Справа № 11-290/10 Головуючий у 1 інстанції Ющук О.С.
ч. 2 ст. 185, ст. 198 КК України Доповідач Бешта Г.Б
м. Луцьк 25 червня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Бешти Г.Б.,
суддів Польового М.І., Пазюка О.С.,
з участю прокурора Смолюка Б.С.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у суді першої інстанції на вирок Луцького міськрайонного суду від 07 квітня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Іркутськ Російська Федерація, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, студента 3 курсу Волинського технікуму НУХТ, факультету "Фінанси та кредити", мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, засуджено:
- за ст.190 ч.1 КК України на 30 (тридцять) годин громадських робіт;
- за ст.185 ч.2 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням, ОСОБА_1 остаточно визначено до відбуття 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання;
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Луцька Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працює вантажником у приватного підприємця, мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого 07.07.2009 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ст.185 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт, засуджено:
- за ст.198 КК України на 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено попередній - підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю речових доказів.
За цим вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_1, 25 жовтня 2009 рок, близько 03.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля центрального входу в приміщення "ЦУМ", що по пр. Волі в м. Луцьку, шляхом обману, який виразився в повідомленні неправдивої інформації щодо дійсних намірів, та зловживаючи довірою, викликавши до себе довіру та впевненість у необхідності передачі йому мобільного телефону "Соні Еріксон Z-610і", ОСОБА_6, для того щоб зателефонувати, заволодів вказаним мобільним телефоном, вартістю 1000 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 1000 грн.
Він же, повторно, 25 жовтня 2009 року, близько 06.50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в торговому кіоску, по АДРЕСА_3 таємно викрав гроші в сумі 400 грн., які знаходилися поблизу касового апарату, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 400 грн.
Засуджений ОСОБА_2, 25 жовтня 2009 року, близько 04 год., знаходячись біля мосту по пр. Перемоги в м. Луцьку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаючи, що мобільний телефон "Соні Еріксон Z-610і", ІМЕІ НОМЕР_1 здобутий завідомо злочинним шляхом, отримав його від ОСОБА_1 і збув ОСОБА_8 за 350 грн.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вважає вирок незаконним в частині призначеного покарання ОСОБА_2 з-за його м'якості, необґрунтованого та безпідставного застосування ст.ст. 75, 76 КК України. Просить вирок скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ст. 198 КК України у виді 6 місяців арешту.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисників, які прохали апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає.
Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованих їм злочинах підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, які обґрунтовано покладені в основу вироку, а діям засуджених дана правильна юридична оцінка, що ніким не оспорюється.
У відповідності до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому воно має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 в повній мірі врахував конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості. Враховано судом і те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, тяжких наслідків за вчинений ним злочин не настало, є особою молодого віку. На час розгляду апеляції влаштувався на постійне місце праці.
До обставин, які пом'якшують покарання засудженого ОСОБА_2 суд правильно відніс його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. До обставин, які обтяжують покарання даному засудженому суд підставно відніс вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При таких обставинах, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначив йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Твердження прокурора на неврахування судом того, що ОСОБА_2 тричі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, належних висновків не зробив та на шлях виправлення не став не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 КК України особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.
Оскільки попередні судимості ОСОБА_2 за вироками Луцького міськрайонного суду від 25.12.2001 р. та 01.06.2005 р. погашені, тому суд першої інстанції підставно при призначенні покарання вищевказаному засудженому не взяв їх до уваги.
За таких обставин обране судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50,65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження нових злочинів.
Підстав для зміни чи скасування вироку за обставин, викладених в апеляції, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 07 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий: /підпис/ Бешта Г.Б.
Судді: /підписи/ Польовий М.І., Пазюк О.С.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду Волинської області Г.Б.Бешта