Справа № 487/7077/21
Провадження № 2/487/2778/21
28.10.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого-судді А.А. Лагоди.
секретаря І.А. Налиснік
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 2346,60 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Мотивуючи вимоги тим, що 29.12.2012 між КП «Миколаївкомунтранс» та відповідачем. було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 9942 (далі - Договір). На момент звернення до суду, сторони не заявляли про відмову від договору, у зв'язку з чим він вважається таким, що діє та таким, що є чинним на момент подачі позову. Відповідно до рішення виконкому ММР № 1919 від 24.10.2008, тариф за надання послуги з вивезення побутових відходів складав 24,61 грн./куб.м. з розрахунку на одного мешканця. З моменту укладення Договору та станом на день подачі позовної заяви, норма утворення ТПВ з розрахунку на одного споживача, який мешкає у будинку індивідуальної забудови є незмінною та дорівнює 3,6 куб.м. на рік з розрахунку на одного мешканця. Оскільки відповідач проживає в будинку індивідуальної забудови, надання послуги з вивезення побутових відходів за Договором, за адресою проживання: АДРЕСА_1 , здійснюється спеціальними автотранспортними засобами за контейнерною схемою. Станом на дату подати позову, плата за послуги з вивезення побутових відходів, зокрема, для відповідача, починаючи з 01.03.2020 складає 37,02 грн. з розрахунку на одного мешканця. Протягом всього часу дії Договору, відповідач жодного разу не зверталася до позивача з приводу неякісного надання послуг з вивезення побутових відходів, надання їх не в повному обсязі або не надання взагалі. В порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів та діючого Договору, відповідач здійснювала часткову оплату за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у відповідача за період з 01.04.2018 по 31.08.2021.
Ухвалою суду від 05.10.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представником позивача до суду надано заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутністю представника позивача на підставі наявних доказів, що додані до позову, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився на адресу суду надав заяву згідно якої визнав позовні вимоги у повному об'ємі та просив справу розглянути за його відсутності.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.08.2011 № 909 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Миколаєві», КП «Миколаївкомунтранс» було визнано виконавцем послуг по вивезенню побутових відходів.
29.12.2012 року між КП «Миколаївкомунтранс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 9942, відповідно до якого КП «Миколаївкомунтранс» зобов'язується надавати послуги з вивезення побутових відходів, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 2 Договору № 9942 від 29.12.2012 р.: «Обсяг надання послуг розраховується Виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування».
Відповідно до абзацу 1 Розділу «Вартість договору»: «Вартість договору визначається, виходячи із річних обсягів вивезення ТПВ, розрахованих згідно до норм накопичення, що на момент укладання договору складає 3,6 куб. м. на одну людину, тарифу, діючого на момент складання договору, а також кількості проживаючих згідно до домової книги або довідки Ф-3. У разі зміни тарифів вартість договору змінюється по нових тарифах без зміни інших умов договору, нові тарифи будуть висвітлені в засобах масової інформації».
Відповідно до п. 4 Договору встановлено, що «Розрахунковим періодом є календарний місяць».
Згідно п. 9 Договору, споживач зобов'язується: оплачувати в установлений договором строк надані послуги з вивезення відходів; сприяти виконавцю у надані послуги в обсязі та порядку передбаченим цим договором.
Відповідно до п. 12 Договору, виконавець несе відповідальність за невиконання зобов'язань, визначених цим договором і законом.
Договір діє з 01.06.2012 по 30.05.2013 та вважається таким, що продовжений на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявляла про відмову від договору або його перегляд.
Відповідно до п. 9.8 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві, затверджених рішенням Миколаївської міської ради № 12/21 від 19.04.2007, зі змінами та доповненнями, на території міста Миколаєва впроваджено дві схеми збирання та вивезення відходів: контейнерний збір та ручне завантаження.
Оскільки відповідач проживає в будинку індивідуальної забудови, надання послуги з вивезення побутових відходів за Договором, за адресою проживання здійснюється спеціальними автотранспортними засобами за контейнерною схемою.
Станом на дату подати позову, плата за послуги з вивезення побутових відходів, зокрема, для відповідача, починаючи з 01.03.2020 складає 37,02 грн. з розрахунку на одного мешканця.
Протягом дії Договору, розрахунок щомісячної вартості послуги з вивезення твердих побутових відходів на одного мешканця становив: з 01.06.2012 по 04.05.2014 - 3,6 куб. м. /рік (норма утворення побутових відходів на одного мешканця на рік, яка затверджена Рішенням ВК ММР від 25.07.2008 № 1562) х 24,61 грн./куб. м. (тариф, встановлений Рішенням № 1919 від 24.10.2008) / 12 міс. = 7,38 грн. / міс.; з 05.05.2014 по 14.04.2015 - 11,73 грн./ міс.; з 15.04.2015 по 30.06.2018 - 15,13 грн./міс.; з 01.07.2018 по 15.04.2019 - 21,24 грн./міс.; з 16.04.2019 по 29.02.2020 - 24,74 грн.; з 01.03.2020 по дату подання заяви - 37,02 грн.
Згідно з Графіком вивезення побутових відходів з території приватного сектору Заводського району, що здійснюється за без контейнерною схемою, вивезення побутових відходів з території житлових будинків, зокрема, по АДРЕСА_1 , здійснюється щодня.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статей 67, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Разом з тим, відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог статей 67 і 68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги, у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів (стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги).
З історії фінансового стану послуг абонента за період з 01.04.2018 по 31.08.2021, відповідач має заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів, яка у загальному розмірі становить 2346,60 грн.
Оскільки відповідач покладені зобов'язання щодо оплати за надані послуги з вивезення побутових відходів, належним чином не виконує, а тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідачем у судовому засіданні до початку розгляду справи по суті визнано позовні вимоги, суд приходить висновку, що 50% судового збору, який сторона позивача сплатила при поданні позову, а саме в сумі 1135,00 грн. необхідно стягнути з відповідача, а решту - компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 141, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємств «Миколаївкомунтранс» борг за надані послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 2346 (дві тисячі триста сорок шість) грн. 60 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривні 00 коп.
Компенсувати Комунальному підприємству «Миколаївкомунтранс» понесений у зв'язку із поданням позовної заяви судовий збір у розмірі 1135,00 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Комунальне підприємство «Миколаївкомунтранс», ЄДРПОУ 32459822, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Кузнецька, 199.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: не відомий, адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя А.А. Лагода