про відмову в забезпеченні позову
25.10.2021м. СумиСправа № 920/1064/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши заяву позивача - фізичної особи-підприємця Заїки Алли Миколаївни , м.Суми вжиття заходів забезпечення позову (вх №3821/21 від 22.10.2021) у справі №920/1064/21
за позовом фізичної особи-підприємця Заїки Алли Миколаївни ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ),
до відповідача Акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. Івана Сірка, 7, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 23293513),
про визнання протиправних дій, зобов'язання вчинити відповідні дії та стягнення 121428,48 грн
27.09.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд:
1)визнати протиправними дії відповідача щодо одностороннього з 28.09.2020 відключення електроустановки та припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об'єкті кафе-дискотека, розташованому по вул. Воскресенській, 14 в м. Суми у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії № 1853 від 03.06.2004;
2)зобов'язати відповідача поновити надання послуг з розподілу електричної енергії на об'єкті кафе-дискотека, розташованому по вул. Воскресенській, 14 в м. Суми у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії № 1853 від 03.06.2004;
3)стягнути з відповідача на користь позивача передбачену договором про постачання електричної енергії №1853 від 03.06.2004 штрафну санкцію за порушення договірного зобов'язання у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 121428,44 грн; стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати виді сплачених сум судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
27.09.2021 відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 920/1064/21 визначено суддю Котельницьку В.Л.
Ухвалою від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1064/21 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 23.11.2021, 10:00, встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
22.10.2021 позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову (вх№3821/21), в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання AT «Сумиобленерго» виконати вимоги п. 7.11 та 7.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 в частині відновлення електропостачання належного мені кафе-дискотеки по вул. Воскресенській, 14 в м. Суми на термін до набрання законної сили рішенням суду, ухваленим за результатами розгляду позову.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що підставою до подання позову у справі №920/1064/21, на його думку, є незаконне одностороннє відключення об'єкта нерухомості, що належить позивачу, від електропостачання та припинення таким чином надання послуг позивачу з розподілу електричної енергії.
Правовідносини між позивачем та відповідачем ґрунтуються на договорі про постачання електричної енергії №1853 від 03.06.2004 за особовим рахунком № НОМЕР_2 бази даних споживачів за регульованим тарифом, а тому, як зазначає позивач, на них поширюється дія законодавчих та підзаконних актів, що регулюють правовідносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії, а саме: Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №311.
Неправомірні дії AT «Сумиобленерго» було оскаржено позивачем до Господарського суду Сумської області 27 вересня 2021 року, а 04.10.2021 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Крім того, у відповідності до вимог сг. 164 ГПК України, позивачем було відправлено відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, які останній отримав 29.09.2021, що підтверджується накладною AT «Укрпошта» та скріншотом трекінгу про отримання поштового відправлення, копії яких надаю суду. Тобто, відповідач обізнаний про факт відкриття провадження у справі.
Відповідно до абз. 4 п. 7.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача е підставою для відновлення електропостачання.
З вищевикладеної норми вбачається наявність імперативного правила, встановленого для господарюючого суб'єкта роздрібного ринку електричної енергії - оператора системи розподілу (яким є відповідач), згідно з яким при наявності судового спору (зокрема, предметом якого є правомірність припинення електропостачання) припиняти електропостачання споживача, який оскаржив такі дії заборонено, а якщо факт припинення вже має місце станом на дату відкриття провадження у справі, то вищевказана норма зобов'язує відповідача відновити позивачеві електропостачання.
Таким чином, вищевказана норма передбачає вимогу відновити електропостачання на об'єкті позивача на час розгляду справи у суді незалежно від обґрунтованості позовних вимог останнього.
Крім того, згідно абз. З п. 11.5.13. Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 310, у разі звернення Користувача до суду щодо вирішення спірних питань він повідомляє про це ОСР та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. До вирішення у суді спірного питання між сторонами відключення об'єкта Користувача не здійснюється.
Згідно абз. 1 п. 7.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених у пунктах 7.5 та/або 7.6 цього розділу, здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу, протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.
Однак, AT «Сумиобленерго» ігнорує вищевказане положення Правил роздрібного ринку електричної енергії, добровільно їх не виконує, оскільки електропостачання на належному позивачу об'єкті нерухомого майна не відновлене і до цього часу, незважаючи на відкриття провадження у господарській справі та обізнаність відповідача про даний факт.
Як зазначає позивач, з метою спонукання відповідача до виконання покладних на нього обов'язків, позивачем було направлено заву в НКРЕКП з проханням вжити передбачених чинним законодавством заходів впливу на AT «Сумиобленерго». Однак, на даний час будь-яких дій за заявою позивача НКРЕКП вчинено не було.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У частині 11 вказаної статті встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
В постанові Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №913/257/18, на яку заявник в т.ч. посилається в обґрунтування поданої заяви, судом встановлено про порушення судами попередніх інстанцій норм ч. 11 ст. 137 ГПК України відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Судом у зазначеній постанові також зроблено висновок, що підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Водночас, позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зобов'язання AT «Сумиобленерго» виконати вимоги п. 7.11 та 7.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 в частині відновлення електропостачання належного позивачу кафе-дискотеки по вул. Воскресенській, 14 в м. Суми на термін до набрання законної сили рішенням суду, ухваленим за результатами розгляду мого позову. Однак, зазначена вимога тотожна позовній вимозі, викладеній в п. 2.2. прохальної частини позову, а саме: «зобов'язати відповідача поновити надання послуг з розподілу електричної енергії на об'єкті кафе-дискотека, розташованому по вул. Воскресенській, 14 в м. Суми у відповідності до умов договору про постачання електричної енергії № 1853 від 03.06.2004», що суперечить вимогам норми п. 11 ст. 137 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши матеріали справи та подану позивачем заяву, суд відхиляє доводи позивача, викладені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки останні стосуються питання обґрунтованості заявлених ним позовних вимог і є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішуються судом під час розгляду зазначеної заяви.
Таким чином, керуючись ч. 11 ст. 137 ГПК України, суд відмовляє позивачу в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, які позивач просить застосувати до відповідача, є тотожними одній з його позовних вимог.
Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити у задоволенні заяви позивача - фізичної особи-підприємця Заїки Алли Миколаївни , м. Суми, вжиття заходів забезпечення позову (вх №3821/21 від 22.10.2021) у справі №920/1064/21.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.10.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі «Інтернет», за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається - https://court.gov.ua/sud5021/.
Господарський суд Сумської області, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, наголошує на необхідності дотримання учасниками процесу, які прибувають до суду, заходів карантинного режиму, у тому числі й щодо використання засобів індивідуального захисту.
Суддя В.Л. Котельницька