Провадження № 33/821/428/21 Справа № 712/8871/21 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Гоменюк О. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
22 жовтня 2021 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 17 вересня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-
Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 17 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454,00 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 04.08.2021 о 14 год. 51 хв. в м.Черкаси по вул.Сумгаїтській, 3, керував автомобілем Volkswagen В6, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 ARHК-0090 в присутності двох свідків, тест №582, результат тесту 0,40‰, чим порушив вимоги п.2.9.а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 17 вересня 2021 року, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути допустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції №1395 від 07.11.2015.
Зазначає, що свої підписи в документах поставив з метою економії часу, але при цьому не визнавав своєї вини.
Вважає, що наданий суду відеозапис не є допустимим доказом в розумінні ст.74 КАС України, оскільки не підписаний електронним цифровим підписом.
ОСОБА_1 вказує в апеляційній скарзі, що в оскаржуваній постанові суд не зазначив про наявність в матеріалах справи акту медичного огляду про проходження ним обстеження на стан сп'яніння та відповідно висновку медичного закладу, який було надано на запит суду.
Одночасно зазначає, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, як того вимагає ст.266 КУпАП та ЗУ «Про національну поліцію».
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 108073 від 04.08.2021, складеного інспектором роти №3 взводу №1 БУПП в Черкаській області Гайдамака В.О. про те, що ОСОБА_1 04.08.2021 о 14 год. 51 хв. в м.Черкаси по вул.Сумгаїтській, 3, керував автомобілем Volkswagen В6, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 ARHК-0090 в присутності двох свідків, тест №582, результат тесту 0,40‰, чим порушив вимоги п.2.9.а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- роздруківки з приладу «Драгер» від 04.08.2021, згідно якої результат тесту: 0,40 ‰;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява мова, який проведено за допомогою приладу Alcotest 6820 Drager ARHК-0090, результат огляду на стан сп'яніння - позитивний 0,40 ‰, в присутності двох свідків;
- пояснень від 04.08.2021, отриманих від свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких, водій ОСОБА_1 погодився пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager» № ARHК-0090, який показав результат - 0,4 ‰;
- рапорту інспектора взводу №1 роти №3 БУПП в Черкаській області ДПП Кушнір М.В., згідно якого, в м.Черкаси по вул.Сумгаїтській, 04.08.2021 близько 14 год. 51 хв. було зупинено автомобіль Volkswagen В6, н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з даним громадянином, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя. Водієві було запропоновано пройти освідування на місці за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився в присутності двох свідків, результат 0,4 ‰. В зв'язку із чим складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути допустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції №1395 від 07.11.2015.
Вважаю зазначені доводи апелянта неспроможними, оскільки з них не зрозуміло, які саме пункти зазначеної Інструкції, на думку апелянта, порушено при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення уповноваженою на те посадовою особою. Тоді як із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також посилається на те, що свої підписи в документах поставив, але при цьому не визнавав своєї вини.
На думку суду апеляційної інстанції, невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, направлено ним на уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене.
В апеляційній скарзі апелянт також зазначає, що наданий суду відеозапис не є допустимим доказом в розумінні ст.74 КАС України, оскільки не підписаний електронним цифровим підписом.
В свою чергу, звертаю увагу апелянта, що порядок застосування органами підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів регулює Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису № 1026 від 18.12.2018.
Враховуючи те, що зазначеною Інструкцію не передбачено здійснення зазначених апелянтом дій та те, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, розглядаються в порядку КУпАП, тому посилання апелянта на норми КАС України є безпідставними.
Щодо доводів апелянта про те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, як того вимагає ст.266 КУпАП та ЗУ «Про національну поліцію», то вони є такими, які ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону, оскільки однією з підстав відсторонення водія від керування транспортним засобом є вилучення у нього посвідчення водія, тоді як із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у ОСОБА_1 вилучалося посвідчення водія.
Безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що в оскаржуваній постанові суд не зазначив про наявність в матеріалах справи акту медичного огляду про проходження ним обстеження на стан сп'яніння та відповідно висновку медичного закладу, який було надано на запит суду, оскільки із змісту протоколу вбачається, що він підписаний ОСОБА_1 , від якого не надходили будь-які зауваження щодо його змісту.
Дослідивши вказані докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Соснівського районного суду м.Черкаси від 17 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 17 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба