Ухвала
Іменем України
25 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 278/2404/20
провадження № 51-5004ск 21
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 -
ОСОБА_5 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від
22 березня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 27 вересня
2021 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 22 березня
2021 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим та засуджено за частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбуття покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 3 місяці та покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 22 березня 2021 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Перевіривши касаційну скаргу захисника на відповідність вимогам статті 427 кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до частин 2, 3, 4 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування, визначених у статті 438 КПК, а також вимоги, які відповідають змісту статті 436 КПК.
Так, відповідно до частини 1 статті 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до частини 4 статті 427 КПК касаційна скарга підписується особою, яка її подає, однак підпис захисника ОСОБА_5 у касаційній скарзі відсутній.
Як убачається зі змісту касаційної скарги захисник фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, тобто посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК України не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Крім того, захисник в обґрунтування своєї позиції вказує на неправильну оцінку судами протоколу огляду від 26 червня 2020 року, однак не вказує на недопустимість цього доказу посилаючись на статті 86 та 87 КПК та не конкретизує вплив такого доказу на постановлені у кримінальному провадженні судові рішення.
Зокрема оспорюючи експертизу щодо нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, захисник надає свою оцінку такому ушкодженню, однак не зазначає, яких порушень закону допустились суду посилаючись на такий доказ.
Натомість зміст касаційної скарги захисника зводиться до аналізу протиправних дій поліції, які, на його думку, залишив поза увагою суд першої інстанції, однак вважає, що суд повинен був належним чином кваліфікувати дії потерпілого у цьому кримінальному провадженні що знаходиться поза компетенції судів.
Разом із цим захисник просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, однак вказує лише на незаконність вироку районного суду, при цьому не зазначає підстави скасування рішення апеляційного суду та не наводить доводи щодо ухвали суду з урахуванням вимог статті 438 КПК.
Тобто у касаційній скарзі захисник має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущені судами першої та апеляційної інстанції при їх постановленні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Таким чином, недодержання захисником вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення їх касаційної скарги без руху.
Враховуючи наведене та керуючись статтею 5, частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 22 березня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, залишити без руху, надавши п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3