печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52601/21-к
08 жовтня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42021102060000026 від 14.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, -
30 вересня 2021 року слідчий СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що належить ОСОБА_5 , а саме:
• грошові кошти на загальну суму 5000 (п'ять тисяч) гривень, номіналом по 1000 гривень, купюри: АИ1591065, АГ6989766, БА 2346909,АИ0954909, АЖ 3926380;
• мобільний телефон марки «Айфон» ІМЕЙ НОМЕР_1 ;
• мобільний телефон марки «Айфон» ІМЕЙ НОМЕР_2 ;
• смарт-годинник марки «Apple»
• три аркуші паперу з чорновими записами.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 42021102060000026, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації (далі - КУ «ООБСМЕ») від 31.05.2021 № 49-л, ОСОБА_5 призначено на посаду лікаря судово-медичного експерта у відділі комісійних судово-медичних експертиз.
Відповідно до посадової інструкції лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних експертиз ОСОБА_5 (далі - інструкція), затвердженої начальником Одеського обласного Бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_6 від 01.06.2011, передбачено наступне: лікар судово-медичний експерт проводить доручені йому комісійні експертизи на високому рівні та у встановлені строки; лікар судово-медичний експерт у своїй роботі керується законом України «Про судову експертизу», наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., положеннями про відділ судово-медичних комісійних експертиз, посадовою інструкцією, офіційними документами, затвердженими головним експертом МОЗ України, а також розпорядженнями та вказівками начальника бюро, його заступника, завідуючого відділом; лікар судово-медичний експерт безпосередньо підпорядковується завідуючому відділом.
Згідно інструкції ОСОБА_5 за посадою виконує наступні функції:
3.1. Своєчасне проведення на високому рівні експертизи з використанням діючих методик і сучасних досягнень науки та техніки.
3.2. Провдення заходів, спрямованих на скорочення терміну виконання судово-медичних експертиз і досліджень у відділі.
3.3. Впровадження у практику роботи відділу нових методів досліджень.
3.4. Збереження документів, речових доказів та інших матеріалів, які надходять до відділу для виробництва експертизи.
3.5. Раціональне використання апаратури та іншого медичного обладнання, а також технічно правильна його експлуатація.
До функціональних обов'язків ОСОБА_5 відповідно до інструкції входить:
4.1. Оволодівати новими методами дослідження і використовувати їх на практиці.
4.2.Систематично працювати над підвищенням свого теоретичного рівня та професійної кваліфікації.
4.3.Проводити роботу з підвищення кваліфікації і виховання середнього та молодшого медичного персоналу.
4.4.Надавати консультативну допомогу судово-медичним експертам інших відділів та відділень.
4.5.Виконувати службові завдання завідуючого відділом, начальника бюро та його заступника.
4.6.Активно брати участь у суспільному житті бюро.
4.7. Зобов'язаний піклуватись про особисту безпеку та здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт.
4.8. Зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів по охороні праці, правила роботи з електроприладами і дезінфікуючими засобам, при необхідності користатися засобами колективного і індивідуального захисту.
У свою чергу, ОСОБА_5 , будучи лікарем судово-медичного експерта у відділі комісійних судово-медичних експертиз КУ «ООБСМЕ», тобто особою, що здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, достовірно знаючи про вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, у тому числі, у сфері запобігання корупційним проявам, діючи всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, умисно, з метою особистого збагачення, вчинив корупційний злочин за наступних обставин.
Так, у березні 2021 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ході реалізації повноважень лікаря судово-медичного експерта у відділі комісійних судово-медичних експертиз КУ «ООБСМЕ» у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на одержання експертом неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того хто надає таку вигоду, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, а саме: за видачу експертного висновку із зазначенням більш тяжкого ступеня тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів всупереч інтересам установи, ОСОБА_5 , 13.04.2021, в ході телефонної розмови із ОСОБА_7 , який перебував у місті Києві, висловив останньому пропозицію щодо необхідності надання йому, ОСОБА_5 , неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. грн., за встановлення в експертному висновку середнього ступеню тілесних ушкоджень, при цьому повідомивши, що в іншому випадку у висновку судово-медичної експертизи буде зазначено легкий ступінь тілесних ушкоджень, тим самим вчинив вимагання неправомірної вигоди.
Усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_5 , того ж дня, ОСОБА_7 , перебуваючи у місті Києві, звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою, після чого діяв під їх контролем з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_5 .
Так, 19.05.2021 приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 , який вже діяв під контролем правоохоронних органів, поблизу входу до КУ «ООБСМЕ» за адресою: АДРЕСА_1 , де усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, одержав від ОСОБА_7 першу частину неправомірної вигоди в сумі 10 тис. гривень за вказання в експертному висновку середнього ступеню тілесних ушкоджень.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, спрямований на одержання експертом неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того хто надає таку вигоду, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_5 , 15.07.2021 о 12 год. перебуваючи в КУ ООБСМЕ за адресою: м. Одеса, пров. Валіховський, 4., усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, доводячи до кінця свій злочинний умисел, зустрівся з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, та під час зустрічі, перебуваючи в службовому кабінеті зазначеної установи, сказав останньому, що зробить висновок експерта з зазначенням середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, який надасть пізніше. Після чого, ОСОБА_5 , запропонував ОСОБА_7 передати йому грошові кошти за надання висновку експерта з зазначенням середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, на що останній передав грошові кошти в сумі 10 000 грн., чим ОСОБА_5 вчинив одержання неправомірної вигоди на вказану суму.
В подальшому, після одержання грошових коштів в якості неправомірної вигоди, ОСОБА_5 о 12 год. 23 хв. 15.07.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України. Під час затримання ОСОБА_5 , на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотримання правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, було проведено особистий обшук останнього, під час якого було виявлено та вилучено наступне:
• грошові кошти на загальну суму 5000 (п'ять тисяч) гривень, номіналом по 1000 гривень, купюри: АИ1591065, АГ6989766, БА 2346909,АИ0954909, АЖ 3926380;
• мобільний телефон марки «Айфон» ІМЕЙ НОМЕР_1 ;
• мобільний телефон марки «Айфон» ІМЕЙ НОМЕР_2 ;
• смарт-годинник марки «Apple»;
• три аркуші паперу з чорновими записами.
• Всі вище перелічені речі належать ОСОБА_5
16.07.2021 клопотання про накладення арешту на майно від 16.07.2021 відправлено на адресу Печерського районного суду м. Києва засобами почтового зв'язку.
Однак, на адресу Печерського УП ГУНП в м. Києві за вхідним номером № 10598 від 11.08.2021 року, надійшла ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/38713/21-к від 21.07.2021, щодо повернення вище зазначеного клопотання про накладення арешту та встановлення строку 72 годин для усунення недоліків.
Відповідно до постанови від 16.07.2021 року зазначені речі визнані речовим доказами у кримінальному провадженні.
Вищевказане тимчасово вилучене майно має значення для подальшого досудового розслідування кримінального провадження та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
З метою запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, виникла необхідність в його арешті.
Слідчий до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Власник майна до судового засідання не з'явився з невідомих причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому слідчий суддя розглянув клопотання за його відсутності на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 42021102060000026, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.
Під час затримання ОСОБА_5 , на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотримання правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, було проведено особистий обшук останнього, під час якого було виявлено та вилучено наступне:
• грошові кошти на загальну суму 5000 (п'ять тисяч) гривень, номіналом по 1000 гривень, купюри: АИ1591065, АГ6989766, БА 2346909,АИ0954909, АЖ 3926380;
• мобільний телефон марки «Айфон» ІМЕЙ НОМЕР_1 ;
• мобільний телефон марки «Айфон» ІМЕЙ НОМЕР_2 ;
• смарт-годинник марки «Apple»;
• три аркуші паперу з чорновими записами.
• Всі вище перелічені речі належать ОСОБА_5 .
Так, вилучене майно є тимчасово вилученим майном у розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України, оскільки на його вилучення дозвіл слідчим суддею не надавався.
16.07.2021 клопотання про накладення арешту на майно від 16.07.2021 відправлено на адресу Печерського районного суду м. Києва засобами почтового зв'язку.
Однак, на адресу Печерського УП ГУНП в м. Києві за вхідним номером № 10598 від 11.08.2021 року, надійшла ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/38713/21-к від 21.07.2021, щодо повернення вище зазначеного клопотання про накладення арешту та встановлення строку 72 годин для усунення недоліків.
Відповідно до постанови від 16.07.2021 року зазначені речі визнані речовим доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно вказане вище, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить на собі сліди кримінального правопорушення та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
При цьому, слідчий суддя приймає до уваги, що інформація яка міститься у вказаних речах та документах має значення для кримінального провадження, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42021102060000026 від 14.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на на тимчасово вилучене майно, що належить ОСОБА_5 , а саме:
• грошові кошти на загальну суму 5000 (п'ять тисяч) гривень, номіналом по 1000 гривень, купюри: АИ1591065, АГ6989766, БА 2346909,АИ0954909, АЖ 3926380;
• мобільний телефон марки «Айфон» ІМЕЙ НОМЕР_1 ;
• мобільний телефон марки «Айфон» ІМЕЙ НОМЕР_2 ;
• смарт-годинник марки «Apple»
• три аркуші паперу з чорновими записами.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1