25 жовтня 2021 року м. Київ № 811/2014/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 300 022, 53 грн. в рахунок погашення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу (недоїмки) з податку на доходи фізичних осіб (279 090,73 грн.) та військового збору (20 931,80 грн.). Зазначена сума податкового боргу виникла у зв'язку з несплатою фізичною особою податкових зобов'язань, задекларованих ним у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за 2015 рік.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 було відкрито провадження у справі № 811/2014/17 за вказаним позовом.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України зазначену справу за підсудністю передано для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 адміністративну справу № 811/2014/17 за позовом Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 зупинено провадження у справі № 811/2014/17 до набрання законної сили рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 811/2512/17.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 поновлено провадження в адміністративній справі № 811/2014/17 за позовом Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та призначено судове засідання.
При цьому, у встановлений судом строк відповідач відзив на позов та жодні інші документи до суду не подав.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується даними поштових конвертів, які наявні у матеріалах справи та повернуті до суду із повідомленнями "за закінченням терміну зберігання" та інше.
В подальшому своїми протокольними ухвалами від 02.04.2019 та 08.05.2019 суд замінив позивача - Вишгородську об'єднану державну податкова інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на правонаступника - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, та у судовому засіданні 08.05.2019 ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Після того, 14.09.2019 на адресу суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Київській області про заміну позивача на правонаступника. За резуьтатами розгляду цього клопотання суд ухвалою від 25.10.2021 замінив позивача у справі № 811/2014/17 - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС України, код ЄДРПОУ ВП 44096797).
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
24.03.2016 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) подав до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік. Вказана податкова декларація була зареєстрована податковим органом 29.03.2016 за реєстр. № 9276607536. За змістом цієї податкової декларації ОСОБА_1 задекларував за результатами отримання інших доходів до сплати в бюджет податок на доходи фізичних осіб на суму 279 090,73 грн. та військовий збір на суму 20 931,80 грн.
Як стверджує позивач в тексті свого позову, у встановлені Податковим кодексом України граничні строки самостійно узгоджені суми податкових зобов'язань відповідачем не були сплачені, а тому вказані грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
З текстів позовної заяви, довідки-розрахунку суми податкового боргу, витягів з інтегрованої картки платника податків за 2016 рік вбачається, що розмір податкового боргу відповідача перед бюджетом станом на день звернення позивача із цим позовом до суду становив 300 022,53 грн.
Також суд встановив, що 01.08.2016 Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області виставила відповідачу податкову вимогу за № 17137-17, відповідно до якої станом на 31.07.2016 за ОСОБА_1 обліковувався податковий борг (недоїмки) з названих вище податку та збору, всього на загальну суму 300 022,53 грн.
Вказана податкова вимога була оскаржена ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду, шляхом подання відповідного адміністративного позову. Однак, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 811/2512/17 така позовна заява була залишена без розгляду. За актуальними даними з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі №811/2512/17 набрала законної сили, та у подальшому в порядку апеляційного провадження не була скасована.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Так, за змістом пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України передбачалося, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрем календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Згідно з абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поряд з цим, нормами ст. 179 ПК України окремо врегульовані відносини щодо порядку подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) та сплати задекларованих за нею податків.
Зокрема, відповідно до п.п. 179.1 і 179.7 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Таким чином, з огляду на наведені норми Кодексу ОСОБА_1 мав сплатити задекларовані ним у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (реєстр. №9276607536 від 29.03.2016) суми податкових зобов'язань у строк до 1 серпня 2016 року (тобто, до 31.07.2016 включно, як то зафіксовано у відповідних витягах з інтегрованої картки).
В розумінні пп. 14.1.39 і пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..
Водночас у силу припису п. 59.4 ст. 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
За змістом норм п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу..
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Нормами п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Зокрема, відповідно до п. 95.3 і 95.4 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Беручи до уваги наведені норми Кодексу та виходячи з обсягу встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що суми задекларованих платником (відповідачем) податкових зобов'язань, які не були ним сплачені у встановлені законом строки, набули статусу податкового боргу.
Станом на день розгляду справи в суді відповідачем доказів сплати такої суми податкового боргу повністю або частково до суду не подано.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, беручи до уваги те, що податкову заборгованість в загальній сумі 300 022,53 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, та наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог контролюючого органу.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , відомі адреси місця проживання (перебування): АДРЕСА_1 ), в дохід державного бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 279 090,73 грн. (двісті сімдесят дев'ять тисяч дев'яносто гривень 73 копійки) та по військовому збору у сумі 20 931,80 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот тридцять одна гривня 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.