печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34399/21-к
30 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 ч. 2 ст. 376-1 КК України, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 ч. 2 ст. 376-1 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Слідчими управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 366, ч.ч. 1, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384, ст. 386 та ч. 1 ст. 396 КК України.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 26.12.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
Матеріали досудового розслідування, у тому числі щодо підозрюваної ОСОБА_5 28.02.2019 виділено на підставі ч. З ст. 217 КПК України з кримінального провадження № 12013110060002990 від 02.04.2013 в окреме кримінальне провадження № 42019000000000455.
У подальшому матеріали досудового розслідування, у тому числі щодо підозрюваної ОСОБА_5 в частині повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України 17.06.2021 виділено з кримінального провадження №42019000000000455 від 28.02.2019 вкримінальне провадження №62021000000000534 та 23.06.2021 об'єднано з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013.
ОСОБА_5 29.06.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 от. 376-1 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється в тому, що вона у період 18.07.2012 року до 13.11.2013, обіймаючи посаду головного консультанта відділу забезпечення роботи Голови ВГСУ, діючи за вказівкою ОСОБА_7 , тимчасово виконуючи обов'язки головного спеціаліста канцелярії (на правах відділу) управління документального забезпечення Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ), тобто виконуючи обов'язки працівника, на якого безпосередньо покладалися повноваження щодо автоматизованого розподілу справ, що надходили до цього суду, діючи умисно, відповідно до відведеної їй ролі в запропонованому Головою ВГСУ ОСОБА_7 плані злочинній діяльності, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у приміщенні цього суду за адресою: м. Київ, вул. Олександра Копиленка, 6, усвідомлюючи, що порушує цілі й завдання автоматизованого розподілу справ щодо об'єктивного і неупередженого розподілу справ (заяв) між суддями з додержанням принципів вірогідності (випадковості), закріплених ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1.2. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 № ЗО, з метою розподілу визначеної ОСОБА_7 господарської справи на конкретного суддю, у порушення вимог Порядку роботи в автоматизованій системі «Документообіг господарських судів» у ВГСУ, затвердженого Наказом ВГСУ від 27.12.2010 № 62 та Наказу ВГСУ від 10.01.2011 № 26 «Про визначення прав доступу користувачам автоматизованої системи «Документообіг господарських судів» у ВГСУ», самостійно визначала категорію спорів (спеціалізацію) касаційних справ та заяв про перегляд судових рішень господарських судів Верховним Судом України, у якій при автоматичному розподілі приймав участь лише один суддя та, таким чином, здійснювала автоматизовані розподіли з одного судді (безальтернативно), що унеможливило участь інших суддів у такому розподілі, а також позбавило суб'єктів господарювання (сторін у господарських справах) права на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Крім того ОСОБА_5 у період часу 22.08.2013 по 03.09.2013, перебуваючи у приміщенні ВГСУ за адресою: м. Київ, вул. Олександра Копиленка, 6, використовуючи тимчасово наділені повноваження головного спеціаліста канцелярії (на правах відділу) управління документального забезпечення ВГСУ, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , під час здійснення автоматизованого розподілу касаційної скарги в господарській справі № 2/234-47/90-2012, здійснила незаконне втручання в роботу АС «ДСС», шляхом умисного несвоєчасного внесення відомостей до автоматизованої системи документообігу суду, маніпулювання штатними можливостями АС «ДСС» та іншого втручання в роботу цієї автоматизованої системи.
Також ОСОБА_5 , діючи умисно, відповідно до розробленого Головою ВГСУ ОСОБА_8 плану злочинної діяльності та відповідно до визначеної їй ролі, у період часу з 01.01.2012 по 01.09.2013, перебуваючи у приміщенні цього суду за адресою: м. Київ, вул. Олександра Копиленка, 6, використовуючи свої повноваження головного спеціаліста канцелярії (надокументального забезпечення ВГСУ, діючи запопередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими на цей часособами, з метою розподілу окремих судових справ (заяв) між визначеними ОСОБА_7 суддями, виключивши інших суддів, які могли брати участь урозгляді таких справ, шляхом внесення неправдивих відомостей, здійснюваланезаконне втручання в роботу автоматизованої системи «Документообігспеціалізованого суду», що позбавило суб'єктів господарювання права насправедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, установленимзаконом.
Прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України - незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, а саме умисне внесення неправдивих відомостей та несвоєчасне внесення відомостей до автоматизованої системи документообігу суду, інше втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, за попередньою змовою групою осіб.
Також прокурор зазначив, що підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами в їх сукупності, зокрема такими: показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та іншими; документами ВГСУ: протоколом зборів суддів ВГСУ від 15.12.2010 №4, рішенням зборів суддів ВГСУ від 15.10.2010 №10, рішенням зборів суддів ВГСУ від 15.10.2010 №12, протоколом зборів суддів ВГСУ від 21.02.2011 №1, рішенням зборів суддів ВГСУ від 21.02.2011 №1, розпорядженням ВГСУ від 17.03.2011 №31-р , Наказ ВГСУ від 27.12.2010 № 62, Наказ ВГСУ від 10.01.2011 № 26 «Про визначення прав доступу користувачам автоматизованої системи «Документообіг господарських судів» у ВГСУ»; протоколом огляду АС «ДСС» від 02.12.2016, протоколом огляду АС «ДСС» від 23.11.2018, висновком експерта №2713/19-35/3460-3465/21-35, іншими матеріалами кримінального провадження.
Постановою заступника Генерального прокурора від 17.06.2021 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000455 від 28.02.2019, у тому числі за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 376-1 КК України, до 10 (десяти) місяців, тобто додатково на строк понад чотири місяці.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити клопотання.
Підозрювана та її захисники заперечили щодо задоволення клопотання, мотивуючи його необґрунтованістю. Просили врахувати позитивну службову характеристику.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваної, захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що Слідчими управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 366, ч.ч. 1, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384, ст. 386 та ч. 1 ст. 396 КК України.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 26.12.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
Матеріали досудового розслідування, у тому числі щодо підозрюваної ОСОБА_5 28.02.2019 виділено на підставі ч. З ст. 217 КПК України з кримінального провадження № 12013110060002990 від 02.04.2013 в окреме кримінальне провадження № 42019000000000455.
У подальшому матеріали досудового розслідування, у тому числі щодо підозрюваної ОСОБА_5 в частині повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України 17.06.2021 виділено з кримінального провадження №42019000000000455 від 28.02.2019 вкримінальне провадження №62021000000000534 та 23.06.2021 об'єднано з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013.
ОСОБА_5 29.06.2021 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 от. 376-1 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого їй стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту про протилежне слідчий суддя не приймає.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваної, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Як особа, ОСОБА_5 характеризується позитивно, , має міцні соціальні зв'язки, вищу освіту та визначене місце проживання, на даний час працює на підприємстві.
Судовим розглядом, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , даних, що характеризують її особу, встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Долучені до клопотання докази, містять переконливі дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Доказів того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчому судді не надано. Твердження з приводу існування таких ризиків є сумнівними, з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення та даних, які характеризують особу та як наслідок розцінюється як домисел, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями прокурора.
При цьому ризик переховування підозрюваної не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.
Дані про особу підозрюваної, яка є працевлаштована та міцні соціальні зв'язки свідчить на користь останньої, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 , в свою чергу спростовує доводи прокурора щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваної та свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, враховуючи, що стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованої підозри, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваної, покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12013110060002990 від 02.04.2013 з одночасним покладенням на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 ч. 2 ст. 376-1 КК України- відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, а саме до 27 серпня 2021 року включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, зокрема:
прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого у кримінальному провадженні;
не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 15 год. 40 хв. 05 липня 2021 року.
Контроль за виконанням обов'язків покласти на слідчого у вказаному кримінальному провадженні, а в разі направлення кримінального провадження до суду на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1