Справа № 361/1510/21
Провадження № 2/361/2271/21
05.10.2021
05 жовтня 2021 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді - Сердинського В.С.
при секретарі - Удовенко Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення,
установив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення.
Позивач зазначав, що вони з відповідачем перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, на даний час подружні стосунки між ними припинено. Від шлюбу мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з відповідачем.
Броварським міськрайонним судом Київської області 16 січня 2020 року прийнято рішення стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 вересня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Позивач сплачує аліменти згідно рішення суду у частці від заробітку, але на даний час він не працює, тому державним виконавцем нараховуються та стягуються з нього аліменти відповідно норм ч.2 ст.195 СК України, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, щомісячна сума аліментів складає 3339 грн. На даний час у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів, але він намагається її погашати.
ІНФОРМАЦІЯ_4 старшому сину ОСОБА_3 виповнилось вісімнадцять років і на нього припинено стягнення аліментів.
На час винесення судом рішення про стягнення аліментів на дітей, позивач був приватним підприємцем, але на даний час він уже не є приватним підприємцем, ніде не працює, у зв'язку з чим його матеріальне становище погіршилось, він об'єктивно не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, вказаному в рішенні суду, оскільки не працює та перебуває у скрутному матеріальному становищі, змушений заощаджувати абсолютно на всьому, а наявних у нього власних заощаджень не вистачає на особисте проживання, а також на сплату аліментів на дітей, тому виконання обов'язку по сплаті аліментів у визначеному судовим рішенням розмірі є неможливим з об'єктивних причин. Невиконання навіть з поважних причин обов'язку по сплаті аліментів, заборгованість буде постійно збільшуватись, що призведе до вкрай негативних для позивача наслідків.
Позивач погодився надавати матеріальну допомогу своєму сину, сплачувати аліменти відповідачу на утримання сина, але не в розмірі, який вказаний у рішенні суду, а в твердій грошовій сумі.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд змінити розмір аліментів, що стягується з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дітей на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2020 року у справі №361/6306/19 в частці від заробітку (доходу) та стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення. У відзиві на позовну заяву зазначала, що позивач насправді досить заможна людина, він в змозі виплачувати набагато більші аліменти ніж призначено державою. Рішення про стягнення аліментів з позивача було прийнято 16 січня 2020 року, на той момент в нього дійсно була заборгованість, але це не завадило позивачу купити дві квартири в Києві. Першу квартиру він придбав 16.05.2020 р., другу - 29.09.2020 р. Але борг по аліментам позивач категорично відмовлявся погашати, робив тільки щомісячні виплати. Наприкінці лютого місяця 2021 року позивачу все ж довелося погасити цей борг, у зв'язку з придбанням позивачем нового автомобіля. Після погашення боргу позивач щомісячно виплачує 3000 гривень. Старшому сину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно виповнилося 18 років, але він є студентом другого курсу Броварського профтехнічного ліцею, тож по закону має право отримувати аліменти до закінчення навчання, тобто до 2022 року. Також позивач в червні 2021 року продав належне йому приміщення магазину у АДРЕСА_1 , за 15000 доларів. Тож вона впевнена, що позивач намагається ввести суд в оману за для своєї користі. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, якій позивач додав до свого позову не є актуальним.
Посилаючись на викладене, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та не зменшувати аліменти на дітей.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 вересня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Зеленюк О.В. від 05 березня 2020 року відкрито виконавче провадження №61471878 з примусового виконання виконавчого листа №361/6306/19, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 19 лютого 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 вересня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до виписки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України від 18.12.2020 р., позивач ОСОБА_1 з березня 2020 року не має заробітку.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 01 березня 2020 року заборгованість позивача ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить в розмірі 19951,32 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право па рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що позивач ОСОБА_1 16 травня 2020 року придбав квартиру загальною площею 43 кв.м., житловою площею 26,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , 29 вересня 2020 року придбав квартиру загальною площею 17 кв.м., житловою площею 9,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Так, на підтвердження своїх вимог щодо зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення, позивач в позові, посилається на мінливість життєвих обставин та його сьогоднішній дохід.
Враховуючи те, що обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зміни визначеного за рішенням суду розміру аліментів, адже вказаний факт мінливості життєвих обставин та його дохід, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру, зокрема з урахуванням набуття позивачем права власності на нерухоме майно в 2020 році, та те, що розмір стягуваних аліментів за рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України.
Аналізуючи наведене, суд не вбачає законних підстав для зменшення розміру аліментів.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись Конвенцією ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 180-183, 191, 192 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В. С. Сердинський