Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
19 жовтня 2021 року № 520/15864/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,
представника відповідача - Богуцької В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та стягнення сум,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що виразилась у не врахуванні винагороди державного виконавця, яка є складовою заробітної плати, при розрахунку компенсації за не використані дні відпустки, при нарахуванні грошової допомоги до відпустки, використані дні відпустки;
- стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 43315445, адреса: Харківська область, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого 16, поштовий індекс 61002) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість в сумі 68836,66 грн., що складається з не нарахованих та не виплачених: сум компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки в розмірі 8836,60 грн., сум компенсації за не використану додаткову оплачувану відпустку в розмірі 15752,20 грн., сум компенсації за не використану додаткову оплачувану відпустку одинока мати в розмірі 15368,00 грн., сум компенсації за не використану додаткову соціальну відпустку в розмірі 6531,40 грн., сум компенсації за використані дні щорічної основної відпустки у травні 2020 в розмірі 1676,40 грн., сум компенсації за використані дні щорічної основної відпустки у липні 2020 в розмірі 2354,72 грн., суми грошової допомоги до відпустки у липні 2020 в розмірі 6571,26 грн., сум компенсації за використані дні щорічної додаткової відпустки у червні 2019 в розмірі 1031,80 грн., сум компенсації за використані дні щорічної основної відпустки у липні 2019 в розмірі 2968,50 грн., сум компенсації за використані дні щорічної основної відпустки у жовтні 2019 в розмірі 539,00 грн., суми грошової допомоги до відпустки у липні 2019 в розмірі 7206,77 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що виразилась у не врахуванні винагороди державного виконавця, яка є складовою заробітної плати, при розрахунку компенсації за не використані дні відпустки, при нарахуванні грошової допомоги до відпустки, використані дні відпустки. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 27.08.2021 року прийнято адміністративну справу за вищевказаним позовом до розгляду, призначено судове засідання.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також представником відповідача вказано, що розрахунок із позивачем був проведений в повному обсязі 01.10.2020 року та виплачено своєчасно. Водночас, представником відповідача наголошено на обставинах того, що виплата винагороди державного виконавця здійснено одночасно з заробітною платою, проте це не свідчить про те, що така виплата є постійною, а отже не є такою, яку слід враховувати саме при розрахунку коштів за невикористану відпустку.
Позивач або представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду представником позивача було подано заяву, в якій останній просить суд розгляд справи здійснити без його участі.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.
Суд, дослідивши пояснення позивача, наведені у позовній заяві, та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 3993/к від 01.10.2020 року з 02.10.2020 року ОСОБА_1 була звільнена з посади заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за взаємною домовленістю. Також, позивачем вказано, що при звільненні їй було виплачено:
- за не використані дні щорічної основної відпустки « 1015 Компенсація відпустки» в сумі 22905,70 грн. за 46 днів;
- за не використані дні додаткової оплачуваної відпустки « 1315 Комп. Дод.відп.держсл.» в сумі 40831,90 грн. за 82 дні;
- за не використані дні відпустки одинока мати « 1218 Компенсація відпустки один..» в сумі 39836,00 грн. за 80 днів;
- за не використані дні додаткової соціальної відпустки « 1216 Компенсація додаткової соц. в.» в сумі 16930,30 грн. за 34 днів;
також у травні 2020 року було виплачено:
- « 101 Основна щорічна відпустка» в сумі 5255,60 грн.;
також у липні 2020 року було виплачено:
- « 101 Основна щорічна відпустка» в сумі 7728,13 грн.;
- « 111 Грошова допомога до відпустки» в сумі 13932,86 грн.;
також у червні 2019 року було виплачено:
- «Додаткова щорічна відпустка» в сумі 7326,99 грн.;
також у липні 2019 року було виплачено:
- «Оплата відпустки» в сумі 16184,25 грн.;
- «Грошова допомога до відпустки» в сумі 13676,99 грн.;
також у жовтні 2019 року було виплачено:
- «Оплата відпустки» в сумі 3155,80 грн.
На адвокатське звернення від 07.06.2021 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) було надано відповіді від 11.06.2021 № 21294/44366/17/21/12.3, від 15.06.2021 №21579/46808/17/21/12.3, від 12.07.2021 № 24902/54138/17/21/12.3.
Зазначеними листами представника позивача було повідомлено про те, що ОСОБА_1 станом на день звільнення з посади Заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), за період роботи нею не були використані наступні дні щорічної основної та додаткових відпусток: щорічна основна відпустка 46 днів, додаткова відпустка 82 дні, додаткова відпустка одинокій матері 80 днів, додаткова соціальна відпустка 34 дні.
Також, представником відповідача було вказано, що винагорода, яка виплачується державному виконавцю, є одноразовою виплатою, тому вона не враховувалась при розрахунку середньої заробітної плати, у зв'язку з чим позивачу було надано наступний розрахунок.
Нарахування суми компенсації за невикористані дні відпустки проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днiв року чи меншого відпрацьованого періоду, одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Розрахунковий період для розрахунку компенсації за не використані дні щорічної відпустки з жовтня 2019 р. по вересень 2020 р. складає 365 днів за винятком 12 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні 12 календарних дні протягом яких працівник не працював (відпустка за свій рахунок), а відтак: 365-12= 353 дні.
При цьому, представником відповідача зазначено, що сумарний заробіток ОСОБА_1 за період з жовтня 2019 р. по вересень 2020 р. та середня зарплата в зазначений період вказаний без врахування винагороди державного виконавця в зазначений період.
Сумарний заробіток з жовтня 2019 р. по вересень 2020 р. складає 175776,57 грн.
Середньоденна зарплата: 175776,57 грн.: 353 календарні дні = 497,95 грн.
Сума компенсації щорічної відпустки за 46 календарних днів невикористаної відпустки : 22905,70 грн., сума компенсації за не використану додаткову оплачувану відпустку 82 дні : 40831,90 грн.
Сума компенсації щорічної відпустки за 80 календарних днів невикористаної відпустки одинокої матері: 39836,00 грн.
Сума компенсації за не використану додаткову соціальну відпустку 34 дні : 16930,30 грн.
Також, представником відповідача було повідомлено про те, що нарахування суми частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2019 по 01.04.2020 тривалістю 10 календарних днів з 08 по 18 травня 2020 року проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Розрахунковий період для розрахунку компенсації за використані дні щорічної відпустки з травня 2019 р. по квітень 2020 р. складає 365 днів за винятком 10 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні), а відтак: 365-10 = 355 днів.
Сумарний заробіток травня 2019 р. по квітень 2020 р. складає 186574,04 грн.
Середньоденна зарплата: 186574,04 грн.: 355 календарних днів = 525,56 грн.
При цьому, представником відповідача зазначено, що сумарний заробіток ОСОБА_1 за період з травня 2019 р. по квітень 2020 р. та середня зарплата в зазначений період вказані без врахування винагороди державного виконавця в зазначений період.
Сума оплати основної щорічної відпустки за 10 календарних днів: 5255,60 грн.
У направленій на адресу представника позивача відповіді вказано, що нарахування суми частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2019 по 01.04.2020 тривалістю, 15 календарних днів з 04 по 18 серпня 2020 року проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну і кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Розрахунковий період для розрахунку компенсації за використані дні щорічної відпустки з серпня 2019 р. по липень 2020 р. складає 365 днів за винятком 10 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні), а відтак: 365 - 10 = 355 днів.
Сумарний заробіток серпня 2019 р. по липень 2020 р. складає 184418,07 грн.
Середньоденна зарплата: 184418,07 грн.: 355 календарних днів = 519,49 грн.
При цьому, представником відповідача зазначено, що сумарний заробіток ОСОБА_1 за період з травня 2019 р. по квітень 2020 р. та середня зарплата в зазначений період вказані без врахування винагороди державного виконавця в зазначений період.
Сума оплати основної щорічної відпустки за 15 календарних днів: 7728,13 грн.
При нарахуванні грошової допомоги до відпустки в серпні 2020 року розрахунковий період був з червня 2020 р. по липень 2020 р.
Кількість фактично відпрацьованих днів у розрахунковому періоді 40 робочих днів: у червні 2020: 17 робочих днів; у липні 2020: 23 робочі дні, і сумарний заробіток з червня 2020 р. по липень 2020 р. складає: 25921,50 грн.
Середньоденна зарплата: 25921,50 грн.: 40 роб. днів = 648,04 грн.
Середньомісячна кількість робочих днів: 20 + 23:2 = 21,5 робочих дні.
Сума грошової допомоги у розмірі її середньомісячного заробітку: 648,04 грн. х 21,50 робочих днів = 13932,86 грн.
При цьому, вказано, що сумарний заробіток ОСОБА_1 за період з червня 2020 р. по липень 2020 р. та середня зарплата в зазначений період вказані без врахування винагороди державного виконавця в зазначений період.
Водночас, представником відповідача було повідомлено представника позивача стосовно того, що нарахування суми додаткової оплачуваної відпустки за 15 років стажу державної служби за 2017 рік за період роботи з 01.01.2019 по 31.12.2019 тривалістю 11 календарних днів з 10 по 21 червня 2019 року проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Розрахунковий період для розрахунку компенсації за використані дні щорічної відпустки з червня 2018 р. по травень 2019 р. складає 365 днів за винятком 10 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні), а відтак: 365 - 10 = 355 днів.
Сумарний заробіток червня 2018 р. по травень 2019 р. складає 236461,54 грн., а середньоденна зарплата: 236461,54 грн. : 355 календарні дні = 666,09 грн.
При цьому, вказано, що сумарний заробіток ОСОБА_1 за період з червня 2018 р. по травень 2019 р. та середня зарплата в зазначений період вказані без врахування винагороди державного виконавця в зазначений період.
Сума оплати основної щорічної відпустки за 11 календарних днів: 7326,99 грн.
Нарахування суми частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2018 по 01.04.2019 тривалістю 25 календарних днів з 01 по 26 серпня 2019 року проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Розрахунковий період для розрахунку компенсації за використані дні щорічної відпустки з серпня 2018 р. по липень 2019 р. складає 364 днів за винятком 10 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні), а відтак: 364 - 10 = 354 днів.
Сумарний заробіток серпня 2018 р. по липень 2019 р. складає 229170,49 грн., а середньоденна зарплата: 229170,49 грн.: 354 календарні дні = 647,37 грн.
При цьому, вказано, що сумарний заробіток ОСОБА_1 за період з серпня 2018 р. по липень 2019 р. та середня зарплата в зазначений період вказані без врахування винагороди державного виконавця в зазначений період.
Сума оплати основної щорічної відпустки за 25 календарних днів складає 16184,25 грн.
Водночас, представником відповідача було повідомлено представника позивача стосовно того, що нарахування суми частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2018 по 01.04.2019 тривалістю 5 календарних днів з 15 по 19 жовтня 2019 року проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Розрахунковий період для розрахунку компенсації за використані дні щорічної відпустки з жовтня 2018 р. по вересень 2019 р. складає 364 днів за винятком 10 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні), а відтак: 364-10= 354 днів.
Сумарний заробіток жовтня 2018 р. по вересень 2019 р. складає 223432,30 грн., а середньоденна зарплата: 223432,30 грн.: 354 календарні дні = 631,16 грн.
При цьому, вказано, що сумарний заробіток ОСОБА_1 за період з жовтня 2018 р. по вересень 2019 р. та середня зарплата в зазначений період вказаний без врахування винагороди державного виконавця в зазначений період.
Відтак, сума оплати основної щорічної відпустки за 5 календарних днів складає 3155,80 грн.
Також, під час розгляду справи встановлено, що представником відповідача було вказано, що при нарахуванні грошової допомоги до відпустки в липні 2019 року розрахунковий період був з червня 2019 р. по липень 2019 р.
Кількість фактично відпрацьованих днів у розрахунковому періоді 32 робочих дні: у червні 2019: 9 робочих днів, у липні 2019: 23 робочих дні.
Сумарний заробіток з червня 2019 р. по липень 2019 р. складає: 21349,48 грн., а середньоденна зарплата: 21349,48 грн.: 32 робочих дні = 667,17 грн., а середньомісячна кількість робочих днів: 18 + 23 : 2 = 20,5 робочих днів.
Сума грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку: 667,17 грн. х 20,50 робочих дні = 13676,99 грн.
При цьому, вказано, що сумарний заробіток ОСОБА_1 за період з червня 2019 р. по липень 2019 р. та середня зарплата в зазначений період вказана вказаний без врахування винагороди державного виконавця в зазначений період.
Позивачем у позовній заяві вказано, що із зазначеними розрахунками нарахування компенсації за не використані дні щорічної відпустки, компенсації за не використану додаткову оплачувану відпустку та додаткової відпустки, як одинокій матері не можливо погодитись, оскільки такі є протиправними та такими, що порушують її права. При цьому, позивачем вказано, що така складова заробітної плати як винагорода державному виконавцю, враховується при обчисленні середньої заробітної плати працівника у всіх випадках її збереження відповідно до приписів Постанови №100.
Представником відповідача під час судового розгляду справи було надано пояснення та вказано, що проведення позивачу розрахунку було здійснено відповідачем у відповідності до норм діючого законодавства, що свідчить про відсутність підстав вважати, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність. Крім того, представником відповідача наголошено на обставинах того, що хоча винагорода виплачується (у разі її нарахування) одночасно з виплатою заробітної плати, проте це не робить її по суті постійною виплатою, оскільки державний виконавець отримує її (таку винагороду) незалежно від рангу, вислуги років такого іншого, а у зв'язку з повним виконанням рішення, тобто чинником, у якого відсутня постійна ознака. Відтак, врахування такої виплати при розрахунку коштів за невикористану відпустку є таким, що суперечить нормам діючого законодавства.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями приписів ч.1 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до п.2 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 р. № 643, у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру, стягнення заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, за виконавчим документом про стягнення аліментів державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", виплачується винагорода у такому розмірі:
2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;
0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець (крім випадків, передбачених абзацами сьомим - одинадцятим цього пункту).
Положеннями п.3 зазначеного вище Порядку передбачено, що державному виконавцю, на виконанні у якого перебував виконавчий документ немайнового характеру та який забезпечив його фактичне виконання в повному обсязі, виплачується винагорода в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, якщо боржником за виконавчим документом є фізична особа, та двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, якщо боржником за виконавчим документом є юридична особа.
Згідно із п.4 Порядку фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру в повному обсязі або частково та виконавчого документа немайнового характеру в повному обсязі в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", якщо за такими документами стягнуто виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.
За виконання виконавчих документів про стягнення аліментів за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державні виконавці, зазначені у пункті 2 цього Порядку, мають право на винагороду за умови погашення такої заборгованості в повному обсязі та стягнення виконавчого збору в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Вимогами статті 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати максимальним розміром не обмежується. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Аналогічні положення містяться у ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР).
Приписами ст. 2 Закону №108/95-ВР визначено, що додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року № 1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством.
Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1.3 розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державної казначейської служби України від 13.01.2004 №5, до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцiненi в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплатi, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.
Відповідно до розділу 2 даної інструкції фонд оплати праці складається з:
2.1. фонду основної заробітної плати;
2.2. фонду додаткової заробітної плати;
2.3. інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Порядок обчислення середньої заробітної плати врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).
Положеннями п. З Порядку №100 визначено перелік виплат, які включаються до розрахунку при обчисленні середньої заробітної плати: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками, високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи і вислугу років, тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
При цьому п.п. б п. 4 Порядку №100 передбачено, що при обчисленні середньої зарплати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, тощо).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2015 №126 затверджено Порядок виплати та розміри винагород державному виконавцю (далі - Порядок №126).
Відповідно до п. 2 Порядку №126 державний виконавець, який забезпечив фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа майнового характеру, одержує винагороду в розмірі 5 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, але не більше двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за виконавчим документом немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа - в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за виконавчим документом немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа - в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 Порядку №126 встановлено, що у заяві про виплату винагороди державний виконавець визначає розрахунок розміру належної до виплати винагороди.
Згідно з п. 14 Порядку №126 погоджена керівником структурного підрозділу відповідного Головного територіального управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в області, мм. Києві та Севастополі, що забезпечує здійснення повноважень у сфері організації примусового виконання рішень, або керівником Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту в установленому порядку заява про виплату винагороди державному виконавцю не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після погодження надсилається (подається) відповідному Головному територіальному управлінню юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в області, мм. Києві та Севастополі (уповноваженому структурному підрозділу Мін'юсту) та є підставою для видачі протягом п'яти робочих днів з дня отримання погодженої заяви відповідного наказу із зазначенням у ньому розміру винагороди.
Відповідно до п. 16 Порядку №126 державний виконавець одержує винагороду одночасно з виплатою заробітної плати.
Пунктом 17 Порядку №126 передбачено, що державному виконавцю, який звільняється із займаної посади раніше дня, установленого для виплати заробітної плати, належна сума винагороди виплачується під час звільнення.
Згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, винагорода державного виконавця включена до коду економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2.1.1.1 «Заробітна плата».
З аналізу вищенаведених норм слід дійти висновку, про те, що винагорода державного виконавця є частиною його оплати праці. Введення інституту винагороди державного виконавця мало на меті стимулювання своєчасного виконання рішень судів та інших компетентних органів, що сприяє підвищенню авторитету правосуддя, дотриманню принципу законності як складової верховенства права. Право на винагороду у державного виконавця виникає у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого документу, стягненням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій
Таким чином, винагорода державному виконавцю відноситься до виплат, що належать до фонду оплати праці, вказана виплата не включена до переліку виплат, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, наведеному у п. 4 Порядку №100.
Суд також зазначає, що винагорода державному виконавцю за своєю суттю охоплюється поняттям «додаткова заробітна плата» та входить до структури заробітної плати, оскільки ця стимулююча виплата виплачується за сумлінне виконання державним виконавцем своїх обов'язків під час проведення виконавчих дій. Враховуючи те, що вказана виплата може виплачуватись неодноразово в залежності від якості та результативності праці державного виконавця, продуктивності його роботи, вона не може вважатись одноразовою грошовою виплатою.
Відтак, слід дійти висновку про те, що така складова заробітної плати, як винагорода державному виконавцю, враховується при обчисленні середньої заробітної плати працівника у всіх випадках її збереження відповідно до положень Порядку №100.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.09.2020 року по справі № 814/564/16.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем під час проведення позивачу розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки, при нарахуванні грошової допомоги до відпустки та використані дні відпустки було враховано сумарний заробіток ОСОБА_1 за відповідний період та середню зарплату за відповідний період без врахування винагороди державного виконавця, отриманої позивачем в зазначений період.
Вказані обставини з огляду на висновки суду у даній справі свідчать на користь того, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, що виразилась у не врахуванні винагороди державного виконавця, яка є складовою заробітної плати, при розрахунку компенсації за не використані дні відпустки, при нарахуванні грошової допомоги до відпустки, використані дні відпустки, оскільки неврахування відповідачем під час розрахунку винагороди державного виконавця суперечить нормам діючого законодавства.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем під час обґрунтування власної правової позиції вказано, що нарахування суми компенсації за невикористані дні відпустки проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Отже, позивачем вказано, що розрахунковий період для розрахунку компенсації за не використані дні щорічної відпустки з жовтня 2019 р. по вересень 2020 р. складає 365 днів за винятком 12 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні і 2 календарних дні протягом яких працівник не працював (відпустка за свій рахунок), а відтак: 365-12= 353 дні.
В розрахунковий період ОСОБА_1 було виплачено - 67812,67 грн. винагороди державного виконавця.(3010,86 грн. за жовтень 2019, 8422,33 грн. за листопад 2019, 13045,87 грн. за грудень 2019, 8537,99 грн. за березень 2020, 5963,24 грн. за квітень 2020, 12225,61 з грн., а липень 2020,1337,09 грн. за серпень 2020, 15269,68 грн. за вересень 2020).
Сумарний заробіток з жовтня 2019 р. по вересень 2020 р. складає 175776,57 грн. без урахування винагороди державного виконавця.
Відтак, 175776,57 грн. (сумарний заробіток без врахування винагороди державного виконавця) + 67812,67 грн. (винагорода державного виконавця в розрахунковий період) = 243589,24 грн.
Середньоденна зарплата: 243589,24 грн.: 353 календарні дні = 690,05 грн., у зв'язку з чим сума компенсації щорічної відпустки за 46 календарних днів невикористаної відпустки : 690,05 грн. * 46 календарних днів = 31742,30 грн., сума компенсації за не використану додаткову оплачувану відпустку 82 дні : 690,05 грн. * 82 календарні дні = 56584,10 грн., сума компенсації щорічної відпустки за 80 календарних днів невикористаної відпустки одинока мати: 690,05 грн. * 80 календарних днів = 55204,00 грн., сума компенсації за не використану додаткову соціальну відпустку 34 дні : 690,05 грн. * 34 календарні дні = 23461,70 грн.
Також, позивачем вказано, що нарахування суми частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2019 по 01.04.2020 тривалістю 10 календарних днів з 08 по 18 травня 2020 року проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Розрахунковий період для розрахунку компенсації за використані дні щорічної відпустки з травня 2019 р. по квітень 2020 р. складає 365 днів за винятком 10 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні), а відтак: 365-10 = 355 днів.
В розрахунковий період ОСОБА_1 було виплачено - 59515,24 грн. винагороди державного виконавця (6283,27 грн. за травень 2019, 915,56 грн. за червень 2019, 10334,15 грн. за липень 2019, 825,85 грн. за серпень 2019, 2176,12 грн. за вересень 2019, 3010,86 грн. за жовтень 2019, 8422,33 грн. за листопад 2019, 13045,87 грн. за грудень 2019, 8537,99 грн. за березень 2020, 5963,24 за квітень 2020).
Отже, позивачем вказано, що сумарний заробіток з травня 2019 р. по квітень 2020 р. складає 186574,04 гри. без урахування винагороди державного виконавця.
Відтак, 186574,04 гри. (сумарний заробіток без врахування винагороди державного виконавця) + 59515,24 грн. (винагорода державного виконавця в розрахунковий період) = 246089,28 грн.
Середньоденна зарплата: 46089,28 грн.: 355 календарних днів = 693,20 грн., у зв'язку з чим сума оплати основної щорічної відпустки за 10 календарних днів: 693,20 грн. * 10 календарних днів = 6932,00 грн.
Позивачем вказано, що нарахування суми частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2019 по 01.04.2020 тривалістю 15 календарних днів з 04 по 18 серпня 2020 року проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Розрахунковий період для розрахунку компенсації за не використані дні щорічної відпустки з серпня 2019 р. по липень 2020 р. складає 365 днів за винятком 10 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні), а відтак: 365 - 10= 355 днів.
Позивачем вказано, що в розрахунковий період ОСОБА_1 було виплачено - 54207,87 грн. винагороди державного виконавця (825,85 грн. за серпень 2019, 2176,12 грн. за вересень 2019, 3010,86 грн. за жовтень 2019, 8422,33 грн. за листопад 2019, 13045,87 грн. за грудень 2019, 8537,99 грн. за березень 2020, 5963,24 за квітень 2020, 12225,61 грн. за липень 2020).
Сумарний заробіток з серпня 2019 р. по липень 2020 р. складає 184418,07 грн. грн. без урахування винагороди державного виконавця.
Відтак, позивачем вказано, що 184 418,07 грн. (сумарний заробіток без врахування винагороди державного виконавця) + 54207,87 грн. (винагорода державного виконавця в розрахунковий період) = 238625,94 грн.
Отже, середньоденна зарплата 238625,94 грн. : 355 календарні дні = 672,19 грн., у зв'язку з чим сума оплати основної щорічної відпустки за 15 календарних днів: 672,15 грн. * 15 календарних днів = 10082,85 грн.
У позовній заяві позивачем казано, що при нарахуванні грошової допомоги до відпустки в серпні 2020 року розрахунковий період був з червня 2020 р. по липень 2020 р.
Кількість фактично відпрацьованих днів у розрахунковому періоді 40 робочих днів: у червні 2020 17 робочих днів; у липні 2020 23 робочих дні.
Сумарний заробіток з червня 2020 р. по липень 2020 р. складає 25921,50 грн. без урахування винагороди державного виконавця.
В розрахунковий період ОСОБА_1 було виплачено - 12225,61 грн. винагороди державного виконавця (12225,61 грн. за липень 2020).
Отже, 25921,50 грн. (сумарний заробіток без врахування винагороди державного виконавця) + 12225,61 грн. (винагорода державного виконавця в розрахунковий період) = 38147,11 грн.
Середньоденна зарплата: 38147,11 грн.: 40 робочих днів = 953,68 грн. Середньомісячна кількість робочих днів: 20 + 23,2 = 21,5 робочих днів.
Отже, сума грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку: 953,68 грн. х 21,50 робочих днів +20504,12 грн.
Також, під час розгляду справи позивачем вказано, що нарахування суми додаткової оплачуваної відпустки за 15 років стажу державної служби за 2017 рік за період роботи з 01.01.2019 по 31.12.2019 тривалістю 11 календарних днів з 10 по 21 червня 2019 року проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Розрахунковий період для розрахунку компенсації за використані дні щорічної відпустки з червня 2018 р. по травень 2019 р. складає 365 днів за винятком 10 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні), а відтак: 365-10 = 355 днів.
В розрахунковий період ОСОБА_2 було виплачено - 33299,56 грн. винагороди державного виконавця (1205,89 грн. за червень 2018, 1311,79 грн. за липень 2018, 4226,09 грн. за серпень 2018, 2648,29 грн. за вересень 2018, 6356,89 грн. за жовтень 2018, 12267,34 грн. за квітень 2019, 5283,27 за травень 2019)
Сумарний заробіток з червня 2018 р. по травень 2019 р. складає 236461,54 грн. без урахування винагороди державного виконавця.
Отже, 236461,54 грн. (сумарний заробіток без врахування винагороди державного виконавця) + 33299,56 грн. (винагорода державного виконавця в розрахунковий період) = 269761,10 грн.
Середньоденна зарплата: 269761,10 грн.: 355 календарних днів = 759,89 грн., у зв'язку з чим сума оплати основної щорічної відпустки за 11 календарних днів: 759,89 грн. * 11 календарних днів = 8358,79 грн.
Водночас, позивачем у позовній заяві вказано, що нарахування суми частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2018 по 01.04.2019 тривалістю 25 календарних днів з 01 по 26 серпня 2019 року проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Розрахунковий період для розрахунку компенсації за використані дні щорічної відпустки з серпня 2018 р. по липень 2019 р. складає 364 днів за винятком 10 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні), а відтак: 364-10 = 354 днів.
В розрахунковий період ОСОБА_1 було виплачено - 42031,59 грн. винагороди державного виконавця (4226,09 грн. за серпень 2018, 2648,29 грн. за вересень 2018, 6356,89 грн. за жовтень 2018, 12267,34 грн. за квітень 2019, 5283,27 грн. за травень 2019, 915,56 грн. за червень 2019, 10334,15 грн. за липень 2019).
Відтак, сумарний заробіток з серпня 2018 р. по липень 2019 р. складає 229170,49 грн. без урахування винагороди державного виконавця.
229170,49 грн. (сумарний заробіток без врахування винагороди державного виконавця) + 42031,59 грн. (винагорода державного виконавця в розрахунковий період) = 271202,08 грн., середньоденна зарплата: і' 271202,08 грн.: 354 к. дні = 766,11 грн., у зв'язку з чим сума оплати основної щорічної відпустки за 25 календарних днів: 766,11 грн. * 25 календарних днів = 19152,75 грн.
Також, позивачем вказано, що нарахування суми частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2018 по 01.04.2019 тривалістю 5 календарних днів з 15 по 19 жовтня 2019 року проводились шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Розрахунковий період для розрахунку компенсації за використані дні щорічної відпустки з жовтня 2018 р. по вересень 2019 р. складає 364 днів за винятком 10 календарних днів (10 календарних днів святкові та неробочі дні), а відтак: 364 - 10= 354 днів.
В розрахунковий період ОСОБА_1 було виплачено - 38159,18 грн. винагороди державного виконавця (6356,89 грн. за жовтень 2018, 12267,34 грн. за квітень 2019, 5283,27 грн. за травень 2019, 915,56 грн. за червень 2019, 10334,15 грн. за липень 2019, 825,85 грн. за серпень 2019, 2176,12 грн. за вересень 2019).
Сумарний заробіток з серпня 2018 р. по липень 2019 р. складає 223432,30 грн. грн. без урахування винагороди державного виконавця.
Відтак, 223432,30 грн. (сумарний заробіток без врахування винагороди державного виконавця) + 38159,18 грн. (винагорода державного виконавця в розрахунковий період) = 261591,48 грн.
Середньоденна зарплата: 261591,48 грн.: 354 календарних дні = 738,96 грн., у зв'язку з чим сума оплати основної щорічної відпустки за 5 календарних днів: 738,96 грн. * 5 календарних днів = 3694,80 грн.
Позивачем вказано, що при нарахуванні грошової допомоги до відпустки в липні 2019 року розрахунковий період був з червня 2019 р. по липень 2019 р.
Кількість фактично відпрацьованих днів у розрахунковому періоді 32 робочих дні: у червні 2019: 9 робочих днів; у липні 2019: 23 робочих дні.
Сумарний заробіток з червня 2019 р. по липень 2019 р. складає 21349,48 грн. без урахування винагороди державного виконавця.
В розрахунковий період Глушко було виплачено - 11249,71 грн. винагороди державного виконавця (915,56 грн. за червень 2019, 10334,15 грн. за липень 2019).
Відтак, 21349,48 грн. (сумарний заробіток без врахування винагороди державного виконавця) + 11249,71 грн. (винагорода державного виконавця в розрахунковий період) = 32599,19 грн.
Середньоденна зарплата: 32599,19 грн. : 32 робочих дні = 1018,72 грн.
Середньомісячна кількість робочих днів: 18 + 23 : 2 = 20,5 робочих днів.
Відтак, сума грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку: 1018,72 грн.х 20,50 робочих днів = 20883,76 грн.
Суд зазначає, що наведений позивачем у позовній заяві розрахунок підлягає взяттю до уваги судом, оскільки свідчить про врахування під час його здійснення винагороди державного виконавця.
Водночас, суд зазначає, що представником відповідача під час розгляду справи не було надано до суду у доказів протиправності такого розрахунку, як і не надано доказів того, що він проведений позивачем помилково.
Відтак, у зв'язку зі здійсненням відповідачем помилкового розрахунку внаслідок не включення винагороди державного виконавця при розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 , остання недоотримала 68836,66 грн.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення сум - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), що виразилась у не врахуванні винагороди державного виконавця, яка є складовою заробітної плати, при розрахунку компенсації за не використані дні відпустки, при нарахуванні грошової допомоги до відпустки, використані дні відпустки.
Стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 43315445, адреса: Харківська область, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого 16, поштовий індекс 61002) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість в сумі 68836 (шістдесят вісім тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 66 коп., що складається з не нарахованих та не виплачених: сум компенсації за не використані дні щорічної основної відпустки в розмірі 8836 (вісім тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 60 коп., сум компенсації за не використану додаткову оплачувану відпустку в розмірі 15752 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 20 коп., сум компенсації за не використану додаткову оплачувану відпустку одинока мати в розмірі 15368 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп., сум компенсації за не використану додаткову соціальну відпустку в розмірі 6531 (шість тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 40 коп., сум компенсації за використані дні щорічної основної відпустки у травні 2020 в розмірі 1676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн. 40 коп., сум компенсації за використані дні щорічної основної відпустки у липні 2020 в розмірі 2354 (дві тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 72 коп., суми грошової допомоги до відпустки у липні 2020 в розмірі 6571 (шість тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн. 26 коп., сум компенсації за використані дні щорічної додаткової відпустки у червні 2019 в розмірі 1031 (одна тисяча тридцять одна) грн. 80 коп., сум компенсації за використані дні щорічної основної відпустки у липні 2019 в розмірі 2968 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 50 коп., сум компенсації за використані дні щорічної основної відпустки у жовтні 2019 в розмірі 539 (п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 00 коп., суми грошової допомоги до відпустки у липні 2019 в розмірі 7206 (сім тисяч двісті шість) грн. 77 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 26 жовтня 2021 року.
Суддя Мельников Р.В.