21.10.2021 Справа № 908/1720/21 (908/2570/21)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "Інвалідів Діва", 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 52 - юридична адреса; 69001, м. Запоріжжя, а/с 1374 - адреса для листування, код ЄДРПОУ 42872669 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і зобов'язання вчинити дії
в межах розгляду справи про банкрутство №908/1720/21
кредитора - Підприємство об'єднання громадян "Конкордія", 08301, м. Бориспіль Київської області, вул. Нова, 31-Б, офіс 126
боржник - Приватне підприємство "Інвалідів Діва", 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 52 - юридична адреса; 69001, м. Запоріжжя, а/с 1374 - адреса для листування, код ЄДРПОУ 42872669
розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна, 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 8, офіс 69
В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №908/1720/21 про банкрутство Приватного підприємства "Інвалідів Діва".
06.09.2021. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Інвалідів Діва" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Разом з позовною заявою, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.09.2021. клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - задоволено. Відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до суду до ухвалення рішення у даній справі. Прийнято до розгляду позовну заяву Приватного підприємства "Інвалідів Діва" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень і зобов'язання вчинити дії в межах розгляду справи про банкрутство №908/1720/21. Вирішено здійснювати розгляд позовної заяви в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.10.2021. о/об 12-00.
21.10.2021. до господарського суду Запорізької області від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява про відвід судді Сушко Л.М. від розгляду справи №908/1720/21 (908/2570/21) за позовом Приватного підприємства "Інвалідів Діва" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень і зобов'язання вчинити дії.
Вказану заяву заявник обґрунтовує тим, що суддя Сушко Л.М. достовірно знаючи, що у разі прийняття рішення про відмову в задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Інвалідів Діва" у будь-якому разі позивач не матиме можливості оплатити судовий збір, винесла ухвалу про відстрочення позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у даній справі. Вказані обставини на думку відповідача, є беззаперечним свідченням щодо надання необґрунтованих процесуальних переваг одній із сторін справи, упередженого та необ'єктивного ставлення судді до сторони відповідача, відсутності можливості безстороннього розгляду суддею матеріалів справи.
Розглянувши заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про відвід судді Сушко Л.М. від розгляду справи №908/1720/21 (908/2570/21), суд відзначає таке.
Відповідно до статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з частинами 2-4 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36, 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Так, згідно ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у Рішенні від 09.11.2006 в справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02), згідно з якою стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оскільки стаття 35 Господарського процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах 1-4 вказаної статті), лежить в межах повноважень Суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що доводи заявника які викладені у заяві грунтуються лише на його власних міркуваннях та припущеннях і не підтверджуються будь-якими доказами.
Крім того, вирішення суддею питання щодо відстрочення сплати судового збору по справі, стосується процесуальних дій судді, які не можуть бути підставою для відводу враховуючи положення ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Інших об'єктивних обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Сушко Л.М. від розгляду цієї справи заявником не наведено і судом не встановлено.
Разом з тим, вважаю за необхідне зазначити, що під час вирішення питання щодо відстрочення сплати судового збору, суд керувався практикою Верховного Суду, зокрема:
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18, юридична особа має право звернутися з клопотанням, а суд не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або звільнити від сплати. Крім того, із наведеного вбачається, що прийняття рішення про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про розстрочення сплати судового збору.
Враховуючи надану законодавством можливість застосування правового інституту розстрочення, відстрочення, звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру до юридичної особи за майновим критерієм, суд вважає, що позивач має підстави отримати відстрочення сплати судового збору з огляду на незадовільний стан платоспроможності та відсутність грошових коштів.
Аналогічний підхід про можливість застосування майнового критерію на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичної особи приватного права або суб'єкта владних повноважень, але за обов'язкової умови перевірки її майнового стану в залежності від оцінки доказів, якими обґрунтовується її рівень, викладений у таких судових рішеннях: постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 905/974/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 910/17456/17.
Таким чином суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про відвід судді Сушко Л.М. від розгляду справи №908/1720/21 (908/2570/21) слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 32, 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про відвід судді Сушко Л.М. від розгляду справи №908/1720/21 (908/2570/21) відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 21 жовтня 2021 року.
Суддя Л.М. Сушко