26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 560/7250/20
адміністративне провадження № К/9901/37523/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд),
перевіривши касаційну скаргу Хмельницького окружного адміністративного суду на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі №560/7250/20 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду, за участю третіх осіб - Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державної судової адміністрації України, - про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, за участю третіх осіб - Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державної судової адміністрації України, у якому просив:
- визнати протиправною невиплату Хмельницьким окружним адміністративним судом суддівської винагороди у зв'язку із застосуванням обмеження відповідно до статті 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" у період із 18.04.2020 по 28.08.2020;
- стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду невиплачену в період із 18.04.2020 по 27.08.2020 у зв'язку із застосуванням обмеження відповідно до статті 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" суддівську винагороду в розмірі 110366,38 грн із урахуванням податків та зборів.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, позов задоволено:
- визнано протиправною невиплату Хмельницьким окружним адміністративним судом суддівської винагороди у зв'язку із застосуванням обмеження відповідно до статті 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" у період із 18.04.2020 по 28.08.2020;
- стягнуто з Хмельницького окружного адміністративного суду невиплачену в період із 18.04.2020 по 28.08.2020 судді Хмельницького окружного адміністративного суду Тарновецькому І.І. у зв'язку із застосуванням обмеження відповідно до статті 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" суддівську винагороду в розмірі 110366,38 грн із урахуванням податків та зборів.
18 жовтня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга Хмельницького окружного адміністративного суду на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі №560/7250/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Водночас скаржником не наведено, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржниці, відповідна норма повинна застосовуватися.
Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Хмельницького окружного адміністративного суду на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року в постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі №560/7250/20 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська