"13" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2305/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Салюк І.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (Харківська обл., м. Ізюм) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (м. Харків)
до Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" (Харківська обл., с. Раківка)
про стягнення 191731,50 грн,
за участю представників:
прокурора - не з'явився;
позивача - Сосніної І.О.;
відповідача - не з'явився;
Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (прокурор) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (позивач) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" (відповідач), в якій просить стягнути з державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993123, вул. Лісна, 49, сел. Раківка, Балаклійський район, Харківська область, 64270) шкоду заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 191731,50 грн за наступними реквізитами:
- на користь держави на UA778999980333159331000020579, отримувач - ГУК Харків обл/СТГ Донець/24062100, код одержувача - 37874947, Банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".
Також прокурор просить судові витрати покласти на відповідача та стягнути на користь Харківської обласної прокуратури за такими реквізитами: код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код [банку 820172, банк отримувача: Держказначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800.
Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області встановлено та задокументовано факти самовільної, незаконної рубки дерев у кількості 157 шт без відповідних дозвільних документів на території лісових масивів Артемівського лісництва ДП "Балаклійське лісове господарство", що свідчить про протиправність поведінки вказаного держлісгоспу, яка полягає у неналежному забезпеченні охорони та захисту лісових насаджень на території ЗУМЗ "Тюндик". Допущення відповідачем вказаних фактів незаконних рубок є порушенням вимог ст. 19, 64 Лісового кодексу України, ст. 14, 30 Закону України "Про природно-заповідний фонд", абз. 5 п. 2, абз. 1 п. 46 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007.
16.06.2021 супровідним листом №58-319-21 від 15.06.2021 прокурор надав платіжне доручення №1557 від 10.06.2021 про доплату судового збору на суму 436,27 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2021 залишено без руху позовну заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області та надано йому строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
23.06.2021 прокурор надав супровідний лист №58-319вих21 від 18.06.2021 на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2021, разом з яким надав письмові уточнення щодо розміру судових витрат та підстав їх стягнення на користь Харківської обласної прокуратури, а також копію наказу №495к від 12.03.2021.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання вказаною ухвалою суду призначено на 21.07.2021 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.
09.07.2021 позивач надав письмові пояснення по справі, в яких у повному обсязі підтримує позовні вимоги Ізюмської окружної прокуратури Харківської області.
04.08.2021 відповідач надав заяву про продовження строків підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з участю представника відповідача у невідкладних слідчих діях та неможливістю прибути в судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 04.08.2021 частково задоволено заяву відповідача, а саме в частині продовження строку підготовчого провадження, а в частині відкладення підготовчого засідання заяву відповідача відхилено судом, як необґрунтовану.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2021 учасників справи повідомлено про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 22.09.2021 об 11:30 год.
22.09.2021 відповідач надав заяву, в якій просить відкласти судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 22.09.2021 задоволено заяву відповідача про відкладення судового засідання та підготовче засідання відкладено судом на 29.09.2021 о 12:00 год, про що прокурора та сторін повідомлено ухвалою суду від 22.09.2021.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 учасників справи повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.10.2021 о 12:00 год.
13.10.2021 представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги прокурора та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Прокурор жодного разу у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень.
Представник відповідача жодного разу у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень.
13.10.2021 відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою суду від 13.10.2021 відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Державною екологічної інспекцією у Харківській області в період з 05 листопада по 06 листопада 2020 року на підставі наказу №994/12-02 від 04.11.2020, направлення №994/12-02/09-04 від 04.11.2020, погодження Державної екологічної інспекції України №3.1/1463ПГ від 28.10.2020 та в межах розгляду звернення гр. ОСОБА_1 від 23.10.2020 здійснено позаплановий захід (перевірку) щодо рубки дерев на території заповідного урочища місцевого значення "Тюндик" у діяльності ДП "Балаклійське лісове господарство".
За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Державною екологічної інспекцією у Харківській області складено акт перевірки №994/12-02/09-14 від 06.11.2020, який направлений на адресу ДП "Балаклійське лісове господарство" поштою, у зв'язку із відмовою від його підписання, про що свідчить супровідний лист №4581-09-07 від 06.11.2020 про направлення акту перевірки та накладна Кур'єрсько-поштового Сервісу за №4235090.
Під час позапланової перевірки позивачем виявлені порушення, що зафіксовано актом, а саме: відповідно до Охоронних зобов'язань №04.01-25-11/ЗУМЗ від 28.11.2018 зазначене заповідне урочище місцевого значення "Тюндик" передане під охорону та дотримання встановленого режиму території ДП "Балаклійське лісове господарство", в межах 45 - 49,50 - 56, 57 - 63 кварталів Андріївського лісництва.
17.10.2020 від чергового Балаклійського ВП ГУНП до посадових осіб ДП "Балаклійське лісове господарство" надійшло повідомлення щодо незаконної рубки дерев на території ЗУМЗ "Тюндик".
19.10.2020 суб'єктом охоронних зобов'язань було організовано проведення рейдової роботи працівниками державної лісової охорони підприємства в ході якої виявлені факти незаконної рубки дерев у кількості 53 шт в кварталі 56 виділі 5, кварталі 56 виділі 2, кварталі 48 виділі 8. За результатами були складені Акти огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства №000011, №000012 та №000013 від 19.10.2020. Відповідні записи внесені головним лісничим підприємства до Книги обліку лісопорушень по Андріївському лісництву ДП "Балаклійське лісове господарство" 19.10.2020.
21.10.2020 керівництвом ДП "Балаклійське лісове господарство" до Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області направлено заяву про вчинення злочину та щодо встановлення винних осіб.
05.11.2020 під час перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, у присутності посадових осіб ДП "Балаклійське лісове господарство", були виявлені факти порушення дотримання режиму території ЗУМЗ "Тюндик" шляхом рубки дерев у кількості 157 шт без відповідних дозвільних документів в Андріївському лісництві ДП "Балаклійське лісове господарство":
в кварталі 48 виділі 8 - 14 шт;
кварталі 56 виділі 2 - 20 шт;
кварталі 56 виділі 5 - 62 шт;
кварталі 58 виділі 8 - 6 шт;
кварталі 58 виділі 9 - 6 шт;
кварталі 60 виділі 5 - 41 шт;
кварталі 61 виділі 2 - 8 шт, у обсягах що у 3 рази перевищують факти зафіксовані 19.10.2020 у Книзі обліку правопорушень по Андріївському лісництву ДП "Балаклійське лісове господарство".
Посадовими особами позивача складено відомості переліку дерев пошкоджених до ступеня припинення/неприпинення росту та відомості переліку пнів зрубаних дерев по кожному виділу окремо, в яких зазначено перелік, стан та вид незаконно зрубаних дерев, які є додатками до акту перевірки №994/12-02/09-14 від 06.11.2020.
Внаслідок виявлених порушень у діяльності ДП "Балаклійське лісове господарство" на території ЗУМЗ "Тюндик", на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затверджених постановою КМУ №541 від 24.07.2013 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", Державною екологічною інспекцією у Харківській області здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту.
Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної об'єкту природно-заповідного фонду - заповідному урочищу місцевого значення "Тюндик", земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю якого знаходяться під охороною ДП "Балаклійське лісове господарство", внаслідок незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту в кварталі 48 виділ 8, сума шкоди становить 29085,00 грн.
За розрахунком розміру шкоди, заподіяної об'єкту природно-заповідного фонду - заповідному урочищу місцевого значення "Тюндик", земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю якого знаходяться під охороною ДП "Балаклійське лісове господарство", внаслідок незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту в кварталі 56 виділ 2, сума шкоди становить 26733,00 грн.
Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної об'єкту природно-заповідного фонду - заповідному урочищу місцевого значення "Тюндик", земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю якого знаходяться під охороною ДП "Балаклійське лісове господарство", внаслідок незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту в кварталі 56 виділ 5, сума шкоди становить 56490,00 грн.
Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної об'єкту природно-заповідного фонду - заповідному урочищу місцевого значення "Тюндик", земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю якого знаходяться під охороною ДП "Балаклійське лісове господарство", внаслідок незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту в кварталі 58 виділ 8, сума шкоди становить 17613,00 грн.
За розрахунком розміру шкоди, заподіяної об'єкту природно-заповідного фонду - заповідному урочищу місцевого значення "Тюндик", земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю якого знаходяться під охороною ДП "Балаклійське лісове господарство", внаслідок незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту в кварталі 58 виділ 9, сума шкоди становить 14529,50 грн.
Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної об'єкту природно-заповідного фонду - заповідному урочищу місцевого значення "Тюндик", земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю якого знаходяться під охороною ДП "Балаклійське лісове господарство", внаслідок незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту в кварталі 60 виділ 5, сума шкоди становить 39989,50 грн.
За розрахунком розміру шкоди, заподіяної об'єкту природно-заповідного фонду - заповідному урочищу місцевого значення "Тюндик", земельні ділянки вкриті лісовою рослинністю якого знаходяться під охороною ДП "Балаклійське лісове господарство", внаслідок незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту в кварталі 61 виділ 2, сума шкоди становить 7291,50 грн.
За розрахунками позивача державі заподіяно шкоду внаслідок порушення режиму природно-заповідного фонду в загальному розмірі 191731,50 грн, що розрахована згідно з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".
Вищевказані розрахунки розміру шкоди разом із претензіями №215 - 221 від 18.11.2020 були направлені позивачем на адресу відповідача та отримані відповідачем 24.11.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, після отримання зазначених вище претензій з розрахунками шкоди, відповідач у добровільному порядку шкоду не відшкодував.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Статтею 30 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" унормовано, що на території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Згідно з ст. 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у: порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу.
В матеріалах господарської справи відсутні докази, щодо оскарження дій посадових осіб позивача стосовно складання акту перевірки, складання розрахунку розміру шкоди та пред'явлення претензії щодо добровільного відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У даному випадку у діях ДП "Балаклійське лісове господарство" наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності, а саме: протиправна поведінка, яка виявилась у невжиття заходів щодо охорони об'єкту природно-заповідного фонду, що підтверджується актом перевірки позивача; неналежна охорона об'єкту призвела до завдання шкоди, що підтверджується розрахунками такої шкоди, оскільки шкода завдана внаслідок бездіяльності, то між її спричиненням та протиправною поведінкою відповідача існує сталий причинний зв'язок; вина заподіювача шкоди підтверджена актом перевірки та переліковою відомістю пнів та винною поведінкою останнього.
Разом з тим, відповідно до приписів ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З урахуванням вказаних положень та визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, позивач звільняється від обов'язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв'язку із наявністю вини іншої особи або через дію об'єктивних обставин.
Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №686/10520/15, від 21.09.2018 у справі №910/19960/15 та від 15.11.2019 у справі №907/327/18.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно з ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
За приписами статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
За таких обставин, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №924/12/18, від 07.06.2019 у справі №914/1960/17.
Оскільки відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, він тим самим допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України.
Частиною 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним обов'язку щодо сплати розміру шкоди або будь-яких заперечень не надав.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь Харківської обласної прокуратури пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. 63, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 9-1, 30, 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 237, 238 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" (64270, Харківська область, Балаклійський район, с. Раківка, вул. Лісна, 49. Код ЄДРПОУ 00993123) на користь Держави Україна (Р/р UA778999980333159331000020579, отримувач - ГУК Харків обл/СТГ Донець/24062100, код одержувача - 37874947, Банк одержувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у сумі 191731,50 грн.
Стягнути з Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" (64270, Харківська область, Балаклійський район, с. Раківка, вул. Лісна, 49. Код ЄДРПОУ 00993123) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4. Код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір у сумі 2875,97 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "23" жовтня 2021 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.