25 жовтня 2021 року Справа № 915/1551/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченко О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця Салманової Ольги Олександрівни ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1;
про зобов?язання укласти додаткову угоду про продовження договору сервітуту, -
Без виклику учасників справи.
23.10.2021р. Фізична особа - підприємець Салманова Ольга Олександрівна звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Виконавчий комітет Миколаївської міської ради укласти з нею додаткову угоду (договір про зміни) про продовження на 1 (один) рік строку договору від 27.08.2012 року № 200 про встановлення особистого строкового сервітуту відносно земельної ділянки площею 8 кв.м. в м. Миколаєві по вул. Колодязній, біля будинку № 4 для розміщення пересувної тимчасової споруди площею 8 кв.м.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на тривалу бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви від 18.04.2019 підприємця Салманової О.О. про поновлення строку дії договору особистого строкового сервітуту, а також зазначає про відсутність її у списках осіб, яким рішенням Виконкому Миколаївської міської ради від 11.08.2021 № 745 було відмовлено в укладенні договору про встановлення особистого строкового сервітуту, при наявному повідомленні Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 04.10.2021 № 7264/02.02.01-40 про неприйняття рішення щодо надання дозволу на укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту. Позивач після закінчення строку дії договору продовжував користуватися земельною ділянкою на умовах цих договору.
При зверненні до суду з позовом від позивача надійшла заява про вжиття заходу забезпечення позову, за змістом якої позивач просить заборонити Виконавчому комітету Миколаївської міської ради виконавчому комітету Миколаївської міської ради, його органам, залученим ним та/або його органами фізичним та/або юридичним особам, а також будь-яким іншим особам здійснювати у примусовому порядку демонтаж пересувної тимчасової споруди, яка розміщена фізичною особою-підприємцем Салманової Ольгою Олександрівною згідно з договором про встановлення особистого строкового сервітуту від 27.08.2012 року № 200 на земельній ділянці площею 8 кв.м. у м. Миколаєві по вул. Колодязній, біля будинку № 4 до набрання законної сили рішенням у справі за позовом фізичної особи - підприємця Салманової Ольги Олексадрівни до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що на земельній ділянці, зобов?язання укласти додаткову угоду до договору про встановлення сервітуту щодо якої є предметом спору в даній справі, розміщена належна позивачу на праві власності пересувна тимчасова споруда.
Крім того, позивач наголошує, що згідно повідомлення Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 04.10.2021 № 7264/02.02.01-40 висунуто вимогу у десятиденний строк з моменту отримання листа-повідомлення звільнити земельну ділянку від тимчасової споруди, а також попереджено, що у разі невиконання вказаних умов матеріали будуть передані для вжиття заходів по демонтажу об'єкту.
Вказані обставини, на думку позивача, вказують, що існує реальна загроза демонтажу належної позивачу на праві власності тимчасової споруди, що в свою чергу, на думку позивача, також унеможливить поновлення прав позивача через неможливість виконання судового рішення в разі прийняття його на користь позивача.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладені процесуальні норми суд вважає можливим розглянути подану позивачем заяву про забезпечення при наявному зупиненні провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі:
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що предметом позову підприємця Салманової О.О. є зобов?язання виконавчого комітету Миколаївської міської ради вчинити дії ? укласти з позивачем додаткову угоду про продовження сервітуту відносно земельної ділянки, на якій розташоване належне позивачу майно ? тимчасова пересувна споруда.
Разом із тим, у разі невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову та демонтажу пересувної тимчасової споруди позивача, для підприємницької діяльності в яких і надано сервітут, відновлення підприємницької діяльності підприємця Салманової О.О. у випадку задоволення позову в даній справі буде значно утрудненим, або навіть унеможливленим.
За таких обставин суд вважає за необхідне заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Заяву Салманової О.О. від 22.10.2021 про забезпечення позову - задовольнити.
2. Накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва, що складається з нежитлової будівлі літ.А - спортивно-оздоровчий центр готовністю 5% по просп. Богоявленському, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об'єкта 377896148101).
3. Заборонити виконавчому комітету Миколаївської міської ради, його органам, залученим ним та/або його органами фізичним та/або юридичним особам, а також будь-яким іншим особам здійснювати у примусовому порядку демонтаж пересувної тимчасової споруди, яка розміщена фізичною особою-підприємцем Салманової Ольгою Олександрівною згідно з договором про встановлення особистого строкового сервітуту від 27.08.2012 року № 200 на земельній ділянці площею 8 кв.м. у м. Миколаєві по вул. Колодязній, біля будинку № 4.
5. Ухвала набирає законної сили з 25.10.2021.
6. Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років.
7. Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.
8. Стягувачем за даною ухвалою є фізична особа-підприємець Салманова Ольга Олександрівна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Боржником за даною ухвалою є виконавчий комітет Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 04056612).
9. Оригінал ухвали, скріплений печаткою, надіслати на адресу фізичної особи-підприємця Салманової Ольги Олександрівни ( АДРЕСА_1 ) Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), копію - виконавчому комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001).
Суддя О.В. Ткаченко