01.09.2021 Справа № 756/5416/21
Провадження № 2/756/4132/21
Справа № 756/5416/21
1 вересня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Шершньові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» про визнання кредитного договору недійсним,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» про визнання кредитного договору недійсним.
В обґрунтування позову зазначає про те, що 13.12.2020 року вона оформила заявку на отримання кредиту на офіційному сайті МФО «CreditBox» у розмірі 6 500 грн. 00 коп., що належать ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» та отримала кредит, зобов'язання за яким були повністю виконанні. Однак через деякий час їй почали надходити повідомлення про невиконанні зобов'язання за кредитним договором перед відповідачем, на всі її аргументи щодо виконання зобов'язань відповідачем відредаговано не було.
Оскільки в порушення вимог Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про електронну комерцію» їй не було передано примірник кредитного договору після його укладення, вона не підписувала договір ані фізично, ні шляхом накладенням ЕЦП жодного кредитного договору, а також заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, ОСОБА_1 просить суд укладений з ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» 13.12.2020 року кредитний договір визнати недійсним.
У поданому відзиві на позовну заяву представник ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
У судовому засіданні представник ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позов просив задовольнити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом установлено, що ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ФК «Н.А.ГРУП» із заявкою на отримання кредиту. Для отримання фінансових послуг, позивачка пройшла процедуру реєстрації на сайті позикодавця, заповнила заяву (форму) на отримання фінансового кредиту, зазначивши персональні дані та бажані параметри кредиту.
На підставі наданої позичальником інформації, 20.12.2020 року був сформований договір (індивідуальна оферта) №3305315520-5 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту «Стандарт» (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові на умовах зворотності, строковості та платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кожен день за користування кредитом, за наступним графіком розрахунку: сума кредиту - 6 500 грн. 00 коп., стандартний процент 1,7% в день, строк кредиту 30 днів з 13.12.2020 року до 11.01.2021 року, термін платежу 11.01.2021 року, строк дії договору 30 днів.
За змістом розділу 3 Кредитного договору при укладенні цього договору позичальник стверджує, що його волевиявлення є вільним та відповідає його внутрішній волі; він чітко усвідомлює всі умови цього договору та не перебуває під впливом помилки чи обману; до укладення цього договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»; до підписання цього договору ознайомився з усіма його умовами та правилами про надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту «Стандарт», що розміщені на веб-сайті Товариства за посиланням http://creditbox.in.ua/rules.pdf та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно виписки по договору надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту «Стандарт» № 3305315520-5 від 13.12.2020 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 12.07.2021 року становить 8 015 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Як роз'яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» недійсними правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Позивачкою було прийнято пропозицію відповідача шляхом надіслання електронного повідомлення, підписаного з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, до відповідає визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» порядку укладення електронного договору.
Відповідно до положень ч. 12 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Таким чином кредитний договір № 3305315520-5 від 13.12.2020 року є належним чином підписаним сторонами і за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Текст цього договору та Правила надання грошових коштів у кредит, розміщені на сайті кредитодавця, містять вичерпну інформацію щодо умов надання кредиту, його сукупної вартості, порядку нарахування процентів та неустойки у випадку прострочення сплати заборгованості за кредитом.
За таких обставин позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Н.А.ГРУП» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва в тридцятиденний строк з дня складення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя