Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/933/21
Іменем України
21 жовтня 2021 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вітківського М.О.,
при секретарі Сотніченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без технічної фіксації засобами в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,-
07 вересня 2021 року позивач звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить суд: визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою в АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: «А-1» - житлового будинку (загальною площею - 67,8 кв. м, житловою площею - 29,7 кв. м); «Б» - гаражу; «В» - сараю-літньої кухні; «в» - прибудови до сараю; «Г» - сараю; «Д» - сараю; «З» - сараю; «К» - сараю; «Ж» - вбиральні; №1 - колодязю; №2 - огорожі; №3 - водогону.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до виписки з погосподарської книги № 9, за період з 1991 по 1995 роки в господарстві за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що розташоване по АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 року була зареєстрована та проживала голова домогосподарства ОСОБА_3 баба позивача по лінії батька. Оскільки в будинку за вказаною вище адресою проживала та була зареєстрована станом на 15.04.1991 року одна особа, яка не менше трьох років до 15.04.1991 року приймала участь працею та коштами у розбудові господарства двору та не втратила право на частку у ньому, домогосподарство належало ОСОБА_3 відповідно до правил п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності».
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Покровщина Гребінківського району Полтавської області ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого додається до позову. На час смерті вона мала на праві власності в майні колгоспного двору будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою в АДРЕСА_1 . За час свого життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким все належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, всі майнові права, заповідані мені, ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 він вчасно звернувся до Гребінківської державної нотаріальної контори з відповідною заявою. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезгаданий спадковий будинок нотаріус йому відмовила, мотивуючи свої дії відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Іншим спадкоємцем за законом першої черги міг бути син спадкодавця ОСОБА_2 , батько позивача, який є третьою особою у справі, який спадщини не прийняв та не заперечує проти того, щоб спадкове майно оформив позивач на своє ім'я. Оскільки нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 було відмовлено унаслідок відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, а вирішення питання про визнання права власності в майні колгоспного двору у позасудовому порядку не має правової можливості, позивач вимушений звернутися за захистом порушеного, невизнаного права з даним позовом до суду.
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 15.09.2021 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і судовий розгляд справи призначений на 11.10.2021 на 11 год. 00 хв. року з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано у Гребінківській державній нотаріальній контори (37400, м. Гребінка, Полтавська область, вул. Євгена Гребінки, 13,) копії копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30-32).
В підготовче судове засідання 11.10.2021 року позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Натомість в матеріалах справи (а.с.48) міститься заява позивача, якою він просить проводити розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає, просить закінчити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
Представник відповідача будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи до суду не з'явився, натомість через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі сторони, при вирішенні питання про задоволення позову покладається на розсуд суду (а.с.47).
Третя особа: ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи до суду не з'явився, натомість через канцелярію суду подав заяву, якою просить провести розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача (а.с.49).
Ухвалою суду від 11.10.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні 21 жовтня 2021 року на 09 год. 00 хв. (а.с.50).
21.10.2021 року в судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Натомість в матеріалах справи (а.с.52) міститься заява позивача, якою він просить проводити розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає, просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи до суду не з'явився, раніше через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі сторони, при вирішенні питання про задоволення позову покладається на розсуд суду (а.с.47).
Третя особа: ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи до суду не з'явився, раніше через канцелярію суду подав заяву, якою просить провести розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача (а.с.49).
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наступними документами:
- свідоцтвом про народження батька позивача (третьої особи по справі) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 виданого Григорівською сільською радою Гребінківського району Полтавської області 26.11.1949 року народження, актовий запис про народження №41 від 30.12.1947 року. Батьки: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 (а.с.08 зворот);
- свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 виданого Овсюківською сільською радою Гребінківського району Полтавської області від 30.08.1972 року, актовий запис про народження №10. Батьки: батько ОСОБА_2 , мати- ОСОБА_5 (а.с.08).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 01 січня 2007 року, Овсюківською сільською радою Гребінківського району Полтавської області, актовий запис № 1 (а.с.09).
Із виписки з погосподарської книги № 9, за період з 1986 по 1990 роки в господарстві за особовим рахунком № НОМЕР_5 , що розташоване по АДРЕСА_1 , була зареєстрована та проживала голова домогосподарства ОСОБА_3 (а.с.18).
Із виписки з погосподарської книги № 9, за період з 1991 по 1995 роки в господарстві за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що розташоване по АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 року була зареєстрована та проживала голова домогосподарства ОСОБА_3 (а.с.17).
Відповідно до довідки від 18.05.2021 року №03.1-15/100 виданої виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, що згідно з погосподарською книгою № 9, за період з 1991-1995 роки с. Покровщина, домоволодіння з особовим рахунком АДРЕСА_2 , в якому проживала колгоспниця ОСОБА_3 відноситься до суспільної групи господарства (колгоспний двір) (а.с.19).
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона матиме право, заповіла у власність своєму онуку ОСОБА_1 - позивачу у справі. Заповіт посвідчено секретарем виконкому Овсюківської сільської радою Гребінківського району Полтавської області Шевченко В.П., зареєстровано в реєстрі №5 (а.с.10).
Із матеріалів справи вбачається, що станом на 09.04.2021 року позивачем виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_6 для замовника ОСОБА_1 (а.с.11-13).
Згідно інформаційної довідки ФОП ОСОБА_6 від 09.04.2021 №925, житловий будинок по АДРЕСА_1 , складається з: «А-1» - житлового будинку (загальною площею - 67,8 кв. м, житловою площею - 29,7 кв. м); «Б» - гаражу; «В» - сараю-літньої кухні; «в» - прибудови до сараю; «Г» - сараю; «Д» - сараю; «З» - сараю; «К» - сараю; «Ж» - вбиральні; №1 - колодязю; №2 - огорожі; №3 - водогону. Всі будівлі та споруди побудовані до 05.08.1992 року (а.с.14).
Із довідки КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 14.04.2021 року №720, нерухоме майно станом на 29.12.2012 року за адресою: по АДРЕСА_1 в КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» не зареєстроване (а.с.14 зворот).
Відповідно до звіту про незалежну оцінку об'єкту нерухомого майна «житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами», що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної ТОВ «Експертне бюро «Рідний дім», ринкова вартість об'єкту оцінки становить 26 303 грн. (а.с.15,16).
Відповідно до довідки від 16.04.2021 року №03.1-15/84 про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті, виданої виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, що померла ОСОБА_3 , 1917 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті разом з нею були зареєстровані: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , - онук; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - дружина онука; ОСОБА_7 ,. ІНФОРМАЦІЯ_6 - правнук; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - правнук (а.с.20).
Згідно довідки від 31.03.2021 року №03.1-15/53 про підтвердження поштової адреси, виданої виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, що домоволодіння, згідно з погосподарською книгою №5 на 2016-2023 роки, яке числиться за ОСОБА_3 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).
Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.04.2021 року, яка видана, в.о. завідувача Гребінківської ДНК Г.К. Іщенко вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 , заведена за №184/2007 рік, відповідно до матеріалів спадкової справи, заяву про прийняття спадщини подав: онук - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою с. Покровщина Гребінківського району Полтавської області про інших спадкоємців які б могли прийняти спадщину чи відмовитися від неї не відомо. Так, як відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_1 , відмовлено (а.с.22).
Із матеріалів спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за №184/2007 відкритою Гребінківською ДНК, вбачається, що заяву про прийняття спадщини подав, онук - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно заповіту, посвідченого 04.04.1988 року секретарем виконкому Овсюківської сільської радою Гребінківського району Полтавської області Шевченко В.П, про інших спадкоємців які б могли прийняти спадщину чи відмовитися від неї не відомо. (а.с.36-44).
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За нормою ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Відповідно до вимог статей 123 і 126 ЦК УРСР (редакції 1963 року) та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 10 постанови N 3 від 2 березня 1973 р. "Про судову практику в справах про поділ колгоспного двору і виділ з нього", розмір частки колишнього члена колгоспного двору в спільному майні, що належить дворові і збереглося після його перетворення в господарство робітників та службовців (якщо на час припинення існування двору цей член не втратив права на неї), встановлюється згідно зі ст. 123 Цивільного кодексу. Тому при поділі майна, яке є спільною власністю колгоспного двору, суди повинні виходити з принципу рівності часток усіх колишніх членів двору, в тому числі непрацездатних і неповнолітніх. Майно, придбане після перетворення колгоспного двору в господарство робітників чи службовців, підлягає поділу за нормами, що регулюють поділ спільної часткової власності або спільної сумісної власності подружжя.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон). Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Статтею 5 Закону визначено об'єкти нерухомого майна, стосовно яких проводиться державна реєстрація прав, а саме: земельні ділянки, підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Таким чином, реєстрація права власності на такий об'єкт нерухомого майна, як колгоспний двір, законодавством не передбачена.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 .
Відповідно до вказаних нормативних актів передбачалась державна реєстрація будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У відповідності ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, який прийняв спадщину після смерті своєї баби, набув право власності в порядку спадкування за заповітом.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1223, 1261-1265, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , право власності у порядку спадкування за заповітом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою в АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: «А-1» - житлового будинку (загальною площею - 67,8 кв. м, житловою площею - 29,7 кв. м); «Б» - гаражу; «В» - сараю-літньої кухні; «в» - прибудови до сараю; «Г» - сараю; «Д» - сараю; «З» - сараю; «К» - сараю; «Ж» - вбиральні; №1 - колодязю; №2 - огорожі; №3 - водогону.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: Виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області (адреса: м. Гребінка, вул. Ярослава Мудрого, 35, Полтавська область, 37400).
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ).
Повний текст рішення виготовлено 26.10.2021.
Суддя М. О. Вітківський