25 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 350/1785/17
провадження № 61-16423ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання заповітів недійсними, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними заповітів, визнання права власності на спадкове майно за законом,
05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслало на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на Рокитнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року.
Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 392 ЦПК України, оскільки скаржником не було зазначено належним чином підстави касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Так ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в частині вирішення позовної вимоги про визнання права власності на спадкове майно та позовних вимог про усунення від спадкування інших спадкоємців.
Касаційна скарга містить посилання на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що відповідає підставі касаційного оскарження, передбаченій пунктом першим частини другої статті 389 ЦПК України, в частині обґрунтування незгоди ОСОБА_1 з результатом розгляду позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно.
Натомість, вказуючи мотиви незгоди з результатом вирішення позовних вимог про усунення від спадкування, ОСОБА_1 всупереч вимогам статті 392 ЦПК України не посилається на підставу касаційного оскарження судових рішень в цій частині.
Суд касаційної інстанції в контексті статті 13 ЦПК України розглядає скаргу в межах заявлених особою вимог, які є підставою касаційного оскарження відповідно до закону, та не може залишити поза увагою доводи касаційної скарги, які не стосуються уже зазначеної підстави касаційного оскарження.
Належне зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги.
Скаржником не виконано в повній мірі вимоги законодавства стосовно зазначення підстав касаційного оскарження, в зв'язку з чим касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Суд касаційної інстанції роз'яснює, що скаржнику для усунення даного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу(и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування.
Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне обґрунтування (посилання на норму закону, правові висновки Верховного Суду, висловлені в подібних правовідносинах тощо) з урахуванням вимог цієї ухвали.
Крім того, за подання касаційної скарги не сплачений у повному обсязі судовий збір.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
За правилами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За правилами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі, який дорівнює 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
З касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується з вирішенням позовних вимог, які були заявлені в різні проміжки часу, в зв'язку з чим підлягають аналізу розміри судових зборів, які підлягали сплаті за кожним з таких позовів.
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до суду першої інстанції з двома позовними вимогами немайнового характеру.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому заявив дві позовні вимоги немайнового характеру.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на день подання позову, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характер підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2017 року був встановлений у розмірі 1600 грн.
Таким чином, за вищевказані позовні вимоги з врахуванням вимог частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2560 грн (1600х0,4х4), а відповідно за подання касаційної скарги в частині оскарження цих позовних вимог - 5 120 грн..
У березні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому заявив дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом , в якому заявив одну позовну вимогу немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на день подання позову, за подання фізичною особою позовної заяви майнового характер підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту додаткового рішення Рокитнянського районного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2021 року вбачається, що судом першої інстанції було встановлено вартість спірного об'єкта спадкового майна у розмірі 98 139 грн, що відповідно до вимог статті 176 ЦПК України є ціною вказаної позовної вимоги майнового характеру.
Враховуючи те, що до суду першої інстанції за позовну вимогу майнового характеру як за позовом ОСОБА_1 , так і за позовом ОСОБА_4 , підлягав сплаті судовий збір у розмірі 768,40 грн за кожен. ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в частині 5/6 від ціни позову за його зустрічним позовом, та в повному обсязі за позовною вимогою майнового характеру ОСОБА_4 то за оскарження в касаційному порядку вказаної позовної вимоги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2817,47 грн ((768,40+640,33)х200%).
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на день подання позову, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характер підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2019 року був встановлений у розмірі 1921 грн.
Враховуючи вимоги частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за оскарження в касаційному порядку судових рішень в частині вирішення позовних вимог немайнового характеру за зустрічними позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4610,40 грн (768,40х3х200%).
За таких обставин розмір загальний розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 12 547,87 грн.
З врахуванням сплачених коштів у розмірі 3 632 грн, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 8915,87 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд,055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та на підставі вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш