про забезпечення позову
25 жовтня 2021 року м. Київ № 320/11966/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивачка просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 06.11.2020 за № Ф-141727-51 про сплату позивачкою недоїмки в сумі 19 769, 20 грн., тобто скасувати наявний борг позивачки.
Ухвалою суду від 04.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
23.10.2021 від позивачки надійшло клопотання, в якому вона просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, а саме податкової вимоги Головного управління ДПС у Київській області № Ф-141727-51 від 06.11.2020 про сплату ОСОБА_1 недоїмки в сумі 19 769, 20 грн., до набрання судовим рішенням законної сили за цим адміністративним позовом. Розгляд вказаного клопотання просила здійснювати без її участі.
Клопотання обґрунтовано тим, що державним виконавцем Яготинського районного відділу державної виконаної служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (нова назва - Яготинський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) 13.01.2021 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 64102091 на підставі вимоги Ф № 141727-51 У від 06.11.2020.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Так, в обґрунтування поданого клопотання позивачка зазначає, що 13.01.2021 постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження з примусового стягнення боргу за вищевказаною вимогою відповідача.
Про необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявниця вказує, що не зупинення стягнення за виконавчим документом до вирішення спору по суті позбавляє її на отримання заробітної плати в повному обсязі та обмежує її права на володіння майном, а у разі задоволення позову, повернення коштів стягнутих за виконавчим провадженням з державного бюджету у добровільному порядку буде неможливим та зумовить звернення до суду за захистом її прав.
Розглянувши подане клопотання про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Слід зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
Вирішуючи клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, а саме податкової вимоги Головного управління ДПС у Київській області № Ф-141727-51 від 06.11.2020 про сплату ОСОБА_1 недоїмки в сумі 19 769, 20 грн., до набрання судовим рішенням законної сили за цим адміністративним позовом, суд виходив з того, що такий спосіб забезпечення позову відповідає вимогам частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути застосований, оскільки в силу приписів частини четвертої статті 150 цього Кодексу, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, на думку суду, оскільки позивачкою оскаржується вимога відповідача від 06.11.2020 за № Ф-141727-51 про сплату недоїмки в сумі 19 769, 20 грн., то невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася, з огляду на те, що державний виконавець спірну вимогу прийняв до примусового виконання як виконавчий документ, відкрив виконавче провадження та розпочав вчинювати виконавчі дії щодо спірної вимоги.
З огляду на вказані обставини, суд вважає, що примусове виконання оскаржуваної вимоги може призвести до значної шкоди інтересам позивачки та негативних наслідків. А тому подальше примусове виконання оскаржуваної вимоги, істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав ОСОБА_1 .
Отже, оскільки заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги відповідача від 06.11.2020 за № Ф-141727-51 про сплату позивачкою недоїмки в сумі 19 769, 20 грн., відповідають предмету позову та вжиття таких заходів не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, а саме податкової вимоги Головного управління ДПС у Київській області № Ф-141727-51 від 06.11.2020 про сплату ОСОБА_1 недоїмки в сумі 19 769, 20 грн., до набрання судовим рішенням законної сили за цим адміністративним позовом.
Ухвалу в частині вжиття судом заходів забезпечення позову допустити до негайного виконання.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам) та до Яготинського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Шевченко А.В.