Справа №:755/9044/19
"21" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.
за участю секретаря - Передрій І.В.
розглянувши в підготовчому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Соломона Г.Г. про зупинення провадження у справі, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онопченко Оксани Володимирівни, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів та скасування реєстраційних записів, -
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Беніцька В.І. звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онопченко Оксани Володимирівни, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів та скасування реєстраційних записів.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 11 червня 2019 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 05 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Київської міської ради, Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онопченко Оксани Володимирівни, третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсними правочинів та права власності на нерухоме майно відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 05 серпня 2019 року змінено в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 03 березня 2021 року рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 05 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року прийнято вказану судову справу до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Соломон Г.Г. подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить зупинити розгляд даної цивільної справи до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №757/11653/19-к за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Представник позивача ОСОБА_6 - адвокат Костишена В.Л та представник відповідача Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - Яценюк Л.П. заперечували проти задоволення даного клопотання.
Інші учасники справи в підготовче засідання не явились.
Суд, вивчивши доводи поданого клопотання та матеріали справи, вислухавши думку учасників справи, приходить до наступного.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд: визнати недійсним Свідоцтво про право власності на житло, а саме: на квартиру АДРЕСА_1
від 25 січня 2006 року, видане Дніпровською районною в місті Києві радою громадянину ОСОБА_4 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , від 13 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онопченко О.В., зареєстрований у реєстрі за № 1238; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , від 02 червня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
Онопченко О.В., зареєстрований у реєстрі за № 1434; скасувати реєстраційний запис №14786556
від 02 червня 2016 року про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онопченко О.В.; скасувати реєстраційний запис про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 , внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; скасувати реєстраційний запис про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 .
Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
При цьому визначаючи наявність підстав зупинення провадження, суд повинен врахувати, що така підстава для зупинення провадження, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
Виходячи зі змісту вказаної норми процесуального закону, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
Згідно із абз. 3 п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, визначаючи наявність передбачених законом підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Разом з тим, суд повинен враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Соломона Г.Г. на те, що розгляд даної справи до вирішення кримінального провадження неможливий, оскільки в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, що перебуває на розгляді в Печерському районному суді м.Києва (справа №757/11653/19-к) доказам (експертизам) буде надана оцінка в сукупності з іншими доказами та можливо буде призначено проведення повторної, додаткової чи комплексної експертизи, адже зазначені посилання не свідчать про об'єктивну неможливість розгляду справи про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсними правочинів та скасування реєстраційних записів та, в межах її розгляду, надання оцінки наявним у справі доказам.
Інших причин, які б свідчили про неможливість розгляду справи та необхідність її зупинення, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Соломоном Г.Г. не наведено.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №757/11653/19-к за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а відтак клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Соломона Г.Г. про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 251, 258-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Соломона Г.Г. про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки, встановлені ст. 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 25 жовтня 2021 року.
Суддя: