про залишення позовної заяви без руху
25 жовтня 2021 року Київ №640/20914/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву позовну заяву Державної екологічної інспекції Столичного округу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекультивація" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна екологічна інспекція Столичного округу з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекультивація", у якому просить суд:
- зупинити виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з небезпечними відходами до усунення порушень, виявлених в акті перевірки Інспекції від 12.07.2021 №02-915 та отримання Інспекцією повідомлення від відповідача про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцова О.П. від 12 серпня 2021 року позовну заяву №640/20914/21 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю.
06 жовтня 2021 року справа №640/20914/21 надійшла до Київського окружного адміністративного суду та була передана для розгляду судді Басаю О.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року, становить 2270,00 грн.
З позовної заяви випливає, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру. Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачеві слід було сплатити судовий збір у розмірі 2270 грн. Проте, позивачем судовий збір не сплачено, оскільки відсутні документи в підтвердження його сплати, які визначені позивачем у позовній заяві в якості додатків під номером 7.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Вимоги до оформлення письмових доказів визначені в статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Проте, як випливає з матеріалів справи, позивачем в переліку документів, які додаються до позову зазначено: Виписки з ЄДР Інспекції - 1 арк.; Виписка з ЄДР відповідача - 1 арк., які не додані до позову.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 55 КАСУ, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч.1 ст. 57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За приписами положень ч. 3 ст. 55 КАСУ, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАСУ, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
Частиною 4 ст. 59 КАС України установлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI унормовано, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2)довіреність; 3)ордер; 4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Отже, наведеними положеннями КАСУ унормовано порядок звернення до суду із позовною заявою суб'єкта владних повноважень-юридичною особою безпосередньо та/або через представника.
Як випливає із поданої заяви, остання підписана начальником П.С. Івановим, але до позову не додано доказів на підтвердження повноважень Іванова П.С. щодо ведення справи в КОАС.
Тобто, у даному випадку юридична особа, суб'єкт владних повноважень, використав своє право на звернення до суду (участь у справі) шляхом самопредставництва - ч.4 ст.55 КАСУ. Повноваження заявника у цьому випадку, відповідно до ч. 4 ст. 55 КАСУ, повинні бути підтверджені законом, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) юридичної особи та/або довіреністю.
Однак, до заяви не додано документів (статуту, положення, трудового договору, контракту, довіреності) на підтвердження повноважень начальника П.С. Іванова, що підтверджують його право на участь в адміністративній справі, в тому числі, і шляхом звернення до адміністративного суду в порядку самопредставництва, тому суд приходить до висновку, що повноваження начальника П.С. Іванова належним чином не підтверджені.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відтак, позивачеві слід надати суду:
- оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 2270 грн;
- виписку з ЄДР Інспекції - 1 арк.;
- виписку з ЄДР відповідача - 1 арк;
- документи (статут, положення, трудовий договір, контракт, довіреності) на підтвердження повноважень начальника П.С. Іванова.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС, суд
Залишити без руху позовну заяву Державної екологічної інспекції Столичного округу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекультивація" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.