ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
25 жовтня 2021 року м. Київ № 640/28868/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
додоМіністерства внутрішніх справ України в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Перевіркою системи КП «ДСС» встановлено, що 12.10.2021 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), в особі представника, надійшли матеріали, заявлені до Міністерства внутрішніх справ (Михайла Богомольця, 10, м. Київ, 01124; РНОКПП 00032684).
За вказаними матеріалами заявник просить:
визнати бездіяльність посадових осіб регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) у не проведенні скасування реєстраційної дії про зняття з обліку транспортного засобу марки "HYUNDAI TUCSON", 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , колір зелений, на ім'я ОСОБА_1 незаконною;
зобов'язати начальника регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) зареєструвати автомобіль марки "HYUNDAI TUCSON". 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , колір зелений, на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ;
видати державні номерні знаки та реєстраційне свідоцтво встановленого зразку.
Ухвалою судді від 13.10.2021 позивача було зобов'язано надано суду позовну заяву у паперовій формі (вигляді) разом з належним чином засвідченими копіями документів у додатка (або їх оригіналів) у кількості копій - відповідно до кількості учасників справи із визначенням складу відповідачів та заявлених саме до них вимог - із приведенням позову до вимог, зазначених вище, а також з наданням оригіналу ордеру та доказ сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі 908,00 грн., оригінал ордеру, а також надано позовну заяву в паперовому вигляді, в якій позивачем в якості відповідача визначено - Міністерство внутрішніх справ України в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.03.2015 Управлінням ДАІ ГУ МВС в м. Києві прийнято рішення та зобов'язано Центр ДАІ з надання послуг пов'язаних з використання автотранспортних засобів № 12, зняти з обліку автомобіль HYUNDAI TUCSON, д.н.з. НОМЕР_3 , в зв'язку з анулюванням реєстрації.
Не погоджуючись з неправомірними діями посадових осіб УДАІ ГУ МВС в м. Києві, в серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.02.2020 у справі № 826/16722/15 визнав протиправними дії управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС в місті Києві щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , та скасував рішення УДАІ ГУ МВС в м. Києві щодо скасування державної реєстрації автомобіля HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 .
Позивач додає, що судом встановлено, що підставою для скасування державної реєстрації транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 на підставі права приватної власності, слугував висновок службової перевірки, затверджений начальником ГУ МВС України м. Києві полковником міліції М.М. Макаренко. Зі змісту вказаного висновку вбачається, що передумовою для прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу стало рішення Шевченківського районного суду м. Києва № 761/2297/13-ц від 11.11.2015, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля HYUNDAI TUCSON, державний номер НОМЕР_3 , придбаний ОСОБА_1 .
Додає, що суд апеляційної інстанції зазначив, що текст вказаного вище рішення Шевченківського районного суду м. Києва № 761/2297/13-ц від 11.11.2013 не містить положень щодо зобов'язання Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС в м. Києві вчинити дії спрямованні на анулювання свідоцтва про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_4 від 19.10.2012 та зняття з обліку транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 .
Відтак, за твердженням позивача, колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог п. 40 Порядку № 1388 при скасуванні державної реєстрації транспортного засобу, а тому зазначений висновок в частині скасування державної реєстрації транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON» 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , зареєстрованого на ім'я ОСОБА_1 .
Позивач пояснює, що 23.03.2021, на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 826/16722/15, керуючись Конституцією, законами України та законодавчими актами, позивач звернулась із заявою до Головного сервісного центру МВС з проханням про скасування реєстраційної дії щодо зняття з обліку транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON». 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , та внести відповідну інформацію до ЄДРТЗ.
У відповіді від регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) № 31/26-Г-382 від 09.04.2021 позивачу було відмовлено у скасуванні протиправної реєстраційної дії щодо зняття з обліку транспортного засобу, на тій підставі, що Порядком та технічними можливостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів не передбачено реєстраційної операції щодо скасування реєстраційної операції ( 500 - зняття з обліку у зв'язку зі скасуванням реєстрації), та повідомлено, що у разі винесення судом постанови або ухвали щодо зобов'язання регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) поновити реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_1 , ним буде проведено відповіді дії.
Разом з тим, позивач вважає, що відмова посадових осіб регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) у проведенні скасування реєстраційної дії про зняття з обліку транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON». 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , є необґрунтованою та незаконною, оскільки Порядок № 1388 і Порядок ведення ЄДРТЗ, передбачає скасування зняття з обліку та уповноважує посадових осіб регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) на вчинення таких дій.
Відтак, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.
Так, підставою для звернення до суду з даним позовом, на думку позивача, є не поновлення реєстрації транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON». 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 в ЄДРТЗ за позивачкою - ОСОБА_1 , оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі № 826/16722/15 визнано протиправними дії управління Державної автомобільної інспекції Гу МВС в місті Києві щодо скасування державної реєстрації транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , та скасовано рішення УДАІ ГУ МВС в м. Києві щодо скасування державної реєстрації автомобіля HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 .
Тобто, з моменту скасування апеляційним судом рішення УДАІ ГУ МВС в м. Києві щодо скасування державної реєстрації автомобіля HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 та набранням такого рішення законної сили, в ЄДРТЗ має бути відновлено попередній стан державної реєстрації автомобіля HYUNDAI TUCSON, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 .
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Крім того, в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України позивач може звернутися із заявою до суду який прийняв судове рішення щодо його роз'яснення.
Тобто, аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України), а також роз'яснення судового рішення (ст. 254 КАС України).
Більш того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
Верховний Суд також зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, що, на думку суду, стосується і похідних від цього вимог.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судові рішення виконуються безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання або неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України, зокрема, зазначених вище.
Невиконання судового рішення (в іншій справі) або виконання такого рішення не у повному обсязі не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вказаний правовий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18), від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 (адміністративне провадження № К/9901/1062/19).
Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно неналежного невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Вказана правова позиція узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а (провадження № 11-1193апп18).
Відтак, оскільки з поданням даного позову позивач бажає розв'язати питання пов'язані із виконанням рішення суду в іншій справі (у справі Шостого апеляційного адміністративного суду № 826/16722/15) в іншій спосіб в межах іншої позовної заяви (за даним позовом), у відкритті провадження за даними позовними матеріалами слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Звернути увагу позивача на ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до положень ст. 170 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено в порядку, визначеному ст.ст. 292-297 КАС України.
Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Суддя О.А. Кармазін