ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.10.2021Справа № 910/14779/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС. КАПІТАЛ"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС. АЙ"
про стягнення 16 189, 37 грн.
Без виклику представників учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРКС. КАПІТАЛ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС. АЙ" (далі - відповідач) про стягнення 16 189, 37 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020 - СК від 02.01.2020 року щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями, які виникли згідно Акту приймання - передачі документів № 28-02 від 15.05.2020 до Договору факторингу у ПрАТ "СК "Саламандра" до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ». У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 16 000, 00 грн. та пеню у розмірі 189, 37 грн.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
03.03.2020 у м. Миколаєві про проспекту Богоявленський, 55/2 сталась дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу Nissan реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
ДТП сталась внаслідок порушення п.п. 2.3 (б), 13.1 ПДР України та ст.124 КУпАП ОСОБА_2 , що підтверджується Постановою Корабелтного районного суду міста Миколаєва по справі № 488/734/20 від 23.04.2020.
На момент ДТП автомобіль Nissan реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований в ПрАТ "Страхова компанія "САЛАМАНДРА" (колишня назва ПрАТ "СК "Дім Страхування") відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО МІНІ» № 0152.0010792 від 21.05.2019 (далі- договір).
01 березня 2019 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Саламандра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінанс-Лайн" укладено договір про надання агентських послуг (технічний асистанс) № 20/01.03/19, на підставі якого останнє виплатило власнику пошкодженого автомобіля Nissan реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до умов укладеного з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Саламандра" договору добровільного страхування наземного транспорту, крім залізничного "Каско Міні" № 0152. 0010792 від 21.05.2019 страхове відшкодування в розмірі 17 000, 00 грн.
На виконання умов договору надання асистанських послуг (технічний асистанс) № 20/01.03/19 від 01.03.2019 ТОВ «Фінанс - Лайн» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 17 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 17263 від 14.05.2020.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити а стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА" і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, засновані на суброгації-переході до ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА" права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Таким чином, до ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА" у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована у ТДВ "СК "АЛЬФА-ГАРАНТ" відповідно до полісу АМ/9861254, то саме до останнього ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА" мало право вимоги за полісом №АМ/9861254 в розмірі 19 749,68 грн.
02.01.2020 між ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020- СК щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», які виникли відповідно до додатку до договору № 02.01.2020- СК від 02.01.2020.
Відповідно до п. 1.2. договору факторингу за цим договором фактор займає місце клієнта (як кредитора) по всім переданих регресним вимогам клієнта, у тому числі права на одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі. Права за регресними вимогами переходять від клієнта до фактора з моменту підписання Акту прийому - передачі документів по відповідній регрес ній вимозі за формою наведеною у додатку № 2 до цього договору.
Згідно додатку до вказаного вище договору розмір регресивної вимоги, яке ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА" передає Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" за суму в розмірі 16 000, 00 грн до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" становить 16 000, 00 грн.
Відповідно до п. 2.1 договору факторингу для реалізації фактором придбаних ним прав, клієнт протягом зобов'язаний передати фактору оригінали документів, що посвідчують виникнення у клієнта відповідного права регресної вимоги. Одночасно з передачею оригіналів документів, що посвідчують виникнення у клієнта відповідних прав регресних вимог, сторони підписують акт приймання-передачі.
Актом № 28-02 прийому - передачі до договору факторингу підтверджено факт передачі позивачу оригіналів документів, що підтверджують право вимоги ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА", як кредитора за регресивними вимогами, зазначених у додатку до договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020- СК від 02.01.2020.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання в діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 6.1. договору факторингу).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
В матеріалах справи міститься вимога про виплату страхового відшкодування № 06316 від 15.05.2020, відповідно до якої відповідач повідомлявся про укладання договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020 та про необхідність сплатити на користь фактора суму страхового відшкодування у розмірі 17 000, 00 грн.
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до наявних у справі відомостей, цивільно-правова відповідальність власника транспортного ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/1764551 (франшиза - 1 000,00 грн, ліміт за шкоду по майну - 100 000,00 грн).
Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 16 000, 00 грн.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язань щодо відшкодування шкоди, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати шкоду в заявленому позивачем розмірі.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті страхового відшкодування, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 16 000, 00 грн. шкоди.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 18.08.2020 по 22.09.2020.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялась
вимога № 06316 від 15.05.2020, в якій позивач просив відповідача здійснити виплату страхового відшкодування за полісом № АО/1764551, яка отримана відповідачем 19.05.2020 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 3600807802435.
Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За таких обставин, враховуючи, що позивач звернувся до відповідача з претензією на виплату страхового відшкодування за полісом № АО/1764551 і така претензія отримана відповідачем 19.05.2020, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання з виплати страхового відшкодування є таким, що настав 17.08.2020 та починаючи з 18.08.2020 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які застосовуються до спірних правовідносин, передбачено розмір неустойки (пені) у разі прострочення виплати страхового відшкодування страховиком.
Пунктом 36.5 статті 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до статті 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені за період з 18.08.2020 по 22.09.2020 і встановив, що останній відповідає вимогам законодавства, зокрема, проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період прострочення, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 189, 37 грн - пені за період з 18.08.2020 по 22.09.2020.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС. КАПІТАЛ» задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» (пр.- т Героїв Сталінграду, буд. 4, корп. 6-А, м. Київ, 04210; код ЄДРПОУ 32404600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС. КАПІТАЛ» (вул.. Колективна, буд. 10, м. Полтава, 36023; код ЄДРПОУ 37686922) суму страхового відшкодування у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп, пеню у розмірі 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 37 коп, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.
3. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 25.10.2021.
Суддя М.Є.Літвінова