26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 640/24910/19
адміністративне провадження № К/9901/38291/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року в справі №640/24910/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії Генеральної прокуратури України про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення Кадрової комісії №1 від 29.10.2019 №1 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора Відділу представництва інтересів держави Управління організації участі в суді Департаменту представництва інтересів держави в суді Генеральної прокуратури України ОСОБА_1;
- визнати протиправним і скасувати наказ від 14.11.2019 №1485ц про звільнення з посади прокурора;
- поновити в органі прокуратури та на посаді прокурора Відділу представництва інтересів держави Управління організації участі в суді Департаменту представництва інтересів держави в суді Генеральної прокуратури України з 18.11.2019;
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.11.2019 по дату винесення судового рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Кадрової комісії №1 від 29.10.2019 №1 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";
- визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора України від 14.11.2019 №1485ц;
- поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді прокурора Відділу представництва інтересів держави Управління організації участі в суді Департаменту представництва інтересів держави в суді Генеральної прокуратури України з 19.11.2019;
- стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.11.2019 по дату фактичного поновлення на роботі;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про: визнання протиправним і скасування рішення Кадрової комісії №1 від 29 жовтня 2019 року №1 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»; визнання протиправним і скасування наказу Генерального прокурора України від 14 листопада 2019 року № 1485ц; поновлення ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді прокурора відділу представництва інтересів держави управління організації участі в суді Департаменту представництва інтересів держави в суді Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року; стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 листопада 2019 року по дату фактичного поновлення на роботі. Прийнято у вказаній частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено;
- у іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року залишено без змін.
22 жовтня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року в справі №640/24910/19.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування рішення про неуспішне проходження атестації; визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з посади; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймала посаду прокурора Відділу представництва інтересів держави Управління організації участі в суді Департаменту представництва інтересів держави в суді Генеральної прокуратури України.
Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що підставами касаційного оскарження судового рішення є:
- застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 24 червня 2021 року (справа №280/5009/20); від 24 квітня 2019 року (справа №815/1554/17); від 05 грудня 2019 року (справа №804/7399/16);
- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення «Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19 вересня 2019 року», пункту 7 та абзацу 3 пункту 11 Розділу І, пунктів 1-5 Розділу ІІ, пунктів 1, 2 Розділу V Порядку проходження атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019, пунктів 3,12,16 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Генеральним прокурором від 17.10.2019 №233, пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Перевіривши доводи касаційної скарги Суд зазначає, що одночасне посилання на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України є взаємовиключними обставинами, а тому Суд їх відхиляє.
Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржницею не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року в справі №640/24910/19 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська