26 жовтня 2021 року
Київ
справа №826/6779/15
адміністративне провадження №К/9901/36618/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року в справі №826/6779/15 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про визнання нечинним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України та Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора України від 23 березня 2015 року №207к;
- поновити на посаді керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, що відповідає посаді військового прокурора Центрального регіону України з 24 березня 2021 року, допустивши до негайного виконання рішення суду в цій частині;
- стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період із 24 березня 2015 року по 12 грудня 2020 року в сумі 1683671,41 грн;
- зобов'язати провести розрахунок, нарахувати і виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період із 12 грудня 2020 року по дату фактичного поновлення на роботі, допустивши до негайного виконання рішення суду в цій частині.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 березня 2015 року №207к про звільнення ОСОБА_1 з посади військового прокурора Центрального регіону України у зв'язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді військового прокурора Центрального регіону України з 24 березня 2015 року;
- стягнуто зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 24 березня 2015 року по 31 березня 2021 року в розмірі 1180399, 11 грн;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді військового прокурора Центрального регіону України з 24 березня 2015 року.
- допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 8526,00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року змінено у мотивувальній та резолютивній частинах, виклавши частину 4 резолютивної частини у такій редакції:
- «Стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 24 березня 2015 року по 31 березня 2021 року у розмірі 642007,80 грн»;
- у іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року залишено без змін.
07 жовтня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року в справі №826/6779/15.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування наказу про звільнення; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, що відповідає посаді військового прокурора Центрального регіону України.
Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 зазначає застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 01 червня 2021 року (справа №826/17606/14); від 15 квітня 2020 року (справа №826/15725/17); від 15 жовтня 2020 року (справа №826/17601/14); 28 жовтня 2020 року (справа №826/17807/14); від 04 березня 2021 року (справа №826/17605/14); від 26 лютого 2021 року (справа №813/7563/14).
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, - застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 01 червня 2021 року (справа №826/17606/14); від 15 квітня 2020 року (справа №826/15725/17); від 15 жовтня 2020 року (справа №826/17601/14); 28 жовтня 2020 року (справа №826/17807/14); від 04 березня 2021 року (справа №826/17605/14); від 26 лютого 2021 року (справа №813/7563/14).
Керуючись статтями 248, 328, 330, 334, 337, 338 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року в справі №826/6779/15.
2. Витребувати із Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи №826/6779/15.
3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
6. Встановити строк для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судового рішення - п'ять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко