про повернення позовної заяви
25 жовтня 2021 рокум. Ужгород№ 260/4295/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 особі представника - адвоката Німець Олени Михайлівни до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов, -
21 вересня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) особі представника - адвоката Німець Олени Михайлівни 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Срібляста, /4,) до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459), яким просить: "1. Відкрити провадження у адміністративній справі; 2. Скасувати постанову головного державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Грицищука М.П. про відкриття виконавчого провадження № 58432098 від 20.02.2019 року; 3. Скасувати постанову головного державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Грицищука М.П. про стягнення виконавчого збору № 48042022 від 26.06.2018 року; 4. Стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені ним судові витрати по справі.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачу необхідно було необхідно вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача - Німець Олени Михайлівни, шляхом подачі відповідної позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи та надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
08 жовтня 2021 року на виконання вказаної ухвали суду позивачем було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та позовну заяву в новій редакції.
Проте, після постановлення суддею ухвали про залишення даної позовної заяви без руху від 24 вересня 2021 року суддею встановлено, що згідно відомостей з автоматизованої системи КП "Діловодство спеціалізованого суду" відсутні відомості про зарахування сплати позивачем судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового та немайнового характеру. У зв'язку із чим, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачу необхідно було надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового та немайнового характеру у розмірі 1816 грн.
12 жовтня 2021 року на виконання вказаної ухвали суду позивачем було подано до суду докази сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового та немайнового характеру у розмірі 1816 грн.
Так, представником позивача було подано клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження № 58432098 від 20 лютого 2019 року та постанови про стягнення виконавчого збору № 48042022 від 26 червня 2018 року. Вказане клопотання мотивоване тим, що на адресу позивача не надходило жодної оскаржуваної постанови, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 58432098, № 48042022 з якими представник позивача був ознайомлений 03 вересня 2021 року. Жодних доказів, які б свідчили про надіслання оскаржуваних постанов позивачу у матеріалах виконавчих проваджень не містилося. У зв'язку із вищенаведеним, представник позивача вказує, що останнім днем оскарження вищезазначених постанов було 13 вересня 2021 року. Представник позивача зазначає, що представник позивача знаходився на лікарняному у період з 02 вересня 2021 по 16 вересня 2021, що підтверджується довідкою № 478/8. Під час лікарняного представник позивача направила проект позовної заяви позивачеві для його погодження. Наступного дня після закінчення лікарняного, а саме 17 вересня 2021 року представником позивача було скеровано позов до суду. Представник звернув увагу судді на те, що представник позивача пропустив строк звернення до суду у зв'язку з тим, що перебувала на лікарняному з діагнозом гострий бронхіт та не могла належним чином виконувати свої обов'язки перед позивачем у зв'язку із фізіологічними особливостями її організму у стані хвороби. Фізіологічний стан організму під час хвороби не можна контролювати, оскільки останній не залежить від волі особи. За таким обставин, вважає що строк звернення до суду було пропущено представником позивача з поважних причин.
Статтею 122 частиною 1 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із статтею 122 частиною 3 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, статтею 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Предметом оскарження є, зокрема постанова про відкриття виконавчого провадження № 58432098 від 20 лютого 2019 року, постанова про стягнення виконавчого збору № 48042022 від 26 червня 2018 року.
Отже, на оскарження такого виду постанов державного виконавця передбачено 10-денний строк з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Водночас, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 17 вересня 2021 року, тобто із пропуском десятиденного строку.
Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об'єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов'язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.
При чому, законодавець пов'язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а з тим, коли вона (особа) об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як вже встановлено судом, представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду зазначає, що про існування оскаржених постанов позивач дізналася 03 вересня 2021 року, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Однак, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача, не зазначає, що було передумовою для ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, а саме коли та за яких умов він дізнався про їх існування.
В той же час, ознайомлення представником позивача з матеріалами вищевказаних виконавчих проваджень 03 вересня 2021 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав оскарженими постановами від 20 лютого 2019 року про відкриття провадження та від 26 червня 2018 року про стягнення виконавчого збору, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Крім того, з матеріалів справи вбачається що до клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження додано копію договору про надання правової допомоги від 25 серпня 2021 року. В той же час, саме клопотання про ознайомлення з матеріалами справи датоване 03 вересня 2021 року.
Разом з тим, представник позивача вказує, що у зв'язку із перебуванням у період із 02 вересня 2021 року по 16 вересня 2021 року на лікарняному була позбавлена можливості вчасно звернутися до суду. На підтвердження вказаного представником до суду було подано довідку КНП "Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" № 478/8 від 24 вересня 2021 року.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 № 1005/6196, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Посилання представника позивача на те, що позивач був позбавлений можливості звернутись до суду у визначений строк, оскільки перебував на лікуванні у період з 02 вересня 2021 року по 16 вересня 2021 року необхідно відхилити, оскільки представником не подано до суду про це належних доказів у розумінні Інструкції № 455, а довідка № 478/8 від 24 вересня 2021 року не є належним доказом перебування представника у тимчасовій непрацездатності.
Крім того, необхідно звернути увагу, що клопотання про ознайомлення з матеріалами справи датоване 03 вересня 2021 року, ознайомлення представником позивача з матеріалами вищевказаних виконавчих проваджень відбулося 03 вересня 2021 року, тобто в період перебування представника у стані тимчасової непрацездатності. А відтак, з вказаного виснується, що представником було вибірково здійснено дії спрямовані на захист прав та інтересів позивача.
Окрім того, позивач не був позбавлений можливості самостійного звернення до суду з даним позовом в межах десятиденного строку звернення з врахуванням стану його представника.
Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску десятиденного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Інших доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.
Окрім того, що наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).
Оскільки, суд дійшов висновку про недостатність вказаних причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених підстав.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 9 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).
Відповідно до статті 169 частини 5 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Проаналізувавши подані учасниками справи матеріали, суддя приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.
На підставі вищенаведеного, суддя вважає відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві.
У період з 18 жовтня 2021 року по 23 жовтня 2021 року головуючий суддя Гаврилко С.Є. перебував у відпустці. 25 жовтня 2021 року - перший робочий день.
Керуючись статтями 169, 243, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 особі представника - адвоката Німець Олени Михайлівни до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко