26 жовтня 2021 року
Київ
справа №520/905/2020
адміністративне провадження №К/9901/34963/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року в справі №520/905/2020 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора, П'ятої кадрової комісії Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, скасування запису в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вихідної допомоги,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора, П'ятої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення №7 Кадрової комісії №5 Генеральної прокуратури України від 04.12.2019 про неуспішне проходження атестації;
- визнати протиправним і скасувати наказ №2073ц від 21.12.2019 про звільнення з посади прокурора Відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад Управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту частини першої статі 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24 грудня 2019 року;
- поновити на посаді прокурора Відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад Управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби або на рівнозначній посаді Офісу Генерального прокурора;
- скасувати запис у трудовій книжці №16 про звільнення з посади, яку обіймала, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;
- стягнути з Генеральної прокуратури України середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 24.12.2019 по день винесення судом рішення про поновлення;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення №7 Кадрової комісії №5 Генеральної прокуратури України від 04.12.2019 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
- визнано протиправним і скасовано наказ №2073ц від 21.12.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад Управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 24 грудня 2019 року.
- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад Управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби або на рівнозначній посаді Офісу Генерального прокурора;
- стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у сумі 383681,06 грн;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року змінено, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення у такій редакції:
- "Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби";
- у іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року в справі №520/905/2020 повернуто особі, яка її подала.
17 вересня 2021 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року в справі №520/905/2020.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року і постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року; касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року в справі №520/905/2020 залишено без руху; надано скаржниці строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, шляхом: подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення і надіслання відповідних доказів.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування рішення про неуспішне проходження атестації; визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з посади; поновлення на посаді; скасування запису у трудовій книжці; стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу; стягнення вихідної допомоги.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймала посаду прокурора Відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад Управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріат) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України та органів прокуратури.
Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року встановлено, що її прийнято у відкритому судовому засіданні, повний текст якої складено цього ж дня.
За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 21 червня 2021 року (19-20 - червня вихідні дні).
Касаційну скаргу подано 17 вересня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржниця порушувала питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його таким: копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року отримано 12 липня 2021 року, що підтверджується довідкою, виданою Другим апеляційним адміністративним судом від 12 липня 2021 року; наявністю права повторного звернення із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції після отримання копії ухвали Верховного Суду від 13 серпня 2021 року про повернення касаційної скарги.
За відсутності можливості перевірити доводи скаржниці про отримання нею 12 липня 2021 року копії постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, Суд визнавав неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження та запропонував їй надати інші доводи щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не навести та відповідні докази на їх підтвердження.
На виконання вимог Суду від скаржниці надійшла заява, у якій вона просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року отримано 12 липня 2021 року. До заяви долучено довідку від 12 липня 2021 року, складену Другим апеляційним адміністративним судом, про те, що ОСОБА_1 отримано копію указаного судового рішення 12 липня 2021 року.
Оскільки вперше касаційну скаргу подано скаржницею протягом тридцяти днів із дня вручення їй рішення суду апеляційної інстанції, а вдруге із касаційною скаргою вона звернулася до Суду без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копії ухвали про її повернення, Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що підставами касаційного оскарження судового рішення є:
1. застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права щодо суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду: від 31 жовтня 2018 року (справа №822/1511/16); від 16 травня 2019 року (справа №805/790/16-а); від 21 грудня 2019 року (справа №826/1977/16); від 17 січня 2020 року (справа №815/2484/17); від 21 лютого 2020 року (справа №826/6141/17); від 11 жовтня 2018 року (справа №823/244/16); від 17 жовтня 2018 року (справа №823/276/16); від 08 жовтня 2019 року (справа №823/263/16), у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року (справа №21-8а15).
2. Відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Перевіряючи доводи скаржника щодо неврахування висновків Верховного Суду та Верховного Суду України, аналізуючи зміст зазначених скаржником постанов, Судом установлено, що обставини у справах не є подібними до спірних правовідносин.
Подібність правовідносин означає, зокрема, що тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334, 337, 338 КАС України, Суд
1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року в справі №520/905/2020.
3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
6. Встановити строк для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судового рішення - п'ять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко