ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2021Справа № 910/11409/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГОАВТОТРАНС-2000"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тентавтотранс"
про стягнення 102099,11 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРГОАВТОТРАНС-2000" (далі - позивач) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - відповідач) страхового відшкодування у сумі 102099,11 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тентавтотранс" (третя особа).
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідачем не було здійснено виплати страхового відшкодування у сумі 102099,11 грн. відповідно до умов договору №24-1505-19-00001 від 27.03.2019 за страховим випадком, який стався 25.06.2019.
Відповідач проти вимог позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що договором №24-1505-19-00001 від 27.03.2019 покриваються лише ті страхові випадки, які сталися в межах території, яка визначена в п. 1.4 ч. 1 цього договору як територія страхування. Крім того, відповідач вказує, що позивачем не було надано документів на підтвердження завданої шкоди ТОВ «Метінвест-Шіппінг», а також інші документи на підтвердження правовідносин які склалися між позивачем та іншими особами про які йде мова у позові.
Третьою особою були надані письмові пояснення у яких вона підтримала вимоги позивача, підтвердила факт відшкодування нею шкоди за страховим випадком та вважає, що до неї в порядку ч. 1 ст. 1191 ЦК України перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Між ТОВ «КАРГОАВТОТРАНС-2000» (попередня назва до перейменування ТОВ «УКРАВТОЛОГІСТИКА ПЛЮС») як страхувальником та ПАТ «СК «Українська страхова група» як страховиком було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №24-1505-19-00001 від 27.03.2019 (далі Договір страхування).
Відповідно до п. 2.1 Договору страхування страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у визначений термін та виконувати інші умови цього Договору, а страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну страхувальником особі або її майну (в т.ч. вантажу) внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених цим Договором.
Як зазначено у розділі 3 Договору страхування предметом цього договору є страхування майнових інтересів, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язаних з:
- відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником або іншою особою, цивільна відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю, працездатності, майну третіх осіб, включаючи власників вантажу та багажу (вантажобагажу), під час експлуатації будь-якого виду транспортного засобу та здійснення перевезень чи транспортного експедирування вантажу;
- відшкодуванням додаткових витрат страхувальника, що виникають внаслідок настання страхового випадку.
Так, позивач зазначає, що 01.01.2019 він уклав Договір оренди транспортного засобу №01012019 від 01.01,2019 (копія якого долучена до матеріалів справи) з ФОП Рослов О.В. строком до 31.12.2019, відповідно до умов цього договору, позивач взяв в оренду з екіпажем строком на один рік вантажний автомобіль марки DAF державний номер НОМЕР_1 та причіп державний номер НОМЕР_2 .
27.03.2019 позивачем було укладено з ТОВ «Компанія «Укравтологістика» Договір №27/11 транспортно-експедиторських послуг, копію якого позивачем долучено з позовом, відповідно до якого позивач є перевізником вантажів, а ТОВ «Компанія «Укравтологістика» є замовником-експедитором.
У свою чергу, ТОВ «Компанія «Укравтологістика» уклало Договір надання послуг з перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування № АП-18 від 01.01.2019 з кінцевим власником вантажу ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ».
Відповідно до умов Договору №АП-18 від 01.01.2019 ТОВ «Компанія «Укравтологістика» зобов'язується в порядку та на умовах цього Договору на підставі заявки TOB «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно із товарно-супровідних документів) з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (копія додається).
Отже, відповідно до вищезазначених договорів: Договору про надання послуг з перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування № АП-18 від 01.01.2019 укладеного між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» (замовник) та ТОВ «Компанія «Укравтологістика» (виконавець); Договору №27/11 від 27.03.2019 транспортно- експедиторських послуг, укладеного між ТОВ «Компанія «Укравтологістика» (замовник) та позивачем (перевізник), згідно заявки від 19.06.2019 (копія якої наявна у справі) було замовлено перевезення вантажу - листи холоднокатні у рулонах.
Відповідно до ТТН № 86570893 від 25.06.2019 було завантажено транспортний засіб - вантажний автомобіль марки DAF державний номер НОМЕР_1 та причіп державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , особа якого підтверджується посвідченням водія НОМЕР_3 (копії відповідних документів додаються з позовом).
Згідно з ТТН № 86570893 від 25.06.2019 було завантажено три рулони листу стального холоднокатаного, загальною вагою 18 тон 835 кг. Маршрут руху: м. Маріуполь, вул. Левченка, 1 - м. Чугуїв, вул. Мічуріна, 8.
Позивач зазначає, що у даному перевезенні ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» є власником вантажу та замовником, ТОВ «Компанія «Укравтологістика» - експедитор, а позивач - перевізник.
Під час виконання цього перевезення 25.06.2019 приблизно в 09:00 год. сталося ДТП. Водій ОСОБА_1 на повороті не впорався з керуванням, внаслідок чого відбулось перекидання транспортного засобу із вантажем в кювет. При цьому було завдано значних механічних ушкоджень вантажу - рулонам листа стального холоднокатаного, внаслідок чого цей вантаж істотно втратив товарний вигляд та якість.
За фактом даного ДТП водієм ОСОБА_1 були надані письмові пояснення посадовій особі ВП ГУНП в Донецькій області та було складено Протокол про адміністративне правопорушення №071048 від 25.06.2019.
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15.07.2019 у справі №235/4502/19 водія ОСОБА_1 визнано винним у ДТП за ст.124 КУпАП.
Наведені обставини підтверджуються долученими позивачем до справи копіями наведених документів.
Таким чином, внаслідок вказаного ДТП було завдано матеріальної шкоди власнику вантажу, який перевозився за ТТН №86570893 від 25.06.2019.
Позивач зазначає, що ДТП, яке трапилося 25.06.2019 є страховим випадком у розумінні Договору страхування укладеного між позивачем та відповідачем, під час перевезення вантажу (рулонів металу) вантажним автомобілем державний номер НОМЕР_1 з причепом державний номер НОМЕР_2 згідно ТТН № 86570893 від 25.06.2019.
Позивач зазначає, що 27.06.2019 ним було подано заяву про настання страхового випадку та виплату страховго відшкодування до відповідача.
У подальшому, в порядку врегулювання конфліктної ситуації, ТОВ «МЕТІНВЕСТ- ШІППІНГ» звернулось з претензією №615 від 20.08.2019 до експедитора (ТОВ «Компанія «Укравтологістика») щодо відшкодування завданих збитків в розмірі 102099,11 грн.
28.08.2019 на адресу позивача надійшов лист №32/15 від експедитора перевезення - ТОВ «Компанія «Укравтологістика» про те, що фірмою ТОВ «Компанія «Укравтологістика» було відшкодовано збитки власнику вантажу ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ» у розмірі 102099,11 грн. згідно платіжного доручення № 5382 від 23.08.2019.
Одночасно з цим, 27.06.2019 позивач звернувся до ТОВ «Експертно-дослідна служба України» для проведення експертного товарознавчого дослідження щодо встановлення розміру матеріальних збитків під час вищезазначеного перевезення вантажу 25.06.2019, про що було укладено Договір на проведення товарознавчого дослідження (копія додається).
27.06.2019 позивачем було отримано висновок експерта №423/09/2019 від 27.09.2019, відповідно до якого розмір матеріального збитку, заподіяного власнику майна (ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ») в результаті ДТП, яке сталося 25.06.2019 становить 102099,11 грн.
Позивач зазначає, що ним в порядку п. 10.1.5 Договору страхування було направлено відповідачу лист №42/57 від 04.11.2019 та увесь наявний пакет документів, передбачений п. 11.1 Договору страхування, та просив здійснити страхове відшкодування потерпілій стороні у розмірі 102099,11 грн. згідно умов Договору страхування.
Пізніше, 19.03.2021 третя особа здійснила відшкодування шкоди шляхом перерахування на рахунок ТОВ «Компанія «Укравтологістика» грошових коштів у сумі 102099,11 грн. згідно платіжного доручення №3252 від 19.03.2021 та звернулася із претензією до позивача про відшкодування останнім шкоди у сумі 102099,11 грн. завданої під час ДТП, яка сталася 25.06.2019.
Листом від 14.04.2021 позивач надав третій особі відповідь на претензію, де повідомив, що позивач зробив все від нього залежне для врегулювання цього страхового випадку, натомість, відповідач необгрунтовано ухиляється від прийняття рішення по страховому випадку.
Листом від 15.04.2021 позивач повідомив відповідача про отримання
претензії від третьої особи та про перехід права вимоги (регресу) потерпілої сторони до третьої особи з вимогою відшкодувати їй в повному обсязі збитки за страховим випадком, загальна сума якого складає 102099,11 грн. відповідно до п. 12.7 Договору добровільного страхування та ст.ст. 1191, 1194 ЦК України.
Натомість відповідач не прийняв рішення про здійснення страхової виплати чи про відмову в здійсненні страхової виплати і не повідомив про це позивача, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач вимоги позову заперечує та зазначає, що за умовами п. 8.7 Договору страхування ним покриваються тільки ті страхові випадки, які сталися в межах території, яка визначена в п. 1.4 частини 1 цього договору як територія страхування, а страховий випадок про який зазначає позивач стався на території на яку не поширюється дія Договору страхування.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до акту приймання продукції (товару) за якістю від 26.06.2019 та ТТН № 86570893 від 25.06.2019, на підставі якої здійснювалось перевезення товару, який було пошкоджено, внаслідок перекидання транспортного засобу, замовником виступає також ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ», проте позивачем жодним чином не обгрунтовано відповідні обставини, як і не надано на вимогу відповідача ряд документів на підтвердження факту понесеної шкоди.
Третя особа вважає, що внаслідок відшкодування завданої шкоди до неї в порядку ст. 1191 ЦК України перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, тобто майнові права вимоги власника пошкодженого вантажу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Так, між сторонами було укладено Договір страхування, відповідно до умов п. 12.7 якого відповідач може здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну третім особам, безпосередньо третім особам або за їх дорученням: медичним закладам; підприємствам та організаціям, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням шкоди.
Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
На страхові відносини за участю вигодонабувача розповсюджуються положення ст. 636 ЦК України (договір на користь третьої особи).
Частиною 1 ст. 636 ЦК України визначено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
Відповідно до умов ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.
Аналогічні положення закріплені в ст. 3 Закону України "Про страхування".
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 636 ЦК України виконання договору на користь третьої особи може вимагати, як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
За умовами Договору страхування вигодонабувачем за ним є фізичні або юридичні особи, які можуть зазнати збитків в результаті настання страхового випадку.
Відповідно до п. 4.1 Договору страхування страховий випадок це раптова, непередбачувана і ненавмисна для страхувальника та потерпілої особи (осіб) подія, яка відбулась в процесі перевезення (експедирування) вантажу страхувальником у строк дії цього Договору та на території страхування, яка зазначена в п. 1.4 частини 1 цього Договору, і з настанням якої виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування (страхувальнику були пред'явлені претензії та/або позови від третіх осіб).
Так, у пункті 1.4 Договору страхування вказано, що територією страхування є Україна (за винятками тимчасово окупованих територій відповідно до чинного законодавства України, території Донецької та Луганської областей).
Крім того, пунктом 8.7 Договору страхування визначено, що цим договором покриваються тільки ті страхові випадки, які сталися в межах території, яка визначена в п. 1.4 ч. 1 цього договору як територія страхування. У будь-якому разі дія цього договору не поширюється на наступні території та регіони, зокрема, наземна територія та повітряний простір Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей України.
З матеріалів справи вбачається, що страховий випадок про який зазначає позивач стався на автодорозі м. Курахове в напрямку с. Новоселідове (Донецької області), що підтверджується відповідною копією постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15.07.2019 у справі №235/4502/19 та протоколом про адміністративне правопорушення №071048.
Таким чином, оскільки дія Договору страхування не покриває страхові випадки, що сталися на території Донецької або Луганської областей України, то відповідно у відповідача відсутні підстави для відшкодування шкоди завданої у ДТП, про яке зазначає позивач.
Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору (відмову в позові з наведених вище підстав) впливу не мають.
Судові витрати, у які позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Ростислав СТАШКІВ