ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2021Справа № 910/10405/21
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом приватного підприємства фірма "Санітас"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс"
про стягнення 56 242,42 грн.
Представники сторін: не викликались.
Приватне підприємство фірма "Санітас" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс" про стягнення 56 242,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.05.2018 між сторонами укладено договір №59-18 про забезпечення застрахованих осіб лікарськими засобами від 31.05.2018.
Як зазначено позивачем, термін виконання грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс" перед приватним підприємством фірма "Санітас" відповідно до договору на загальну суму 47 741,53 грн. сплинув. Зобов'язання з оплати наданих послуг на вказану суму боржником не виконані.
У зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 47 741,53 грн., інфляційні втрати в розмірі 5 597,01 грн. та 3% річних в розмірі 2 904,41 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2021 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
26.07.2021 до канцелярії суду позивач подав клопотання по справі з доданими документами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 80067971 (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.07.2021 року, а саме: 01133, місто Київ, вулиця Леоніда Первомайського, будинок 11, літера А, офіс 22.
Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 02.08.2021 р. повернута до суду у зв'язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку"№270 від 05.03.2009р., рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про час та місце розгляду справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/10405/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
51.05.2018 року між приватним підприємством фірма "Санітас" (аптека) та товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс" (замовник) укладено договір №59-18 про забезпечення застрахованих осіб лікарськими засобами.
Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а аптека бере на себе зобов'язання із забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення (надалі -лікарські засоби) осіб, які є застрахованими особами, згідно з умовами цього договору. Замовник зобов'язується оплатити аптеці відповідно до умов цього договору вартість лікарських засобів, відпущених застрахованим особам.
Застрахованими особами замовника є фізичні особи, інтереси якої є предметом страхування за договором медичного страхування, укладеним зі страховою компанією, яка уклала з замовником договір доручення, та направлена замовником до аптеки для отримання лікарських засобів та виробів медичного призначення та пред'явила чинний договір страхування , або страховий поліс установленого зразка.
Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п.8.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом одного року.
Дія даного договору вважається продовженою на наступний рік у випадку, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторонами про його розірвання за місяць до закінчення строку дії цього договору (п.8.2 договору).
Згідно з п.2.1 договору обслуговування застрахованих осіб в аптеці проводиться за заявами представників замовника (додаток №1) та рецептами встановленого зразку (додаток №2), що надаються замовником аптеці факсимільним зв'язком, за номерами телефонів:(0412) 413-052,413-053,418-416.
Відповідно до п.3.1 обов'язками аптеки є: при зверненні застрахованих осіб або замовника:
- під час зверненні застрахованої особи до аптеки, ідентифікувати її особу- перевірити в неї наявність договору страхування (полісу або картки) та документу, що посвідчує особу, а також перевірити дані, повідомлені застрахованою особою, даним, які надані замовником про цю застраховану особу.
- своєчасно забезпечувати застрахованих осіб (відпускати їм) лікарськими засобами за наявності письмової заяви замовника щодо необхідності у забезпеченні лікарськими засобами застрахованої особи чи рецепта.
Відповідно до п.4.1 договору не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним аптека передає замовнику оформлені належним чином наступні документи: рахунок на оплату лікарських засобів; зведений звіт у двох примірниках (додаток № 4); реєстр відпущених медикаментів у двох примірниках (додаток № 3).
Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору, виконавцем за період з 01.03.2019 року по 31.05.2019 року було відпущено лікарські засоби застрахованим особам замовника, відповідно до зведених звітів та актів здавання-приймання послуг, а саме:
- звіт про виконані роботи №3 та акт здавання-приймання робіт (за березень 2019 року від 31.03.2019р) на загальну суму 10 115,97 грн.,
- звіт про виконані роботи №4 та акт здавання-приймання робіт (за квітень 2019 року від 30.04.2019р) на загальну суму 17 334,01 грн.,
- звіт про виконані роботи №5 та акт здавання-приймання робіт (за травень 2019 року від 31.05.2019р) на загальну суму 20 291,55 грн.
На суму наданих послуг в порядку, передбаченому договором виконавцем виставлено замовнику рахунки-фактури на сплату виданих застрахованим особам медпрепаратів, а саме:
- №СФ-0000131 від 31.03.2019 року на загальну суму 10 115,97 грн.,
- №СФ-0000176 від 30.04.2019 року на загальну суму 17 334,01 грн.,
- №СФ-0000223 від 31.05.2019 року на загальну суму 20 291,55 грн.
Згідно з п.3.2.2 договору обов'язками замовника є: приймати до оплати рахунки аптеки, за відпущені застрахованим особам лікарські засоби, оформлені належним чином та оплачувати їх відповідно до умов цього договору.
Позивачем зазначено, що в передбаченому договором порядку, виконавець направив на адресу замовника документи, відповідно п.4.1 договору (в електронному та паперовому вигляді), що є підставою для оплати наданих послуг. Оригінали екземплярів підписаних документів ПП Фірмі «Санітас» не повернуто, грошові кошти за виконані роботи сплачено не було.
В матеріалах справи відсутні докази не отримання чи не передання вищезазначених документів позивачем відповідачу.
Згідно п.4.3 договору у випадку виявлення зауважень до встановлених рахунків (ненадання документів аптекою замовнику, визначених п.3.1.4 договору; невідповідність даних, зазначених в рахунку, даними зазначених в цих документах) замовник інформує аптеку про затримку рахунку до усунення порушень.
Також, судом взято до уваги те, що будь-яких повідомлень та зауважень з боку замовника по факту або змісту наданих послуг, про наявність заперечень до акту виконаних робіт матеріали справи не містять.
Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.4.2 договору замовник здійснює оплату за забезпечення аптекою застрахованих осіб лікарськими засобами шляхом перерахування на рахунок аптеки коштів. Оплата здійснюється щомісячно, протягом 7 (семи) робочих днів з дня одержання повного пакету документів, на підставі виставлених аптекою рахунків згідно п.3.2.2. цього договору та акту виконаних робіт. Звітним є календарний місяць, у якому аптека забезпечувала застрахованих осіб лікарськими засобами та аптекою встановлений рахунок до сплати.
04.07.2021 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію про стягнення заборгованості за договором на суму 47 741,53 грн. вих. №117 від 03.07.2019. В претензії зазначено, що станом на 30.06.2019 року оригінали екземплярів підписаних документів ПП Фірма «Санітас» повернуто не було, грошові кошти в розмірі 47 741,53 грн. ТОВ «Смайл Асистанс» за виконані роботи сплачено не було. У зв'язку з чим позивачем направлено відповідачу разом з претензією звіти про виконані робіти №3, 4, 5 з актами та рахунки-фактури №СФ-0000131 від 31.03.2019 року, №СФ-0000176 від 30.04.2019 року та №СФ-0000223 від 31.05.2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення від 04.07.2019 року.
Будь-яких доказів оплати матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 47 741,53 грн. (за період березень 2019 року - травень 2019 року) належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 2 904,41 грн. та інфляційні збитки в розмірі 5 597,01 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат в розмірі 5 597,01 грн. та трьох процентів річних в розмірі 2 904,41 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, до позовної заяви позивачем додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а саме: сплачений судовий збір у сумі 2270,30 грн., витрати пов'язані з правничою допомогою у сумі 7 500,00 грн., поштові витрати у сумі 150,00 грн.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги №2/21 від 14.04.2021, який укладений з адвокатом Мастеренко Оксаною Вікторівною, вартість послуг адвокату (ведення господарських справ) (додаток №1 до договору), ордер на надання правничої (правової) допомоги АМ № 1012033 від 17.06.2021.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги п. 8 ст. 129 цього Кодексу, яким передбачено право учасника справи подати докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, суд вважає вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу та поштових витрат передчасним.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс" (01133, місто Київ, вулиця Леоніда Первомайського, будинок 11,літера А, офіс 22, код ЄДРПОУ 39790906) на користь приватного підприємства фірма "Санітас" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, будинок 7/4, квартира 1, код ЄДРПОУ 22065477) основний борг в розмірі 47 741 (сорок сім тисяч сімсот сорок одна) грн. 53 коп., три проценти річних в розмірі 2 904 (дві тисячі дев'ятсот чотири) грн. 41 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 597 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 01 коп. та судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий