25 жовтня 2021 р. Справа № 215/5874/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправним та не чинним рішення Криворізької міської ради від 26.05.21 р. №481 в частині першої;
- визнати діяльність Криворізької міської ради протиправною та зобов'язання вжити заходи для забезпечення абсолютного фундаментального права на не скорочення існуючої мережі комунальних некомерційних підприємств Криворізької міської ради відповідно до правової позиції ст.ст.1, 3, 49 Конституції України та зазначити закон, вимоги якого порушено нею відповідно до ст.249 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.08.21 р. він отримав рішення Криворізької міської ради від 26.05.21 р. №481, яке, на його думку, сприяє виникненню негативних суспільних наслідків, пов'язаних з порушеннями конституційних норм. Вважає рішення необґрунтованим, прийнятим незаконно і підлягає скасуванню. Зауважує, що відповідач реорганізовує Комунальний заклад «Криворізька міська лікарня №8" КМР за адресою: 50082, м.Кривий Ріг, вул.Сергія Колочевського, 55, куди у 2008 р. переведено дитяче відділення Комунального закладу Міська лікарня №97 ДОР, а нова будівля цього відділення вже зруйнована і зараз руйнуються допоміжні будівлі закладу, споруда ін. №10310018, споруда ін.№10310019, будівля дитячого відділення, недобудована хірургічна операційна. Наказом управління охорони здоров'я від 05.03.08 р. №76 існуюча мережа дитячого відділення скорочена. Накази управління охорони здоров'я постійно скорочують існуючу мережу державних і комунальних закладів охорони здоров'я, доказом є медичний комплекс при другому пологовому будинку за адресою: 50015, вул.Стасова, 6 , головним лікарем якого був ОСОБА_2 . Наголошує, що такі події відбуваються по всьому місту, як і з закладами освіти, так і з дитячими садками для зменшення соціальних витрат.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
20.10.2021 року адміністративна справа №215/5874/21 (2-а/215/530/21) засобами поштового зв'язку надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та 21.10.2021 року передана на розгляд судді Сидоренко Д.В.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку щодо необхідності відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.
Так, згідно із ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з ч.2 ст.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За змістом ст.55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Відповідно до ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною 3 ст.16 Закону №280/97-ВР встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з п.30 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
З аналізу викладених положень чинного законодавства випливає, що до компетенції міської ради належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, зокрема про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Предметом цього позову є рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №481 "Про реорганізацію в місті Комунальних закладів охорони здоров'я".
Визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність і майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади, як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права й обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі цивільним або господарським судам, з урахуванням відповідності суб'єктного складу сторін таких правовідносин.
Криворізька міська рада у правовідносинах у цій справі виступає органом, уповноваженим управляти майном, яке перебуває у комунальній власності, що лежить поза межами публічно-правових відносин.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради від 26.05.21 р. №481 в частині першої, визнання діяльності Криворізької міської ради протиправною та зобов'язання вжити заходи для забезпечення абсолютного фундаментального права на не скорочення існуючої мережі комунальних некомерційних підприємств Криворізької міської ради відповідно до правової позиції ст.ст.1, 3, 49 Конституції України та зазначити закон, вимоги якого порушено нею відповідно до ст.249 КАС України, слід розгляди у порядку господарського судочинства, оскільки спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування.
Приймаючи оскаржуване рішення, Криворізька міська рада діяла не як суб'єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи, тому оскаржуване рішення в цьому випадку не є рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні КАС України.
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №813/1232/18, предметом якої було рішення Сокальської районної ради Львівської області про створення комунальної установи. Визначаючи юрисдикцію спору в цій справі, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що районна рада, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізовувала організаційно-господарську діяльність, а тому оспорюванні рішення в цьому випадку не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, у розумінні КАС України, а є рішеннями власника (засновника), якими такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.
Також, у постанові від 10 вересня 2019 року у справі №921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні п.3 ч.1 ст.20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України.
У постанові від 09 вересня 2020 року у справі №260/91/19 Велика Палата Верховного Суду, усуваючи розбіжності у висновках, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, зазначила, що розмежування юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про створення, реорганізацію чи припинення діяльності такої установи в залежності від характеру та сфери діяльності такої комунальної установи не ґрунтується на положеннях законодавства. Спори з приводу оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
З урахуванням наведеного правового регулювання, висновків Великої Палати Верховного Суду та фактичні обставини даного позову ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що спір є підсудний суду господарської юрисдикції.
Пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України чітко встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд відмовляє ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.170 КАС України, про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Згідно з ч.6 ст.170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 14, 19, 160, 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №215/5874/21 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання діяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що даний спір повинен вирішуватися Господарським судом Дніпропетровської області, в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко