26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 360/2116/20
адміністративне провадження № К/9901/37040/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року в справі №360/2116/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 10.04.2020 №280 про неуспішне проходження атестації;
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Луганської області від 30.04.2020 №519-к про звільнення з посади прокурора Відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення Управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Луганської області;
- поновити на посаді прокурора Відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення Управління нагляду у кримінальному провадженні Луганської обласної прокуратури або на рівнозначній посаді з 06.05.2020, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк в органах прокуратури України;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06.05.2020 по дату винесення судового рішення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020 №280 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Луганської області від 30.04.2020 №519-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;
- поновлено ОСОБА_1 на роботі в Луганській обласній прокуратурі;
- зобов'язано Луганську обласну прокуратуру та Офіс Генерального прокурора прийняти всі необхідні рішення, здійснити дії щодо поновлення порушеного права ОСОБА_1 на продовження публічної служби в органах прокуратури на прокурорських посадах відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- стягнуто з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 06.05.2020 по 03.06.2021 у сумі 298590,00 грн з відрахуванням обов'язкових податків та зборів;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 19979,97 грн з відрахуванням обов'язкових податків та зборів;
- стягнуто з Луганської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840, 40 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року скасовано в частині позовних вимог про: визнання протиправним і скасування рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020 №280 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» позивачем; поновлення позивача на роботі в Луганській обласній прокуратурі; зобов'язання відповідачів прийняти всі необхідні рішення, здійснити дії щодо поновлення порушеного права позивача на продовження публічної служби в органах прокуратури на прокурорських посадах відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- прийнято у цій частині позовних вимог нову постанову про відмову у задоволенні позову;
- абзаци другий, п'ятий резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року виключено;
- абзац третій резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року визнано абзацом другим;
- абзац четвертий резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року визнано абзацом третім та викладено в такій редакції:
- «Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення Управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Луганської області з 06.05.2020»;
- абзаци з 06 по 15 резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року визнано абзацами з 04 по 13 відповідно.
05 жовтня 2021 року до Суду надіслано касаційну скаргу Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року в справі №360/2116/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування рішення про неуспішне проходження атестації; визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з посади; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду прокурора Відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення Управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Луганської області.
Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судового рішення є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2021 року (справа №160/6204/20).
Водночас скаржник цитує окремі пункти цієї постанови та не наводить яку саме норму права застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
За таких обставин клопотання про зупинення виконання судового рішення не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Луганської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року в справі №360/2116/20 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська