ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2021Справа № 910/16983/20
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ФАСАД"
простягнення 2 881 712 грн 18 коп.
Представники сторін:
від позивача:Дейнеко П.В. - представник на підставі ордера
від відповідача:Осіпчук В.Ю. - представник за довіреністю
02.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ФАСАД" про стягнення 3 223 284 грн 14 коп. заборгованості за договором субпідряду від 26.02.2019 № 02/19-Ф-1.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором субпідряду від 26.02.2019 № 02/19-Ф-1.
02.11.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ФАСАД" в розмірі ціни позову - 3 223 284,14 грн, які наявні на всіх банківських рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОП ФАСАД".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/16983/20, підготовче засідання призначено на 02.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" про забезпечення позову відмовлено.
25.11.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
02.12.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про об'єднання справ та додаткові документи по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020, у зв'язку із перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, підготовче засідання призначено на 23.12.2020.
18.12.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 23.12.2020 суд відмовив в задоволені клопотання представника позивача від 02.12.2020 про об'єднання справ в одне провадження та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 26.01.2021.
Господарський суд міста Києва у зв'язку з неявкою учасників судового процесу ухвалою від 26.01.2021 відклав розгляд справи у підготовчому засіданні № 910/16983/20 на 09.02.2021 та попередив учасників справи про наслідки неявки в судове засідання, передбачені ст. 202 ГПК України.
У підготовчому засіданні 09.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справи до судового розгляду по суті на 02.03.2021, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.
Господарський суд міста Києва у зв'язку з неявкою учасників судового процесу ухвалою від 02.03.2021 відклав розгляд справи по суті № 910/16983/20 на 30.03.2021 та попередив учасників справи про наслідки неявки в судове засідання, передбачені ст. 202 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ФАСАД" про стягнення 3 223 284,14 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суд від 27.05.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі № 910/16983/20 скасовано, справу № 910/16983/20 направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 № 05-23/872/21, у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/16983/20.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021, справу передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 прийнято справу № 910/16983/20 до свого провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2021.
13.07.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення та клопотання про відкладення розгляду справи.
14.07.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2 881 712 грн 18 коп.
Судом встановлено, що в уточненнях до позовної заяви позивач зменшив розмір інфляційних втрат, з огляду на що суд розцінює подані уточнення як зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Таким чином, суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 881 712 грн 18 коп.
У підготовчому засіданні 15.07.2021 судом оголошено перерву до 26.08.2021.
20.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 26.08.2021 судом оголошено перерву до 13.09.2021.
У підготовчому засіданні 13.09.2021 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.10.2021, про що сторін повідомлено ухвалою суду.
18.10.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 21.10.2021 з'явилися представники сторін та надали пояснення.
Представник позивача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 21.10.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
26.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" (підрядник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОП ФАСАД" (субпідрядник за договором) укладено договір субпідряду № 02\19-Ф-1 (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується на власний ризик, власними силами, засобами, матеріалами якісно та у відповідності до будівельних норм виконати та здати підряднику відповідно до умов цього договору комплекс робіт з улаштування фасадної системи Anserglob на об'єкті, здати підряднику такі роботи у встановлений договором строк, а підрядник здійснити приймання якісно виконаних робіт та сплатити їх вартість у розмірі визначеному в договірній ціні відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 2.2. договору склад, вартість, об'єм робіт, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт та інші додаткові умови визначаються в договірній ціні та інших підписаних сторонами угодах, що є додатками до цього договору та являються його невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 3.3 договору загальна вартість робіт визначається на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 з розрахунку обсягу фактично виконаних робіт та закуплених матеріалів, погоджених сторонами.
У пункті 4.1 договору визначено, що строк виконання повного комплексу робіт по договору становить 3 календарні місяці з моменту підписання договору.
Пунктами 5.1, 5.2 договору встановлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), який перед подачею на розгляд підряднику повинен бути завізований службою технічного нагляду за будівництво об'єкта та довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) готуються субпідрядником та надаються на підписання підряднику до 25-го числа звітного місяця, субпідрядник надає підряднику відповідні акти та довідку в паперовому вигляді у 3 (трьох) екземплярах. Підрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє надані документи та підписує їх і повертає один примірник субпідряднику, або надає останньому мотивовану відмову від підписання.
Пунктом 11.5 договору визначено, що у випадку дострокового розірвання договору сторонами складається та підписується акт про фактично виконані роботи за договором, за яким відбуваються кінцеві розрахунки.
Відповідно до підпункту 12.2.1 договору у випадку виявлення під час гарантійного строку недоліків (недоробок) в роботах, виконаних субпідрядником за цим договором, сторони домовилися про такий порядок дій: підрядник направляє субпідряднику письмову вимогу про усунення недоліків (недоробок). При цьому така вимога повинна містити перелік та короткий опис недоліків (недоробок) із зазначенням суми завданої шкоди (за потреби), дату їх виявлення і строк усунення.
Згідно з підпунктом 12.2.2. договору субпідрядник зобов'язаний був протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання відповідної письмової вимоги підрядника направити свого уповноваженого представника до підрядника або на об'єкт для складання та підписання дефектного акту.
Відповідно до пункту 12.2.5 договору у випадку неявки уповноваженого представника субпідрядника згідно цього договору та/або необґрунтованої відмови субпідрядника від підписання дефектного акту, підрядник складає односторонній дефектний акт на підставі висновку (акту) організації (особи), що здійснює технічний нагляд.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У відповідності до частини1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За змістом статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Як встановлено частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного сторонами договору субпідряду від 26.02.2019 № 02\19-Ф-1 позивач здійснив попередню оплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.
У свою чергу, на виконання умов укладеного сторонами договору субпідряду від 26.02.2019 № 02\19-Ф-1, відповідач виконав роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання виконаних будівельних робіт: від 31.03.2019 № 1 на суму 1 001 061 грн 24 коп. за березень 2019 року; від 26.04.2019 № 4 на суму 1 274 079 грн 91 коп. за квітень 2019 року; від 31.05.2019 № 5 на суму 1 015 326 грн 69 коп. за травень 2019 року; від 30.06.2019 № 6 на суму 2 094 290 грн 63 коп. за червень 2019 року; від 31.07.2019 № 7 на суму 946 550 грн 64 коп. за липень 2019 року; від 30.09.2019 № 10 на суму 1 225 838 грн 51 коп. за вересень 2019 року; від 29.11.2019 № 13 на суму 732 760 грн 91 коп. за листопад 2019 року; від 30.06.2020 № 16 на суму 1 749 576 грн 79 коп. за червень 2020 року, від 30.11.2020 № 1 на суму 313 635 грн 44 коп. за листопад 2020 року; від 31.03.2021 № 2 на суму 265 078 грн 38 коп. за березень 2021 року; від 30.04.2021 № 3 на суму 93 444 грн 00 коп. за квітень 2021 року; від 31.05.2021 № 4 на суму 8 484 грн 59 коп. за травень 2021 року; від 31.05.2021 № 5 на суму 61 836 грн 48 коп., а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
Листом від 25.09.2020 № 25/09-1 позивач звернувся до відповідача із вимогою про усунення недоліків, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу направити свого уповноваженого представника на об'єкт для складання та підписання дефектних актів на 01 жовтня 2020 року на 10 годину ранку.
Вказана вимога була отримана відповідачем 02.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0308705710141.
Листом від 30.09.2020 № 30/09-2 позивач повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку з 10.10.2020.
Листом від 02.10.2020 № 02/10-1 позивач звернувся до відповідача із вимогою про усунення недоліків згідно складеного в односторонньому порядку позивачем дефектного акту № 1 від 01.10.2020. У зазначеній вимозі позивач вимагав відповідача усунути недоліки у строк до 10.10.2020.
Листом від 05.10.2020 № 05/10-1 позивач звернувся до відповідача із вимогою про оплату неустойки, відповідно до якої вимагав сплатити неустойку у розмірі 364 447 грн 85 коп. за порушення строків виконання робіт.
Листом від 05.10.2020 № 05/10-4 позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення коштів.
У вимозі про повернення коштів від 05.10.2020 № 05/10-4 позивач зазначив, що ним нібито виявлено факт відсутності фактичного виконання робіт, які були зазначені в попередніх актах приймання виконаних будівельних робіт, у зв'язку з чим вимагав повернення коштів т.з. "помилково заактованих" та оплачених позивачем, як підрядником, за субпідрядні роботи за договором в сумі 2 145 883,96 грн та повернення авансу за (начебто) не виконані відповідачем будівельні роботи в сумі 330 514,68 грн.
Разом з вимогою позивач надіслав акт огляду № 1 від 01.10.2020, відкоригований акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (коригування) від 05.10.2020 та відкориговану довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року. Як вбачається з акту огляду № 2 від 01.10.2020 позивач виявив, що нібито частина робіт, що була включена в раніше підписані акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, фактично не були виконані.
Листом від 09.10.2020 № 09/10-1 позивач звернувся до відповідача із вимогою про оплату, згідно з якою вимагав відшкодувати витрати на усунення дефектів (недоліків) по вищезазначеному складеному в односторонньому порядку дефектному акту. У зв'язку з тим, що дефектний акт був складений з порушенням процедури, вимоги позивача, що ґрунтуються на підставі нього, не породжують жодних наслідків для відповідача.
У вимозі про оплату від 09.10.2020 заявлено до відповідача вимоги повернути залишок авансу в розмірі 330514,68 гривень та повернути зайво оплачені грошові кошти за фактично невиконані роботи, які були відображені помилково в актах приймання виконаних будівельних робіт, в розмірі 1 808 718,61 гривень.
09.10.2020 на адресу відповідача було направлено акт про фактично виконані роботи, в якому з врахуванням відкоригованого обсягу робіт, помилково відображених в проміжних актах, визначено обсяг фактично виконаних робіт, їх вартість, зазначено про виправлення недоліків та недоробок, порядок оплати таких робіт.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач у строк, встановлений в договорі, всього обсягу робіт не виконав, отримані від позивача в якості попередньої оплати грошові кошти (різницю) на вимогу позивача не повернув.
З огляду на розірвання договору, як стверджує позивач, відповідач утримує у себе кошти позивача без належної на те правової підстави, що відповідно до статті 1212 ЦК України є підставою для повернення таких грошових коштів позивачеві.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до підпункту 12.2.1 договору у випадку виявлення під час гарантійного строку недоліків (недоробок) в роботах, виконаних субпідрядником за цим договором, сторони домовилися про такий порядок дій: підрядник направляє субпідряднику письмову вимогу про усунення недоліків (недоробок). При цьому така вимога повинна містити перелік та короткий опис недоліків (недоробок) із зазначенням суми завданої шкоди (за потреби), дату їх виявлення і строк усунення.
Згідно з підпунктом 12.2.2. договору субпідрядник зобов'язаний був протягом 3 (трьох) календарних днів з дня отримання відповідної письмової вимоги підрядника направити свого уповноваженого представника до підрядника або на об'єкт для складання та підписання дефектного акту.
Як встановлено судом вище, листом від 25.09.2020 № 25/09-1 позивач звернувся до відповідача із вимогою про усунення недоліків, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу направити свого уповноваженого представника на об'єкт для складання та підписання дефектних актів на 01 жовтня 2020 року на 10 годину ранку.
Судом встановлено, що вказана вимога всупереч умовам підпункту 12.2.1 договору не містить ні переліку та короткого опису недоліків (недоробок), ні дату їх виявлення, ні строк їх усунення.
Вказана вимога була отримана відповідачем 02.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0308705710141, що, у свою чергу, позбавило останнього розглянути пропозицію позивача та/або надати відповідь на неї у встановленому законом порядку.
Суд погоджується із твердженнями відповідача стосовного того, що згідно з умовами договору у відповідача був строк до 05.10.2020 для направлення свого уповноваженого представника для складання дефектного акту, однак, позивач, всупереч умовам договору та чинного законодавства, не дочекавшись навіть отримання відповідачем вимоги про усунення недоліків, повідомив про розірвання договору та склав дефектний акт в односторонньому порядку.
Відповідно до пункту 12.2.5 договору у випадку неявки уповноваженого представника субпідрядника згідно цього договору та/або необґрунтованої відмови субпідрядника від підписання дефектного акту, підрядник складає односторонній дефектний акт на підставі висновку (акту) організації (особи), що здійснює технічний нагляд.
Таким чином, положення договору дозволяли позивачу складати дефектний акт в односторонньому порядку лише у випадку відмови відповідача взяти участь у складанні такого акту та/або у випадку необґрунтованої відмови від його підписання.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що оскільки вимога про усунення недоліків була отримана відповідачем лише 02.10.2020, у позивача не було законодавчих чи договірних підстав складати дефектний акт в односторонньому порядку 01.10.2020.
Листом від 02.10.2020 № 02/10-1 позивач звернувся до відповідача із вимогою про усунення недоліків згідно складеного в односторонньому порядку позивачем дефектного акту № 1 від 01.10.2020. У зазначеній вимозі позивач вимагав відповідача усунути недоліки у строк до 10.10.2020.
09.10.2020, позивач, не дочекавшись самостійно встановленого ним строку на усунення відповідачем недоліків, звернувся до відповідача листом від 09.10.2020 № 09/10-1 із вимогою про оплату, згідно з якою вимагав відшкодувати витрати на усунення дефектів (недоліків) по вищезазначеному складеному в односторонньому порядку дефектному акту. У зв'язку з тим, що дефектний акт був складений з порушенням процедури, вимоги позивача, що ґрунтуються на підставі нього, не породжують жодних наслідків для відповідача.
Окрім того, як вбачається із дефектного акту позивач виявив, що нібито внаслідок незавершення технологічного циклу по влаштуванню утеплювача, раніше облаштований утеплювач втратив свої властивості, пошкоджений опадами та непридатний для подальшого застосування в облаштуванні фасаду.
Відповідно до частини 3 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.
Суд зазначає, що матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується, що позивач прийняв роботи по улаштуванню фасаду за договором без зауважень, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що під час підписання актів виконаних будівельних робіт позивач повідомляв відповідача про виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків.
Суд погоджується із твердженням відповідача, котре належними та допустими доказами не спростовано позивачем, що усі недоліки, заявлені позивачем в дефектному акті для їх усунення, є очевидними (не прихованими) і об'єктивно, при їх наявності, повинні були виявлені позивачем при прийнятті будівельних робіт.
За правилами частини 3 статті 882 Цивільного кодексу України ризик знищення або пошкодження результатів робіт перейшов до позивача як замовника. Однак, в порушення вказаної норми права, позивач виставляє у вину відповідача пошкодження переданих позивачу результатів будівельних робіт, що виникли на думку останнього у зв'язку з погодними умовами.
Про несвоєчасність повідомлення відповідача про складання дефектного акту та його безпідставність відповідач повідомляв позивача своїм листом, копія якого міститься в матеріалах справи.
Щодо безпідставності вимог позивача про повернення зайво сплачених коштів за нібито фактично невиконані відповідачем будівельні роботи, які нібито помилково були відображені в актах приймання виконаних будівельних робіт у сумі 1 808 718,61 грн, суд зауважує наступне.
Листом від 05.10.2020 № 05/10-4 позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення коштів.
У вимозі про повернення коштів від 05.10.2020 № 05/10-4 позивач зазначив, що ним нібито виявлено факт відсутності фактичного виконання робіт, які були зазначені в попередніх актах приймання виконаних будівельних робіт, у зв'язку з чим вимагав повернення коштів т.з. "помилково заактованих" та оплачених позивачем, як підрядником, за субпідрядні роботи за договором в сумі 2 145 883,96 грн та повернення авансу за (начебто) не виконані відповідачем будівельні роботи в сумі 330 514,68 грн.
Разом з вимогою позивач надіслав акт огляду № 1 від 01.10.2020, відкоригований акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (коригування) від 05.10.2020 та відкориговану довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року.
Як вбачається з акту огляду № 1 від 01.10.2020 позивач виявив, що нібито частина робіт, що була включена в раніше підписані акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, фактично не були виконані.
Відповідно до частин 1-2 статті 853 Цивільного кодексу України Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Таким чином, замовник втрачає право заявляти саме про явні недоліки роботи, тобто ті, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність виконаних будівельних робіт за договором це явні недоліки і вони не могли не бути встановленими під час прийняття виконаних робіт, а тому не заявивши про них відповідачу під час прийняття робіт. Позивач втратив право посилатись на відсутність виконаних робіт на даний момент та не може в односторонньому порядку коригувати акти приймання виконаних будівельних робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.07.2020 р. у справі № 922/2216/18.
Норми матеріального права не надають права замовникові в односторонньому порядку здійснювати переоцінку підписаних ним актів приймання виконаних підрядних робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого Господарського суду України від 05.05.2011 р. у справі № 21/257.
Також слід зазначити, що позивач не тільки прийняв роботи за договором, а й оплатив їх, що додатково підтверджує відсутність претензій з боку позивача щодо об'єму виконаних відповідачем робіт за договором.
Крім того, як зазначалося вище, своїм листом від 30.09.2020 № 30/09-2 позивач повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку з 10.10.2020.
За правилами частини 4 статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи те, що договір розірвано в односторонньому порядку позивачем, а іншого вказаним договором не встановлено, позивач не має права вимагати від відповідача повернення оплачених коштів за раніше виконані та прийняті позивачем роботи за договором.
Щодо безпідставності вимог позивача про повернення авансу за нібито не виконані відповідачем будівельні роботи.
На виконання пункту 5.1. договору відповідач направив позивачу акт приймання виконаних будівельних робіт № 19 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2020 в трьох примірниках для підписання.
Відповідно до пункту 5.2 договору підрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє надані документи та підписує їх і повертає один примірник субпідряднику, або надає останньому мотивовану відмову від підписання.
Однак, позивачем акт приймання виконаних будівельних робіт № 19 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2020 року підписані не були, натомість позивачем було направлено відмову від підписання вказаних документів від 30.09.2020 р. за вих. № 30/09-4.
В порушення пункту 5.2. договору відмова від підписання було невмотивованою, а тому необґрунтованою та безпідставною, про що відповідачем було повідомлено позивача листом.
Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Будівельні роботи за вересень 2020 року виконані відповідачем в повному об'ємі та підтверджуються актом приймання виконаних будівельних робіт № 19 за вересень 2020 р., складеним відповідачем, який в силу положень частини 4 статті 882 ЦК України є дійсним. Дійсність акту не спростовується листами позивача, які не містять вмотивованих причин його непідписання.
Непідписання акту приймання виконаних будівельних робіт № 19 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2020 з формальних підстав не звільняє позивача, як підрядника, від обов'язку оплатити виконані відповідачем роботи, що було здійснено за рахунок авансового платежу, повернення якого вимагає позивач.
Таким чином, вимоги позивача про повернення авансу за нібито не виконані відповідачем будівельні роботи є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач кількість та якість робіт перевірив, підписавши відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт без зауважень та заперечень, що не спростовувалося стороною позивача. Матеріали справи не містять мотивованої відмови позивача від приймання виконаних позивачем будівельних (ремонтних) робіт з підстав неналежної якості, обсяг виконаних робіт погоджений сторонами за актом № 19 за вересень 2020.
Підсумовуючи викладені вище та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про повернення сплаченого авансу за нібито невиконані будівельні роботи та за помилково заактовані роботи задоволенню не підлягають, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вимог позивача.
Всі інші твердження сторін розглянуті та відхилені судом, оскільки не впливають на встановлені судом обставини.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-БУД" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ФАСАД" про стягнення 2 881 712 грн 18 коп. відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 28.10.2021
Суддя Н.Плотницька