Справа № 752/11248/20
Провадження № 2/752/2460/21
іменем України
31 серпня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
у червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.09.2019 року у дворі будинку за адресою: м. Київ, вул. Панківська, 27/78 , був здійснений наїзд на належний йому автомобіль Volkswagen Multivan T6 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, що спричинили матеріальні збитки.
Винним у вчиненні даної ДТП постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.11.2019 року визнано ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого на момент пригоди була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/№3386455 у ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
27.09.2019 року ним було подано страховику заяву про відшкодування збитків, проте, останнім було здійснено безготівкове відшкодування лише в розмірі 5 607,62 грн., і це при тому, що згідно рахунку № СА377710 ТОВ «Автомобільний дім «Атлант-М», у якого ним 12.09.2019 року було придбано автомобіль Volkswagen Multivan T6 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані «новий», визначена вартість відновлювальних робіт та запасних частин для пошкодженого автомобіля в розмірі 22 424,31 грн. без ПДВ.
Оскільки відповідач відмовляється переглядати своє рішення щодо розміру страхового відшкодування, просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на свою користь суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 16 816,69 грн. (22 424,31 грн. - 5 607,62 грн.) та суму сплаченого судового збору в розмірі 804,80 грн.
Ухвалою від 16.06.2020 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін на 09.12.2020 року (а.с. 25-26).
Ухвалою від 09.12.2020 року розгляд справи відкладено на 23.04.2021 року (а.с. 45).
Ухвалою від 23.04.2021 року розгляд справи відкладено на 31.08.2021 року (а.с. 58).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених вимог категорично заперечив та зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні. Зауважив, що страховою компанією здійснено виплату страхового відшкодування у повній відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, як того вимагає закон, проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено відповідний акт, на підставі якого представником страхової компанії було підготовлено калькуляцію вартості відновлювального ремонту з використанням ліцензійного програмного забезпечення «Audatex», рекомендованого наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, після чого було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 2 928,69 грн. В подальшому, страховою компанією було здійснено перерахунок страхового відшкодування та здійснено виплату ще 2 678,93 грн. (а.с. 29-41).
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якому він підтримав свій позов, просив його задовольнити та не приймати до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві, з огляду на їх спрямованість лише на зменшення розміру коштів на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП. Вказав, що дані розрахунку відповідача є заниженими, а рахунок № СА377710 ТОВ «Автомобільний дім «Атлант-М», котре є дилерським підприємством, юридичною особою, яка авторизована виробником, а саме: АТ Фольксваген, Вольсбург, ФРН, є єдиним документом, на підставі якого відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування заподіяної шкоди в розмірі суми вартості запасних деталей, фарби та виконаних робіт (а.с. 48-57).
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач у справі є власником автомобіля Volkswagen Multivan T6 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 7).
26.09.2019 року о 22 год. 30 хв. в м. Києві на вул. Панківській, буд. 27/78, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Peugeot 3008 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності, чим здійснив наїзд на автомобіль Volkswagen Multivan T6 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.11.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 22).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Peugeot 3008 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі договору ОСЦПВВНТЗ, поліс № АО/3386455 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн., франшиза - 2 000,00 грн. (а.с. 33).
27.09.2019 року провідним фахівцем відділу аварійних комісарів Глушик А.Б. складений протокол (акт) огляду транспортного засобу - Volkswagen Multivan T6 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, в якому визначено перелік пошкоджень: фонарь задній правий (Е - заміна); бампер задній (І - ремонт); боковина задня права (І - ремонт); угол задній правий (І - ремонт). ОСОБА_1 з протоколом ознайомився, підтвердив, що пошкодження записані правильно, що засвідчив своїм підписом (а.с. 13-14).
З метою отримання відшкодування завданих збитків ОСОБА_1 29.09.2019 року звернулася до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про страхове відшкодування, до якого додав повідомлення про ДТП (а.с. 11-12).
Листом за вих. № 185/ДВЗ від 29.10.2019 року «Повідомлення про прийняте рішення по справі № 26 289» ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомило позивача про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 26.09.2019 року, згідно договору № 018009-2307-3386455 та страхового акту № 26289/19, у розмірі 2 928,69 грн. за вирахуванням франшизи у розмірі 2 000,00 грн. (а.с. 16).
30.10.2019 року позивачу на його рахунок, вказаний у заяві про страхове відшкодування, перераховано 2 928,69 грн. (а.с. 17).
Листом за вих. № 218/ДВЗ від 31.10.2019 року «Повідомлення про прийняте рішення по справі № 26 289» ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомило позивача про те, що за страховим випадком, що стався 26.09.2019 року, згідно договору № 018009-2307-3386455 та страхового акту № 26872/19, страхова компанія здійснила виплату першої частини страхового відшкодування у розмірі 2 928,69 грн. Друга частина в розмірі 2 678,93 грн. буде виплачена в строк, передбачений законодавством, за реквізитами, що були вказані в заяві про виплату страхового відшкодування. Розмір страхового відшкодування буде зменшено на розмір франшизи 2 000,00 грн. (а.с. 18).
01.11.2019 року позивачу на його рахунок, вказаний у заяві про страхове відшкодування, перераховано 2 678,93 грн. (а.с. 19).
13.11.2019 року ОСОБА_1 подав до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» лист-претензію про сплату суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 16 816,69 грн. (22 424,31 грн. - 5 607,62 грн.), розрахованого відповідно до рахунку № СА377710 ТОВ «Автомобільний дім «Атлант-М» від 01.10.2019 року (а.с. 20).
Листом за вих. № 475/ДВЗ від 12.12.2019 року «Відповідь на заяву. Страхова справа № 26289/26872» ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомило про відсутність правових підстав для перегляду рішення щодо розміру страхового відшкодування та додатково повідомило про те, що з ремонтною калькуляцією «Audatex» можна ознайомитись у офісі страховика за попередньою домовленістю за телефоном (а.с. 21).
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що рахунок № СА377710 ТОВ «Автомобільний дім «Атлант-М», котре є дилерським підприємством, юридичною особою, яка авторизована виробником, а саме: АТ Фольксваген, Вольсбург, ФРН, є єдиним документом, на підставі якого відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування заподіяної шкоди в розмірі суми вартості запасних деталей, фарби та виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Отже, страховик - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Тобто, страховик - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. ст. 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).
Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.12.2015 року у справі № 6-760цс15.
Отже, власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі, й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до страховика та отримав від останнього страхове відшкодування (витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу транспортного засобу) у загальному розмірі 5 607,62 грн.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що сплаченого ПрАТ «СК «Євроінс Україна» розміру страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування витрат на ремонт автомобіля, оскільки відповідно до рахунку № СА377710 ТОВ «Автомобільний дім «Атлант-М» від 01.10.2019 року розмір останнього становить 22 424,31 грн. без ПДВ.
Разом з тим, згідно із ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Відповідно до п. 1.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
На виконання вимог Закону № 1961-IV та з метою визначення розміру збитків, завданих позивачу в результаті пошкодження транспортного засобу, на підставі Методики та за допомогою програмного продукту «Audatex», рекомендованого Міністерством юстиції для проведення автотоварознавчих досліджень, спеціалістом Страховика було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Multivan T6 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в загальному розмірі становить 5 607,62 грн.
Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою комп'ютерної програми «Audatex», не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп'ютерна програма «Audatex» рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Тому, суд з метою визначення вартості матеріального збитку (реального збитку) бере до уваги оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, а не вищевказаний рахунок ТОВ «Автомобільний дім «Атлант-М», виходячи з того, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування. А п. 2.4 Методики визначено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 зазначеного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до положень ст. 36.1. Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно зі ст. 36.2. Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як встановлено судом, страхова компанія визначила розмір страхового відшкодування у зв'язку з виниклою ДТП в сумі 5 607,62 грн. Страховик виплатив страхове відшкодування позивачу в сумі 5 607,62 грн., що підтверджується матеріалами справи, і позивач не заперечував факт його отримання.
Судом не встановлено обставин недотримання відповідачем вимог закону, й наявність останніх позивачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не доведена.
Отже, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» при визначенні суми страхового відшкодування було дотримано вимог спеціального закону у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачено страхове відшкодування, яке було розраховано у порядку, встановленому законодавством.
Доказів на підтвердження зворотного позивачем не надано, до того ж, позивач, реалізуючи на власний розсуд свої права, визначені ст. 43 ЦПК України щодо подання доказів, заяв та клопотань тощо, в обґрунтування даної своєї позиції порядком витребування доказів, який передбачений правилами ст. 84 ЦПК України, не скористався та не витребував у встановленому законом порядку доказів, необхідних йому для обґрунтування останньої. Аналогічно позивачем не було використано право, передбачене ст. 105 ЦПК України щодо призначення експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань з приводу обґрунтування своєї позиції.
Тому, суд надходить до висновку про те, що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було виконано обов'язок згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виплачено страхове відшкодування у розмірі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто, витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Ураховуючи вищевикладене, суд надходить висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», а відтак такі вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Хоменко