номер провадження справи 24/92/21
06.10.2021 Справа № 908/1626/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1626/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03062, ідентифікаційний код 30115243)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 13490997)
про стягнення 111060,89 грн.
За участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення страхового відшкодування в сумі 93938,37 грн., пені в сумі 7652,27 грн., 3% річних у сумі 1797,25 грн., інфляційних витрат у сумі 7673,92 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1626/21 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/92/21. Судове засідання призначено на 27.07.2021.
Ухвалою від 23.07.2021 судове засідання у справі № 908/1626/21 перенесено на 05.08.2021.
Ухвалою суду від 05.08.2021 відкладено розгляд справи на 31.08.2021.
Ухвалою суду від 31.08.2021 вирішено справу № 908/1626/21 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Відкрито підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 06.10.2021.
З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з'явилися, судове засідання 06.10.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту FО 551394 від 22.10.2019, згідно якого було застраховано автомобіль «Мегсеdеs - Веnz В 180» д.н.з НОМЕР_1 . 21.03.2020 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Fогd Моndео» д.н.з. НОМЕР_2 , в місті Києві не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Мегсеdеs - Веnz В 180» д.н.з НОМЕР_1 , який зупинився для повороту ліворуч, після чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ноndа Ассогd» д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 2.3 б, 12.1. 13.1 ПДР України. Відповідно до умов Договору страхування АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснило виплату страхового відшкодування за відновлюваний ремонт автомобіля «Мегсеdеs - Веnz В 180» д.н.з НОМЕР_1 , у розмірі 157 612,32 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія забезпеченого транспортного засобу була застрахована згідно полісу № ЕР182563826 діючий на 21.03.2020 в ПрАТ «УАСК АСКА», сума страхового відшкодування, яку повинен сплатити відповідач складає 93 938,37 грн. 06.07.2020 позивач направив заяву на виплату страхового відшкодування в порядку суброгації, яка вручена уповноваженій особі відповідача 13.07.2020, яке сплачено не було. За прострочення виплати страхового відшкодування відповідачу нараховано пеню в розмірі 7 652,27 грн, 3% річних в розмірі 1797,25 грн та інфляційне збільшення в розмірі 7 673,92 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 993, 1188, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
У судовому засіданні 06.10.2021 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
22.10.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (Страховик) та ОСОБА_1 було укладено договір (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (Правильне Каско) № FO-00551394, за яким застрахований транспортний засіб - «Мегсеdеs - Веnz В 180», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на випадок у т.ч. ДТП.
Строк дії цього договору встановлено з 23.10.2019 по 22.10.2020.
21.03.2020, о 09.30 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Fогd Моndео» д.н.з. НОМЕР_2 , в місті Києві по вулиці Протасів Яр, 23, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Мегсеdеs - Веnz В 180» д.н.з НОМЕР_1 , який зупинився для повороту ліворуч, після чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ноndа Ассогd» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 2.3 б, 12.1. 13.1 ПДР України.
Вищевказані обставини встановлені постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 04.05.2020, згідно з якою, в діях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вина його доведена зібраними по справі матеріалами. На підставі ст. ст. 9, 33, 34, 40-1, 124, 252, 283, 284 КУпАП, постановлено піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу.
21.04.2020 страхувальник звернувся до позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку.
Актом огляду транспортного засобу зафіксовано характер пошкодження застрахованого транспортного засобу.
21.04.2020 ОСОБА_1 складено заяву на виплату страхового відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
У ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" визначено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
За договором добровільного страхування транспортного засобу № FO-00356879 страхова сума складає 323000,00 грн.
Розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Мегсеdеs - Веnz В 180» д.н.з НОМЕР_1 , згідно Калькуляції № 06367_51 від 09.04.2020 АТ «СГ «ТАС» (приватне), внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 160 186,32 грн.
Відповідно до умов Договору страхування АТ «СГ «ТАС» (приватне) здійснило виплату страхового відшкодування за відновлюваний ремонт автомобіля «Мегсеdеs - Веnz В 180» д.н.з НОМЕР_1 , у розмірі 157612,32 грн., що підтверджується страховим актом № 12041/51/920 від 04.06.2020 та платіжним дорученням № 107977 від 02.06.2020 на суму 1420011,42 грн.
Відповідно до п. 13.4 договору страхування, у випадку якщо на дату складання страхового акту є частини страхової премії за цим Договором, що неоплачені, не залежно від того, термін сплати настав чи ні, розмір страхового відшкодування в першу чергу направляється в рахунок оплати несплачених частин страхової премії. Частина страхового відшкодування, що залишилась, перераховується в порядку, передбаченому цим Договором.
У зв'язку з тим. що по договору № FО 551394 від 22.10.2019, були несплачені платежі, частина відшкодування була сплачена в рахунок несплачених частин страхової премії, (довідка про зарахування міститься в матеріалах справи).
За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 04.05.2020 встановлена вина ОСОБА_2 при ДТП, що сталося 21.03.2020 о 09:30 год. у м. Києві по вул. Протасів Яр, 23.
На момент ДТП - 21.03.2020 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Fогd Моndео» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована полісом ЕР182563826 Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (відповідач у справі).
Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п. 12.1 ст. 12 даного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом ЕР182563826 Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду майну в розмірі 130000,00 грн., франшиза не передбачена.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність Страховика за полісом ОСЦПВ обмежена нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», позивачем наведено розрахунок суми страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Згідно п. 7.39 (Б) Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу «Мегсеdеs - Веnz В 180» д.н.з НОМЕР_1 становить 0,5175.
Отже, сума страхового відшкодування (згідно формули), яку повинен сплатити відповідач складає 93938,37 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою вих. № 01322/9220 від 06.07.2020 про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації, разом із документами визначеними ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Заява вручена уповноваженій особі відповідача 13.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
На даний час заявою вих. № 01322/9220 від 06.07.2020 не задоволена, відповіді та лист про відмову у виплаті страхового відшкодування на адресу АТ «СГ «ТАС» (приватне) від відповідача не надходило, у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом у даній справі про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 93938,37 грн., пені в сумі 7652,27 грн., 3% річних у сумі 1797,25 грн., інфляційних витрат у сумі 7673,92 грн.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли у зв'язку із стягненням страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Наданими у справу доказами підтверджується, що відповідач є страховиком за полісом ЕР182563826, який на момент ДТП 21.03.2020 був діючим, а вина водія застрахованого за цим полісом транспортного засобу встановлена постановою суду. Факт виплати позивачем страхового відшкодування за заявою страхувальника підтверджується матеріалами справи. Страхове відшкодування заявлено в межах ліміту відповідальності страховика - відповідача. Полісом відповідача франшиза не передбачена.
Відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про виплату страхового відшкодування до 11.10.2020.
Проте, відповідач не надав суду доказів виплати страхового відшкодування позивачу або обґрунтованих заперечень проти позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно пред'явив до стягнення з відповідача страхове відшкодування в розмірі 93938,37 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 93938,37 грн підлягають задоволенню.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як передбачено п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
У вищевказаній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.
Згідно зі ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
За прострочення виплати страхового відшкодування позивач нарахував пеню на підставі п. 36.5 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.10.2020 по 31.05.2021 в сумі 7652,27 грн.
Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 7652,17 грн., оскільки це не суперечить діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Також, позивач нарахував 3% річних за період з 11.10.2020 по 31.05.2021 в сумі 1797,25 грн та інфляційні втрати в сумі 7673,92 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
Проаналізувавши норми статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.
При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування.
Враховуючи те, що за полісом ЕР182563826 у відповідача є обов'язок виплатити страхове відшкодування страхувальнику або іншій особі, яка має право на отримання такого відшкодування, в даному випадку - це позивач, у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем, який набув право вимоги щодо виплати йому страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Суд визнав правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1797,25 грн 3% річних та 7673,92 грн інфляційних втрат.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладені обставини, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняється у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за позовом у сумі 2270,00 грн. відносяться на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (69095, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03062, ідентифікаційний код 30115243) - 93 938 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 37 коп. страхового відшкодування, 7652 (сім тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 27 коп. пені, 1797 (одну тисячу сімсот дев'яносто сім) грн. 25 коп. 3% річних, 7673 (сім тисяч шістсот сімдесят три) грн. 92 коп. інфляції та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 25.10.2021.
Суддя Т.А. Азізбекян