21 жовтня 2021 р.Справа № 520/3906/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Богаченка С.І. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.06.21 року по справі № 520/3906/21
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту реєстрації Харківської міської ради в особі державного реєстратора Шеховцової Маргарити Євгенівни
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- визнати дії державного реєстратора Шеховцової Маргарити Євгенівни про відмову у державній реєстрації прав власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 протиправними;
- зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке виникло в неї на підставі абзацу 1 резолютивної частини рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.12.2020.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.
Позивачка, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що спір, який виник, є спором про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Позивачка посилається на те, що спір про право щодо квартири АДРЕСА_1 вже вирішений.
Департамент реєстрації Харківської міської ради в особі державного реєстратора Шеховцової Маргарити Євгенівни (далі - відповідач) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.12.2020 по справі №643/20455/14-ц частково задоволено позов ОСОБА_1 .
Витребувано у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 квартиру АДРЕСА_1 та передано вказану квартиру ОСОБА_1 .
Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16551270 від 17.10.2014, а саме про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Визнано недійсним іпотечний договір, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Міщенко М.В. 25.10.2014 за реєстровим №887, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Міщенко М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16745738 від 25.10.2014, яким було зареєстроване інше речове право, а саме іпотека на квартиру АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Міщенко М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16745496 від 25.10.2014, яким було зареєстровано обтяження - заборона на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 5-13).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №245546070 від 23.02.2021 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 (а.с. 16-17).
24.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до Департаменту реєстрації Харківської міської ради з приводу реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.14-15).
01.03.2021 державний реєстратор Шеховцова Маргарита Євгенівна прийняла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, посилаючись на те, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за іншою особою(а.с.18).
Позивачка, вважаючи дії державного реєстратора такими, що суперечать висновкам, викладеним у рішенні Московського районного суду м. Харкова від 03.12.2020, звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Закриваючи провадження, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу захисту житлових прав та інтересів позивача, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 та абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру, а вимоги до відповідача є похідними від них.
З установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу захисту житлових прав та інтересів позивача, а отже, існує спір про право, що виключае можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі частини 2 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.01.2020 по справі № 826/4954/18.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/2017, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/3620/17 (провадження № 11-1393апп18).
Таким чином, суд першої інстанції, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Окрім того, з матеріалів справи убачається, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.12.2020 по справі № 643/20455/14-ц частково задоволено позов ОСОБА_1 . Витребувано у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 квартиру АДРЕСА_1 та передано вказану квартиру ОСОБА_1 . Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16551270 від 17.10.2014, а саме про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Визнано недійсним іпотечний договір, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Міщенко М.В. 25.10.2014 за реєстровим №887, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Міщенко М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16745738 від 25.10.2014, яким було зареєстроване інше речове право, а саме іпотека на квартиру АДРЕСА_1 . Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Міщенко М.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16745496 від 25.10.2014, яким було зареєстровано обтяження - заборона на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 5-13).
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючі наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження по справі.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 по справі № 520/3906/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді С.І. Богаченко З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 25.10.2021 року