Справа № 361/1353/21
Провадження № 2/361/2231/21
05.10.2021
(заочне)
05 жовтня 2021 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді - Сердинського В.С.
при секретарі - Удовенко Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
установив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позивач зазначав, що 17 березня 2019 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, за яким позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) доларів США, які останній зобов'язувався повернути частинами, а саме: 1000 (одну тисячу) доларів США у термін до 17.04.2019 р., 600 (шістсот) доларів США - у строк до 17.05.2019 р., па підтвердження чого відповідачем була видана розписка від 17 березня 2019 року.
По сьогоднішній день відповідач кошти не повертає, лише надає постійні усні обіцянки, що він поверне кошти.
З відповідача підлягають стягненню на користь позивача три відсотки річних обчислені із суми боргу, що утворилася станом на 17.05.2019 р., вираженої в національній валюті.
Згідно офіційного курсу валют, встановленого НБУ станом на дату утворення боргу, тобто на 17.05.2019 р., 1 долар США = 26,3429 грн., отже сума борту склала 42148,64 грн. Три проценти річних за період з 17.05.2019 р. по 07.02.2021 р. буде складати 2189,42 грн. із розрахунку: 42148,64 грн. х3х632/365/100 = 2189,42 грн., де 42148,64 грн. - сума боргу станом на 17.05.2019 р., 632 - кількість прострочених днів.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 16000 доларів США, 3% річних у розмірі 2189,42 грн. та понесені судові витрати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Приходько І.А. не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник направила до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача, позов підтримала, просила його задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 17 березня 2019 року, відповідач ОСОБА_2 отримав у борг від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 16000 доларів США. Отримані кошти зобов'язався повернути частинами, а саме: 1000 (одну тисячу) доларів США у термін до 17.04.2019 р., 600 (шістсот) доларів США - у строк до 17.05.2019 р.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що між сторонами дійсно мали місце правовідносини, до яких можуть застосовуватись положення передбачені ст. 1046-1049 ЦК України.
Так, відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Верховний Суд України у своїй правовій позиції, викладеній у постанові від 16.11.2016 р. у справі №6-1286цс16 вказав, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті у правовідносинах, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України, Декрет №15-93). При цьому стаття 625 ЦК України унормовує питання відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання і з огляду на правову природу трьох процентів річних, передбачених частиною другою цієї статті, як особливої міри відповідальності, їх сума повинна бути визначена до стягнення виключно в національній валюті України - гривні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-79цс-14 від 02.07.2014 р.
Таким чином, стягненню із відповідача на користь позивача за договором позики підлягають грошові кошти в розмірі 16000 доларів США.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст.ст. 625, 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, то він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три проценти річних від простроченої суми.
Згідно офіційного курсу валют, встановленого НБУ станом на дату утворення боргу, тобто на 17.05.2019 р., 1 долар США = 26,3429 грн., отже сума борту склала 42148,64 грн.
Згідно проведених математичних розрахунків, 3% річних від простроченої суми за період з 17.05.2019 р. по 07.02.2021 р. становить 2189,42 грн.: (3% х 42148,64 х 632): 365 днів = 2189,42 грн.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 16000 доларів США та 3% річних в розмірі 2189,42 грн.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. Інші судові витрати позивача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 625, 1046-1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 18, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованість за договором позики від 17 березня 2019 року в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) доларів США та 3% річних в розмірі 2189 (дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 42 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В. С. Сердинський