26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 440/2178/21
адміністративне провадження № К/9901/37822/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд),
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року в справі №440/2178/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП в Полтавській області), у якому просила визнати бездіяльність протиправною, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визнати дії протиправними, зобов'язати вчинити певні дії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації її грошового забезпечення за період із 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року;
- зобов'язано ГУ НП в Полтавській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у зменшеному розмірі та стягнення з недоплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 10485,40 грн з урахуванням грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, який утримується з донарахованої суми одноразової грошової допомоги при звільненні згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06 січня 2005 року №17) і у цих частинах позовних вимог ухвалено нове судове рішення про задоволення позову:
- визнано протиправними дії Г ГУ НП в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у зменшеному розмірі;
- стягнуто з ГУ НП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 10485,40 грн з урахуванням грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, який утримується з донарахованої суми одноразової грошової допомоги при звільненні згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06 січня 2005 року №17);
- у іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду 29 квітня 2021 року залишено без змін .
20 жовтня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга ГУ НП в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року в справі №440/2178/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Водночас скаржником не наведено, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржниці, відповідна норма повинна застосовуватися.
Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року в справі №440/2178/21 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська