ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.10.2021Справа № 910/10769/21
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО"
вул. Козельницька, буд. 15, м. Львів, 79026
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680
про стягнення 61 908, 56 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення 61 908, 56 грн. вартості втраченого вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/10769/21; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
02.08.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в котрому проти позову заперечує.
Також, 02.08.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про витребування у Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" оригіналів із всіма додатками договору від 27.01.2016 № 1-1-2016/006. що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу за залізничною накладною № 52910247, №52925005 (досильна), №53256376, №53260725 (досильна), №53232500, №45293370 (досильна), №53335808, № 45535952 (досильна), №53027900, №53004206, №53108205, №53115267, №45085586 (досильна), № 53111688, №45085537 (досильна), №53100855, № 45019882 (досильна), №53132460, № 53132460,№ 53180212, №53178935, №53176921, № 53196499 (досильна), 53214011.
Клопотання мотивовано тим, що АТ "ДТЕК Західенерго" на прохання відповідача не надало останньому наведені документи.
Частиною 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Разом з тим, Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
Відтак вказане клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457 (далі - Статут), на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Відповідно до технічних умов на адресу відокремленого підрозділу «ДТЕК БУРШТИНСЬКА ТЕС» АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» у лютому, березні 2021 року було направлено кам'яне вугілля, відправниками ТОВ «ЦЗФ «СЕЛИДІВСЬКА», за залізничними накладними, зокрема: № 53027900, у вагоні № 56925423, № 62315312; № 53004206, у вагоні № 56565351; № 53108205, у вагоні № 60728672; № 53115267, (досильна № 45085586) у вагоні № 53524807; № 53111688, (досильна № 45085537) у вагоні № 54783485; № 53100855, (досильна № 45019882) у вагоні № 61606711; № 53132460, у вагоні № 53171849, 62257373; № 53180212, у вагоні № 59725952; № 53178935, у вагоні № 56962012; № 53176921, (досильна № 53196499) у вагоні № 53508503; № 53214011, у вагоні № 56953169; № 53232500, (досильна № 45293370) у вагоні №59435123, № 53335808, (досильна № 4553595) у вагоні №62006879, а також ТОВ «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ», за залізничними накладними, зокрема: № 52910247, (досильна № 52925005) у вагоні № 53502209; № 53256376, (досильна № 53260725) у вагоні № 61017448.
Під час перевезення Відповідачем вантажу за вищезазначеними накладними на станціях: з Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, с. Лиман Донецької залізниці на Бурштин Львівської залізниці, було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам'яного вугілля у вагонах №№ 56925423, 62315312, 56565351, 60728672, 53524807, 54783485, 61606711, 53171849, 62257373. 59725952, 56962012, 53508503, 56953169, 59435123, 62006879, 5350220, 61017448, про що складені комерційні акти: №№ 450003/43/209 від 14.02.2021р.,388103/206 від 14.02.2021р., 450003/49/232 від 20.02.2021р., 450003/51/234 від 20.02.2021р.,450003/50/233 від 20.02.2021р.,370400/2/251 від 23.02.2021р., 388103/231 від 23.02.2021р.,3881103/203 від 23.02.2021р., 388103/237 від 26.02.2021р., 388103/239 від 26.02.2021р., 388103/238 від 26.02.2021р., 388103/253 від 01.03.2021р., 450003/260 від 27.02.2021р., 388103/304 від 10.03.2021р., 490000/7/189 від 05.02.2021р., 490000/19/290 від 02.03.2021р.
Згідно з вказаними комерційними актами:
№ 450003/209 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 56925423 виявилось нетто - 64800 кг, що менше ніж у вантажному документі на 3100 кг. Маркування не проглядається, мається поглиблення ліворуч за рухом поїзда над 1-6 люками. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 450003/209 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 62315312 виявилось нетто - 66400 кг, що менше ніж у вантажному документі на 2600 кг. Маркування не проглядається, мається воронкоподібне поглиблення ліворуч за рухом поїзда над 2 -3 люками . В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 388103/206 при контрольному переважуванні на справних 15 0-тонних вагонних вагах вагону №56565351 виявилось нетто - 66500 кг, що менше ніж у вантажному документі на 1500 кг. На поверхні вантажу виявлено виїмку, маркування в місцях виїмки відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 450003/49/232 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 60728672 виявилось нетто - 68 600 кг, що менше ніж у вантажному документі на 1150 кг. Маркування не проглядається, мається поглиблення за рухом поїзда над 1-7 люками. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. Течі вантажу немає;
№ 450003/51/234 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 53524807 виявилось нетто - 63 800 кг, що менше ніж у вантажному документі на 3750 кг. Маркування не проглядається, мається поглиблення за рухом поїзда над 1-7 люками. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. Течі вантажу немає;
№ 450003/50/233 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 54783485 виявилось нетто - 65460 кг, що менше ніж у вантажному документі на 2 700 кг. Маркування не проглядається, мається поглиблення за рухом поїзда над 2-7 люками. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. Течі вантажу немає;
№ 370400/2/251 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 61606711 виявилось нетто - 64 540 кг, що менше ніж у вантажному документі на 3770 кг. Маркування відсутнє. Нещільне прилягання над 6 та 7 люками , по ходу поїзда. На хребтовій балці вздовж вагона та станційних коліях вантаж виявено. Вагон прибув в технічному відношенні вагон справний про що складено акт №2 від 23.02.21;
№ 388103/231 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №53171849 виявилось нетто - 65 350 кг, що менше ніж у вантажному документі на 3900 кг. Маркування порушено. На поверхні вантажу виявлено виїмки над 1-7 люками зліва. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 388103/230 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №62257373 виявилось нетто - 67300 кг, що менше ніж у вантажному документі на 1550 кг. Маркування не відповідає документу- порушено. На поверхні вантажу виявлено виїмку над 1-7 люками, маркування в місцях виїмки відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 388103/237 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №59725952 виявилось нетто - 65350 кг, що менше ніж у вантажному документі на 1650кг. На поверхні вантажу виявлено виїмку над 1,2-5 люками, маркування слабо проглядається на поверхні вантажу видно сліди ходіння. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 388103/239 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 56962012 виявилось нетто - 66400 кг, що менше ніж у вантажному документі на 2250 кг. На поверхні вантажу виявлено виїмку над 6 люком, маркування слабо проглядається. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 388103/238 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 53508503 виявилось нетто - 65600 кг, що менше ніж у вантажному документі на 1500 кг. На поверхні вантажу виявлено виїмку над 3-6 люками, маркування слабо проглядається на поверхні вантажу видно сліди ходіння. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 388103/253 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 56953169 виявилось нетто - 66500 кг, що менше ніж у вантажному документі на 1650 кг. Маркування відповідає електроному документу. На поверхні вантажу виявлено виїмку над 5-7 люками. В місцях виїмок маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 450003/59/260 яри контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 59435123 виявилось нетто - 65050 кг, що менше ніж у вантажному документі на 2200 кг. Маркування слабке. За рухом поїзда маються поглиблення над 1, 2-7 люками, маркування в місцях поглиблення порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 388103/304 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 62006879 виявилось нетто - 64800 кг, що менше ніж у вантажному документі на 2700 кг. Маркування поперековими бороздпми леди проглядається На поверхні вантажу виявлено виїмку над 1-6 люками, маркування в місцях виїмки відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 40000/7/189 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 53502209 виявилось нетто - 65150 кг, що менше ніж у вантажному документі на 1150кг. На поверхні вантажу виявлено виїмку над 6-7 люками, маркування в місцях виїмки відсутня. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було;
№ 40000/19/290 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону № 61017448 виявилось нетто - 68800 кг, що менше ніж у вантажному документі на 1200 кг. На поверхні вантажу виявлено виїмку над 1-2 люками, маркування в місцях виїмки відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Люки закриті. При видачі просипання вантажу не було.
Відповідно до п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Так, судом встановлено, що комерційні акти №№ 450003/43/209 від 14.02.2021р., 388103/206 від 14.02.2021р., 450003/49/232 від 20.02.2021р., 450003/51/234 від 20.02.2021р., 450003/50/233 від 20.02.2021р., 370400/2/251 від 23.02.2021р., 388103/231 від 23.02.2021р., 3881103/203 від 23.02.2021р., 388103/237 від 26.02.2021р., 388103/239 від 26.02.2021р., 388103/238 від 26.02.2021р., 388103/253 від 01.03.2021р., 450003/260 від 27.02.2021р., 388103/304 від 10.03.2021р., 490000/7/189 від 05.02.2021р., 490000/19/290 від 02.03.2021р. складені у відповідності з Правилами складання таких актів.
На підтвердження вартості втраченого вантажу (вугілля) Позивачем надано довідки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ТОВ Центральна збагачування фабрика «Селидівська», ТОВ «Донінтервугілля», відповідно до яких вартість 1 тони відвантаженого вугілля становить:
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 56925423, № 62315312 за накладною № 53027900 складає 2251,90 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: № 122 від 15.03.2021 , № 1/1378 від 05.03.21 р.);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 61606711 за накладною № 53100855 складає 2251,22 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 123 від 15.03.2021, 1/1380 від 05.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 60728672 за накладкою № 53108205 складає 2412,88 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 125 від 15.03.2021, 1/1384 від 05.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 53524807 за накладною № 53115267 складає 2530,61 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 127 від 15.03.2021, 1/1388 від 05.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 54783485 за накладною № 53111688 складає 2412,88 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 126 від 15.03.2021, 1/1386 від 05.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 59725952 за накладною № 53180212 складає 2195,48 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 132 від 15.03.2021, 1/1396 від 05.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 56565351 накладною № 53004206 складає 2066,62 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 121 від 15.03.2021, 1/1376 від 05.03,2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № № 53171849; 62257373; накладною № 53132460 складає 2418,44 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 128 від 15.03.2021, 1/1390 від 05.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного ДГ 0-100, що перевозилось у вагонах № 56953169;за накладною № 53214011 складає 2766,26 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 131 від 15.03.2021, 1/1398 від 05.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 56962012 за накладною№ 53178935 складає 2195,48 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 130 від 15.03.2021, 1/1394 від 05.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 53508503 за накладною№ 53176921 складає 2139,74 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 129 від 15.03.2021, 1/1392 від 05.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 59435123 за накладною № 53232500 складає 2205,08 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 169 від 05.04.2021, 1/1770 від 31.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного ДГ 0-100, що перевозилось у вагоні № 62006879 за накладною № 53335808 складає 2079,16 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 248 від 14.04.2021, 1/2401 від 12.05.21 );
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні № 53502209 за накладкою № 52910247 складає 2206,63 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 1/1400А від 05.03.2021, 1/400 від 05.03.2021);
фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного Г(Г1) 0-100, що перевозилось у вагоні №61017448 зі накладною № 52356376 складає 2476,64 грн. з урахуванням ПДВ (довідок: №№ 1/400В від 05.03.2021, 1/1706 від 29.03.2021);
Як встановлено судом, розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вказаних вагонах проведений позивачем відповідно до Правил перевезення вантажів та становить 61 908,56грн (фактична вага отриманого вантажу за вирахуванням допустимих природних втрат, помножена на вартість 1 тони вугілля відповідно до довідки позивача).
Спір виник внаслідок порушення відповідачем правил перевезення вантажу, що призвело до фіксування вказаного порушення із складанням відповідних комерційних актів та виникненням у відповідача перед позивачем обов'язку відшкодувати завдані збитки в розмірі 61 908,56грн.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 ЦК України).
Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
За умовами ч. 3 ст. 917 Цивільного кодексу України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
У ч. ч. 1-3 ст. 314 Господарського кодексу України зазначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 23 вищевказаного закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Згідно зі ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
У статті 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу.
Згідно з п. "е" ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.
Частиною 2 ст.23 Законом України "Про залізничний транспорт", а також статтею 113 Статуту залізниць України регламентуються аналогічні норми, відповідно до яких за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Вказані норми передбачають презумпцію вини перевізника у разі втрати, нестачі, псування й ушкодження вантажу, прийнятого до перевезення, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на перевізникові. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов'язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам.
Тобто, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Статуту залізниць України завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами.
За змістом ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
Згідно з ст. 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера). Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов. Перелік вантажів, перевезення яких допускається на відкритому рухомому складі, встановлюється Правилами.
Положеннями п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Згідно з ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов навантаження і кріплення вантажів.
Відповідно до п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.
Згідно з п. 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року N 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
Так, за приписами п. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.
Відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Як підтверджується матеріалами справи, у спірних перевезеннях як вантажовідправником, так і залізницею під час завантаження та після завантаження не було зроблено жодних письмових зауважень, щодо непридатності вагонів (в комерційному та технічному відношенні) для перевезення вантажу. Не було зауважень залізниці і до якості здійсненого відправником завантаження.
За умовами п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення та параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів, після завантаження вантажу, зазначені у спірних накладних вагони мали бути перевірені працівниками залізниці.
Залізниця, оглянувши подані до перевезення завантажені вагони за спірними залізничними накладними, прийняла їх до перевезення, що не заперечується відповідачем.
Жодних актів загальної форми ГУ-23 щодо наявності несправностей у вагонах залізницею складено не було, що свідчить про відсутність зауважень до вагонів як комерційному так і технічному відношенні.
Вказане підтверджує, що вантажовідправник належним чином здійснив навантаження та підготовку вантажу до транспортування.
Судом встановлено, що вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, оскільки спірні накладні такої відмітки не містять.
Приписами ч. 3 ст. 917 Цивільного кодексу України визначено право перевізника відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Окрім того, норми Статуту залізниць України передбачають, що в разі завантаження вантажу у технічно несправні вагони або вагони, непридатні для перевезення даного виду вантажів, перевізник був зобов'язаний відмовитись від приймання вантажу до перевезення.
Суд зауважує, що залізниця після проставлення відповідної відмітки в спірних залізничних накладних, взяла на себе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а також підтвердила, що саме вона несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу.
Вказане, зокрема, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.03.2019 у справі № 905/748/17.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Статтею 26 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Факти нестачі за спірними перевезеннями підтверджені комерційними актами №№ 450003/43/209 від 14.02.2021р., 388103/206 від 14.02.2021р., 450003/49/232 від 20.02.2021р., 450003/51/234 від 20.02.2021р., 450003/50/233 від 20.02.2021р., 370400/2/251 від 23.02.2021р., 388103/231 від 23.02.2021р., 3881103/203 від 23.02.2021р., 388103/237 від 26.02.2021р., 388103/239 від 26.02.2021р., 388103/238 від 26.02.2021р., 388103/253 від 01.03.2021р., 450003/260 від 27.02.2021р., 388103/304 від 10.03.2021р., 490000/7/189 від 05.02.2021р., 490000/19/290 від 02.03.2021р.
Будь-які заперечення щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування у сторін відсутні.
Отже, втрата, нестача або пошкодження вантажу під час перевезення є наслідком його незбереження, що свідчить про неналежне виконання зобов'язань за договором перевезення та є підставою для настання господарсько-правової відповідальності для залізниці.
З урахуванням викладеного, судом приходить до висновку, що нестача вантажу виникла внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.
Відповідачем усупереч вищевказаним положенням чинного законодавства та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у незабезпеченні схоронності переданого йому для перевезення вантажу.
Таким чином, внаслідок втрати частини вантажу при перевезенні позивачу були завдані збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу.
Згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку.
При цьому суд визнає помилковими доводи відповідача про необхідність доведення позивачем обставин оплати ним вартості відправленого вантажу за залізничними накладними, оскільки позивач у цій справі не був власником майна, а виступав виконавцем за договором збагачення вугілля та вантажовідправником; право на подання позову було передане йому отримувачем вугілля (згідно з переуступними написами на залізничних накладних), що не заперечувалося під час розгляду справи і не суперечить положенням статті 133 Статуту залізниць України.
Відповідна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №910/963/17 та від 13.03.2019 у справі №905/748/17, від 10.08.2018 у справі №910/22324/16 та від 16.10.2019 у справі №910/16904/18.
За приписами частини 2 статті 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:
- від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;
- від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Отже, з урахуванням п. 27 Правил видачі вантажів, враховуючи те, що втраченим вантажем за спірними залізничними накладними було мінеральне паливо (вугілля кам'яне), а за даними, які зазначені в графі 20 цих накладних, у вугіллі кам'яному показник вологи не перевищує гранично допустиму норму, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу при розрахунку збитків.
Таким чином, судом встановлено, що розрахунок є вірним, а сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат, становить 61 908,56грн. за ґрунтовним розрахунком позивача.
Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
Судом встановлено наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, який перевозився у вагонах, завданої шкоди - нестачі товару вартістю на загальну суму 61908,56грн. та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вищезазначених вагонах сталась не з вини відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати вартість нестачі вантажу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 61908,56грн. вартості недостачі.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (вул. Козельницька, буд. 15, м. Львів, 79026; ідентифікаційний код 23269555) 61 908,56грн. збитків, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов