26.10.2021 Справа № 756/3036/20
Справа № 756/3036/20
Провадження № 2/756/874/21
26 жовтня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Шершньові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мацкевича Дениса Анатолійовича про відвід судді,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус КМНО Тверська І.В., про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, поновлення права власності на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння.
22.10.2021 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Мацкевича Д.А. про відвід головуючому судді, з мотивів того, що він не згодний з процесуальними діями та рішеннями під час розгляду справи. Крім того, вказує, що звернувся до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою на дії головуючого судді по справі, а також подав до Державного бюро розслідувань заяву за ознаки вчинення головуючим у справі кримінального правопорушення.
Посилаючись на указані обставини, представник ОСОБА_1 - Мацкевич Д.А. зазначає, що має сумнів у об'єктивності головуючого судді при розгляді справи та його неупередженості.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 123 ЦПК України).
Оскільки, заява представника ОСОБА_1 - Мацкевича Д.А. надійшла до суду 22.10.2021 року, тобто пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання 26.10.2021 року, то згідно абз. 2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України підлягає розгляду в цьому судовому засіданні.
Відповідно до п.п. 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.та 13.12.1985 року, незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
За змістом ст.ст. 55, 60 та 214 КПК України кожній фізичній та юридичній особі надано право звернутися до правоохоронних органів із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення у разі виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею злочину під час здійснення правосуддя.
За усталеною практикою Вищої ради правосуддя, висловленою під час розгляду заяв суддів про втручання у їх професійну діяльність, реалізація особами передбачених законом прав не може бути розцінена, як втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Перебування скаржника у процесуальному статусі учасника справи не може позбавляти його наданого законом права звертатися до уповноважених державних органів щодо перевірки дій судді на предмет наявності ознак правопорушень. Водночас завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину відповідно до ст. 383 КК України тягне за собою настання кримінальної відповідальності (висновок ВРП від 15.05.2020 року).
При цьому відповідно до ст. ст. 1, 2 та 6 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України від 22.02.2013 року суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану із здійсненням правосуддя. Суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши підстави заявленого відводу, суд вважає, що він задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованим та голослівним, підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України для відводу головуючого судді у справі представником ОСОБА_1 - Мацкевичем Д.А. наведено не було, незгода з процесуальними рішеннями та діями головуючого під час розгляду справи не є підставою для його відводу, а звернення представником ОСОБА_1 - Мацкевичем Д.А. зі скаргою до Вищої Ради Правосуддя на дії судді та заявою до Державного бюро розслідувань щодо наявності ознак кримінального правопорушення розцінюється, як реалізацією цією особою гарантованого законом права на такі звернення, що не може вплинути на виконання суддею професійних обов'язків щодо розгляду конкретної справи в порядку, передбаченому процесуальним законом.
За таких обставин заявлений відвід є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 260, 261 та 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Мацкевича Дениса Анатолійовича про відвід судді - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя