вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження у справі
"08" жовтня 2021 р. Справа № 911/2656/21
Суддя Бацуца В. М. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіоніка-Транс”, с. Павлівка, Чернігівський район, Чернігівська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Солюшнс” („Trans Solutions” S.R.O.), м. Прага, Чеська Республіка
про стягнення 14 500, 00 євро
ТОВ „Авіоніка-Транс” звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Транс Солюшнс” („Trans Solutions” S.R.O.) про стягнення 14 500, 00 євро основної заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих позивачем транспортних послуг по перевезенню вантажів згідно з договором № F549 на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 04.02.2020 р.
Вказана позовна заява не може бути прийнята до провадження з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст. 20 цього ж кодексу встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;
19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.
Терміни "особа, яка надає забезпечення", "збори власників облігацій" вживаються у цьому Кодексі у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Відповідно до ст. 45 цього ж кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
2. У спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій стороною в судовому процесі є адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій, відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
3. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
4. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Статтею 23 цього ж кодексу передбачено, що у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.
Статтею 27 цього ж кодексу передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
2. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
3. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Як вбачається із змісту позовної заяви і доданих до неї матеріалів та згідно з Витягом від 30.05.2021 р. з комерційного реєстру, який веде Міський суд у Празі, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс Солюшнс” („Trans Solutions” S.R.O.) станом на 09.09.2021 р. та на даний момент знаходиться за адресою: вул. Поднікателска 565, Бєховіце, 190 11 Прага 9, Чеська Республіка.
Відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
3. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
4. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи, віднесені до його компетенції, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ст. 366 цього ж кодексу підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 76 Закону України „Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;
6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;
12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Відповідно до ст. 31 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів в усіх судових провадженнях, які виникають у зв'язку із перевезенням, яке здійснюється відповідно до цієї Конвенції, позивач може звернутися до будь-якого суду або арбітражу договірної країни, визначеної угодою між сторонами, і на додаток до цього, до судів або арбітражів країни, на території якої:
a) відповідач має звичайне місце проживання або основне місце розташування свого підприємства або відділення чи агентства, за допомогою яких був укладений договір перевезення, або
b) знаходиться місце отримання вантажу перевізником, або місце передбачене для його доставки,
і не може звертатися до будь-яких інших судів або арбітражів.
2. Якщо стосовно будь-якого спору, на який міститься посилання у пункті 1 цієї статті, позов знаходиться на розгляді в суді або арбітражі, що є компетентним відповідно до пункту 1, або якщо стосовно такого позову таким судом або арбітражем було винесено рішення, то новий судовий розгляд між тими ж самими сторонами на тій же підставі не допускається, за винятком тих випадків, коли рішення суду або арбітражу, в якому був пред'явлений перший позов, не підлягає виконанню у країні, в якій подано новий позов.
3. Якщо рішення стосовно спору, що наведений у пункті 1 цієї статті, винесене судом або арбітражем однієї з договірних країн, підлягає виконанню в такій країні, воно також стає таким, що підлягає виконанню у будь-якій з інших договірних Держав, з моменту виконання формальностей, що передбачені у відповідній країні. Виконання цих формальностей не може вести до повторного розгляду обставин справи.
4. Положення пункту 3 цієї статті застосовуються до рішень, винесених у присутності сторін, заочних рішень та до мирових угод, підтверджених судовим рішенням, але не застосовуються до тимчасових рішень або до судових рішень щодо відшкодування збитків позивачем, якому повністю або частково відмовлено у задоволенні позову, на додаток до судових витрат.
5. При розгляді позовів, що виникають з приводу перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, не вимагається надання гарантії забезпечення судових витрат від громадян договірних країн, місце проживання або місце розташування яких знаходиться в одній з таких країн.
Згідно з п. 48 договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах правовідносини, що виникають в результаті укладення договорів, регулюються законодавством, яке обирається за згодою їхніх учасників.
2. Якщо учасники не змогли домовитися, ці відносини регулюються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої було укладено договір, за виключенням випадків, передбачених пунктом 3 цієї статті.
3. При вирішенні спору стосовно нерухомого майна, що виникає з договірних відносин, про які йдеться у пункті 2 цієї статті, орган юстиції застосовує законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої це майно знаходиться.
4. Форма договору регулюється законодавством тієї Договірної Сторони, яким регулюється і саме договірне зобов'язання.
5. Справи з вирішення спорів, що виникають з договірних відносин, є компетентним вирішувати орган юстиції тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання, перебування чи знаходження відповідач або знаходиться спірне нерухоме майно.
Згідно з п. 7.1. договору № F549 на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 04.02.2020 р., укладеному між ТОВ „Авіоніка-Транс” та ТОВ „Транс Солюшнс” („Trans Solutions” S.R.O.), при виникненні спорів сторони будуть намагатись до їх урегулювання шляхом переговорів. Якщо сторони не можуть прийти до взаємної згоди, то справа передається в суд по місцюзнаходження відповідача.
Як вбачається із умов договору № F549 на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 04.02.2020 р., укладеного між ТОВ „Авіоніка-Транс” та ТОВ „Транс Солюшнс” („Trans Solutions” S.R.O.), сторони у договорі не визначили та не обрали законодавство договірної країни, яке буде регулювати відносини між сторонами в результаті укладення вказаного договору, але при цьому, сам договір був укладений у місті Прага, Чеська Республіка.
Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про міжнародне приватне право”, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах правовідносини та договору № F549 на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 04.02.2020 р., укладеного між ТОВ „Авіоніка-Транс” та ТОВ „Транс Солюшнс” („Trans Solutions” S.R.O.), та за наслідками їх правового аналізу суд вважає, що в даному випадку за загальним правилом вирішення спору між сторонами за договором № F549 на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 04.02.2020 р., укладеним між ТОВ „Авіоніка-Транс” та ТОВ „Транс Солюшнс” („Trans Solutions” S.R.O.), компетентний здійснювати повноважний суд чи інший орган юстиції держав України чи Чеської Республіки, на території якої має місцезнаходження відповідач.
Оскільки, як було зазначено вище, даний позов пред'явлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Авіоніка-Транс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Солюшнс” („Trans Solutions” S.R.O.) про стягнення 14 500, 00 євро основної заборгованості з підстав невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих позивачем транспортних послуг по перевезенню вантажів згідно з договором № F549 на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 04.02.2020 р., а відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс Солюшнс” („Trans Solutions” S.R.O.) станом на 09.09.2021 р. та на даний момент знаходиться за адресою: вул. Поднікателска 565, Бєховіце, 190 11 Прага 9, Чеська Республіка, а тому суд дійшов висновку, що виходячи із положень Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про міжнародне приватне право”, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах правовідносини та договору № F549 на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 04.02.2020 р., укладеного між ТОВ „Авіоніка-Транс” та ТОВ „Транс Солюшнс” („Trans Solutions” S.R.O.), такий позов з таким суб'єктним складом учасників справи не може бути прийнято до розгляду, оскільки зазначений спір з таким предметом і підставами позову та за таким суб'єктним складом учасників справи не підлягає розгляду і вирішенню за правилами господарського судочинства господарськими судами Украни, а підлягає розгляду повноважним судом чи іншим органом юстиції Чеської Республіки, так як на її території має місцезнаходження відповідач.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у прийнятті вказаної позовної заяви до розгляду і відкритті провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 175, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Авіоніка-Транс” у прийнятті позовної заяви б/н від 02.09.2021 р. (вх. № 2658/21 від 09.09.2021 р.) та доданих до неї матеріалів до розгляду і відкритті провадження у справі.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца