ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.10.2021Справа № 910/10640/21
За позовом Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Містобуд - проект»
про стягнення 97 613,35 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: без виклику.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 97 613, 35 грн, з яких: 83 647,83 грн. основного боргу, 3 781,09 грн. 10% річних, 5 138,35 інфляційних втрат та 5 046,08 грн. пені на підставі договору поставки № 2020/04/044 від 08.05.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № 2020/04/044 від 08.05.2020, останньому було поставлено товар, який не був оплачений на суму 83 647,83 грн. Окрім того, позивачем нараховано 3 781,09 грн. 10% річних, 5 138,35 інфляційних втрат та 5 046,08 грн. пені на підставі вказаного договору поставки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач 29.07.2021 подав відзив на позовну заяву з додатками, у яких вказав про сплату суми основного боргу у розмірі 83 647,83 грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення № 151 від 14.07.2021.
22.10.2021 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, зважаючи на сплату відповідачем суми основного боргу 83 647,83 грн., позивач просить стягнути з відповідача 3 781,09 грн. 10% річних, 5 138,35 інфляційних втрат та 5 046,08 грн. пені на підставі договору поставки № 2020/04/044 від 08.05.2020.
Відповідно до п. 2.ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Вказана заява прийнята судом до розгляду, отже має місце нова ціна позову - 13 965,52грн., виходячи з якої й вирішується спір по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
08.05.2020 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 2020/04/044 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю на умовах договору, а Покупець зобов'язується прийняти то своєчасно оплатити товар.
Приписами пункту 2.1 Договору, Сторони погодили, що товар постачається відповідачу партіями на підставі погоджених Постачальником заявок Покупця, які направляються Постачальнику на електронну пошту, зазначену в розділі 11 цього Договору, не пізніше ніж за одну добу до початку поставки, якщо інше не передбачено в Додатках.
Відповідно до п. 5.3 Договору, Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті Україні на поточний рахунок постачальника протягом 14 днів з дати поставки товару. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки постачальника.
Відповідно до п.6.2 Договору, в разі невчасного внесення Покупцем належної плати за поставлений товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов'язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 ЦК України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.
Згідно п.10.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і скріплення печатки і діє до 08.05.2021.
Як встановлено судом, Позивачем на виконання вказаного Договору поставки, у період з 04.06.2020 р. по 19.12.2020 р. було поставлено товар на загальну суму 2 384 959,15 грн., що підтверджується видатковими накладними від 04.06.2020 №5/44060 на суму 45 990,96 грн, від 10.06.2020 №5/45703 на суму 45 990,96 грн, від 16.06.2020 № 5/47542 на суму 45 990,96 грн, від 19.06.2020 № 5/49459 на суму 3 368,64 грн, ві23.06.2020 № 5/50848 на суму 93 177,41 грн, від 27.06.2020 № 5/51691 на суму 65 603,14 грн, від 02.07.2020 № 5/54415 на суму 37 879,43 грн, від 08.07.2020 № 5/56671 на суму 37 025,57 грн, від 13.07.2020 № 5/5051 на суму 84 718,56 грн, від 13.07.2020 № 5/59079 на суму 3 741,70 грн, від 13.07.2020 №5/59088 на суму 3 492,25 грн, від 14.07.2020 № 5/59148на суму 12 733,68 грн, від 15.07.2020 № 5/59441 на суму 64 688,74 грн, від 16.07.2020 № 5/60798 на суму 147 393,00 грн, від 24.07.2020 № 5/64212 на суму 62 693,16 , від 28.07.2020 № 5/66559 на суму 62 450,98 грн, від 28.07.2020 № 5/66638 на суму 9 674,59 грн, від 13.08.2020 № 5/74897 на суму 38 030,45 грн, від 15.08.2020 № 5/74057 на суму 73 773,12 грн, від 20.08.2020 №5/76735 на суму 21 925,92 грн, ві 20.08.2020 № 5/77602 на суму 150 169,82 грн, від 21.08.2020 № 5/79567 на суму 29 218,08 грн, від 01.09.2020 № 5/85248на суму 17 948,40 грн, від 08.09.2020 № 5/88528 на суму 11 298,19 грн, від 28.09.2020 № 5/98676 на суму 45 990,96 грн, від 05.10.2020 № 5/101078 на суму 331 737,83 грн, від 08.10.2020 № 5/103573 на суму 281 674,32 грн, від 12.10.2020 №5/107374 на суму 25 874,40 грн, від 19.10.2020 № 5/108886 на суму 165 809,47 грн, від 24.10.2020 № 5/113221 на суму 35 277,36 грн, від 28.10.2020 № 5/114094 на суму 45 990,96 грн, від 29.10.2020 № 5/115945 на суму 1 829,52 грн, від 12.11.020 № 5/124051 на суму 30 236,40 грн, від 03.12.2020 № 5/134468 на суму 167 112,38 грн, від 16.12.2020 № 5/140826 на суму 42 223,92 грн, від 19.12.2020 № 5/141866 на суму 42 223,92 грн.
Отже, як встановлено судом, Позивачем було виконане зобов'язання за Договором та поставлено Відповідачу Товар на загальну вартість 2 384 959,15 грн.
Отримавши Товар за Договором, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов'язання по оплаті грошових коштів за отриманий Товар на загальну суму 2 384 959,15 грн.
Проте, станом на час подання позову (згідно відбитку штампу пошти 30.06.2021), відповідачем не було здійснено оплату за поставлений позивачем товар, в строки визначені Договором поставки, згідно видаткової накладної від 19.12.2020 № 5/141866 на суму 42 223,92 грн. та частково відповідно до видаткової накладної від 16.12.2020 № 5/140826 на суму 41 423,92 грн.
Також, заборгованість у розмірі 83 647,83 грн. підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 від 01.03.2021, двосторонньо підписаним позивачем та відповідачем без зауважень.
Як встановлено судом, в процесі розгляду справи відповідач надав докази сплати суми основного боргу у розмірі 83 647,83 грн., згідно платіжного доручення від 14.07.2020 № 151, вказані обставини слугували подачею позивачем заяви про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача пені, 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасний розрахунок по договору поставки № 2020/04/044 від 08.05.2020.
Заява прийнята судом до розгляду, отже має місце нова ціна позову - 13 965,52грн., виходячи з якої й вирішується спір по суті.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як слідує з п. 5.3 Договору, Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті Україні на поточний рахунок постачальника протягом 14 днів з дати поставки товару. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки постачальника.
В порушення вказаних умов договору, відповідачем за видатковими накладними від 16.12.2020 № 5/140826 та від 19.12.2020 № 5/141866 оплата в повному обсязі здійснена лише 14.07.2021, згідно платіжного доручення № 151 (на суму 83 647,83 грн.)
За таких обставин, вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 781,09 грн. 10% річних та 5 138,35 грн. інфляційних втрат за порушення строків розрахунку по основному зобов'язанню в розмірі 83 647,83 грн., суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовують у розмірі, передбаченому Договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини або у певній визначеній грошовій сумі, або відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у ратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З наведених норм слід дійти висновку, що суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань
Так, відповідно до п. 6.2 Договору, Сторони встановили господарську відповідальність, що у разі порушення прострочення платежу Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за ним договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов'язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.
Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Приймаючи до уваги вищенаведені приписи законодавства щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 781,09 грн. 10% річних, 5 138,35 інфляційних втрат.
Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 5 046,08 грн. пені.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 6.2 Договору передбачено за порушення термінів розрахунків покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є частково правильним.
За перерахунком суду сума пені становить 5 045,29 грн., а відтак вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 5 045,29 грн.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню судом.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Містобуд - Проект» (вул. Звіринецька, 63 м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 42014492) на користь Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» (вул. Будіндустрії, 7 м. Київ, 01013, код ЄДРПОУ 0552398) 3 781 (три тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 09 коп. 10% річних, 5 138 (п'ять тисяч сто тридцять вісім) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 5 045 (п'ять тисяч сорок п'ять) грн. 29 коп. пені та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Борисенко