печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41062/21-к
22 вересня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32021100000000117 від 02.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,
02 серпня 2021 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 32021100000000117 від 02.02.2021, вилученого у офісному приміщенні, яке використовується ТОВ «Скайбуд Груп», за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 75, (ухвала від 01.07.2021 у справі № 757/34450/21-к), у офісному приміщенні, яке використовується КП «Інженерний Центр», за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 12а, літера «Б» (ухвала від 01.07.2021 у справі № 757/34550/21-к).
До судового засідання учасники судового розгляду за клопотання не з'явились з невідомих причин, хоча про час, день та місце розгляду клопотання були належним чином повідомлені.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий дійшов наступного висновку.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що прокурор, який звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, не з'явився до судового засідання, тим самим не підтримав його у судовому засіданні, не довів, що вказане вище майно є речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України, з урахуванням принципу диспозитивності, передбаченого ст. 26 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Керуючись ст. 26, 170-172, 309 КПК України, -
У задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32021100000000117 від 02.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1