Рішення від 16.06.2010 по справі 15/130-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2010 р. Справа № 15/130-10

вх. № 4593/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

прокурора - Жицький Є.О. позивача - Вінницький М.В. відповідача - Туренко Н.Г.

розглянувши справу за позовом Прокурор Московського району м. Харкова в особі Харківська міська рада, м. Харків,КП"Харківські теплові мережі"

до ДП "Харківський електромеханічний завод" м. Харків

про стягнення 173319,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, КП"Харківські теплові мережі" звернувся з позовом до державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" про стягнення боргу за невиконання договірних зобов*язань по тимчасовому договору № 3045 про постачання теплової енергії від 01.08.2002 року за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 173 319,94 грн, судові витрати покласти на відповідача.

16.06.2010 року позивачем надана заява про зменшення позовних вимог в якій позивач суд просить суд стягнути з відповідача вартість спожитої тепвої енергії сумі 130 705,43 грн.

Продовжується розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

Відповідач проти заявлених вимог не заперечує та заявив в судовому засіданні клопотання щодо надання розстрочки виконання рішення суду до жовтня 2010 року.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 15.06.2010 року до 16.06.2010 року до 9 години.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що прокурор Московського району м.Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі", м. Харків до Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" м. Харкова про стягнення заборгованості в сумі 173 319,94 грн., основного боргу за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року, а також держмита та судових витрат.

Згідно пояснення прокурор вважає, що ним подано позовну заяву відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", згідно яких підставою для представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльність) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

Згідно ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р, № 3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України (п. 2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. ГПК України не обмежує прокурора в здійсненні своєї діяльності принципом териториальності.

Необхідність захисту інтересів держави та органу місцевого самоврядування покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави та органа місцевого самоврядування в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" згідно п.1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в України", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова .

Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97р. міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова.

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісних послугах з водопостачання та водовідведення при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Систематичні неплатежі з боку споживачів за надані послуги з водопостачання та водовідведення призвели до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" не може виконувати зобов'язань з оплати за газ і електроенергію, з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет.

Стан, що склався через масові неплатежі, перешкоджає надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.

Враховуючи той факт, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява за ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є підставою для порушення справи в господарському суді.

Предмет спору зачіпає інтереси держави, оскільки несплата споживачами за отримані послуги з водовідведення спричиняють загрозливу ситуацію з енергозбереженням галузей національної економіки та населення, тому в зазначеній позовній заяві правильно визначений орган, на який покладений державою обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Щодо заявлених позовних вимог, судом встановлено, що на підставі розпорядження Харківського міського голови "Про початок опалювального сезону 2008 -2009 р.р." позивач здійснював постачання теплової енергії в житловий будинок міста Харкова по пр.Гагаріна,50.

Згідно до п.1.2 "Правил користування тепловою енергією" користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору.

01.09.2002р. між Комунальним Підприємством „Харківські теплові мережі" та відповідачем було укладено тимчасовий договір № 3045 про постачання теплової енергії по особистому рахунку № 17559-9.

Відповідно до умов договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов*язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов*язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені договором.

Згідно п.3.2.19 договору Споживач зобов'язався сплатити Енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії до заключення договору з момету виникнення права користування приміщенням.

Згідно пункту 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться у відповідності до додотку № 4.

Пунктом 6.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпустки-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання ( у 2-х примірниках).

Згідно пункту 6.5. договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договорними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових мереж позивача та кількості годин роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву посилається на те, що розрахунок суми позовних вимог позивачем належним чином не обгрунтований, не визначено за якою методикою зроблено розрахунок кількості поставленої теплової енергії.

У своїх додаткових поясненнях Позивач зазначав, що розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії був виконаний Комунальним підприємством „Харківські теплові мережі" у відповідності до „Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та грамадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р., оскільки у відповідача немає приладів обліку.

Даний нормативний акт не підлягає державній реєстрації на підставі п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно- правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що стосується прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731.

Дослідивши належним чином вказані докази, суд встановив, що на момент дії Тимчасової угоди сторони керувалися Правилами використання теплової енергії, затвердженими наказом Державного комітету України по будівництву, архітектурі та житлової політики України від 28.10.1999 року №307/262 “Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарчо-побутові потреби в Україні” КТМ 204 України 244-94, який є діючим галузевим нормативним документом і передбачає розрахунки максимального тимчасового навантаження по укрупненим показникам за відсутності приборів обліку або технологічних розрахунків.

З наданих суду документів вбачається, що опалювальні прилади у приміщенні відповідача підключені до єдиної системи опалення від загального вузла житлових будинків. Доказів звернення на неякісне опалення або неопалення приміщення відповідач не надав.

Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується актами № 175/13334 від 27.10.2009р., №175/12581 від 17.10.2009р.за № 175/13333 від 27.10.2009 року, № 175/12582 від 21.10.2009 року про підключення опалення .

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

У Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" N 02-5/333 від 12.09.96 зазначено: "Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи".

На підставі викладеного суд розглянуши клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення суду - задовільнив його.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по оплаті державного мита у розмірі 1733,19 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про уточнненя позовних вимог від 16.06.2010 року.

Припинити провадження у справі в сумі 42 614,51 грн.

Стягнути з державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" ( м.Харків, пр.Московський,199 р/р 26004200404001 ХФ КБ"Приват-банк" МФО 351533, код ЄДРПОУ 05405575) на користь КП"Харківські теплові мережі" ( м.Харків, вул.Доброхотова,11 р/р 2603301968 у першій філії АКБ"Базис" МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) суму основного боргу 130 705,43 грн.

Стягнути з державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" ( м.Харків, пр.Московський,199 р/р 26004200404001 ХФ КБ"Приват-банк" МФО 351533, код ЄДРПОУ 05405575) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м.Харкові, р/р 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011 - 1733,19грн. держмита.

Стягнути з державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" ( м.Харків, пр.Московський,199 р/р 26004200404001 ХФ КБ"Приват-банк" МФО 351533, код ЄДРПОУ 05405575) на користь держбюджету України, одержувач коштіів - УДК у м.Харкові, р/р 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011 - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення суду до жовтня 2010 року рівними частками починаючи з 25.07.2010 року по 01.10.2010 року по 32 676,35 грн щомісячно.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

повний текст рішення підписаний 16.06.2010 року.

Попередній документ
10055025
Наступний документ
10055027
Інформація про рішення:
№ рішення: 10055026
№ справи: 15/130-10
Дата рішення: 16.06.2010
Дата публікації: 26.06.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії