24 червня 2010 року справа №2-809/10 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Свередюка А.В.
за участю секретаря Гнатюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нововолинську Волинської області про зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу дитині війни, - суд,
встановив:
Позивач звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську про зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що має статус дитини війни, а тому користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років така допомога не нараховувалася та не виплачувалася, у 2008-2009 році виплачувалася, але не в тому розмірі, який передбачений ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Просить зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за 2006, 2007, 2008 та 2009 роки в сумі 5117 гривень 10 копійок.
В судове засідання позивач не з'явився, про те в позовній заяві справу просить слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В поданих суду письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позову, вважаючи їх безпідставними.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в позові та в запереченні проти цього позову докази, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.
В запереченні проти позову відповідач позов не визнав пояснивши, що позивачеві як дитині війни правомірно підвищення до пенсії протягом 2006-2007 років не нараховувалося та не виплачувалося. Виплата підвищення до пенсії дітям війни здійснюється не з коштів Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України в межах видатків, затверджених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, якими було передбачено виплату підвищення до пенсії позивачеві тільки з 01 січня 2008 року у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи наведене, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Нововолинську, протягом 2006-2007 років йому нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а протягом 2008 року позивачеві нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1, виданим відділом пенсійного забезпечення в м. Нововолинську 04 квітня 1994 року, із проставленим у ньому штампом "Дитина війни" (а.с.8) та довідкою відповідача №2047 від 07 червня2010 року (а.с.12).
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії, щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі №1-29/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону. Положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була відновлена з 09 липня 2007 року, а позивачеві у 2007 році не виплачувалося підвищення до пенсії згідно вказаної норми Закону України, то суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення в частині зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до п.41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року, текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення пункту 41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22 травня 2008 року, а позивачеві у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року з врахуванням уже виплачених сум.
Відповідно до ст.54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (що має однакову юридичну силу, як і Закон України "Про соціальний захист дітей війни") у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб - Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Отже, враховуючи, що ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була чинною у наведеній вище редакції протягом 2009 року, то позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати державно соціальної допомоги дитині війни за 2009 рік підлягають до задоволення в повному обсязі.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року) управління Пенсійного фонду України в місті відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Судом встановлено, що позивачеві нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни за період 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нововолинську, де позивач перебуває на обліку.
На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст.110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) підвищення пенсії дитині війни в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати тридцяти відсоткової надбавки до пенсії дітям війни, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача, які стосуються вищевказаних виплат у 2006 році до задоволення не підлягають.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня-380 гривень, з 1 квітня-387 гривень, з 1 жовтня-395 гривень.
Зазначена стаття була змінена згідно Закону України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня-380 гривень, з 1 квітня-406 гривень, з 1 жовтня-411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті. Збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп. та 415 грн.11 коп.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня-470 гривень, з 01 квітня-481 гривень, з 01 липня-482 гривень, з 01 жовтня-498 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд, також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбаченого Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України виконання покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що невиплата підвищення до пенсії позивачу заподіяна протиправною бездіяльністю відповідача.
У письмовому клопотанні (а.с.13) відповідач просить на підставі ст.82 ЦПК України звільнити його від сплати судового збору, витрат на правову допомогу та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Своє клопотання обґрунтовує тим, що відповідач веде свою діяльність згідно затвердженого бюджету. У зв'язку з дефіцитом бюджету Пенсійного фонду України видатки територіальних органів Пенсійного фонду для сплати судових витрат не визначені.
Частиною 2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року встановлено, що суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком. У відповідності до ч.7 ст.8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року на підставі положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що на думку суду відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.
У відповідності до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При подачі позову до суду позивачем сплачено 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується документально (а.с.1-2), оскільки відповідно до ч.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року №7-93 Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільнені від сплати судового збору, тому з відповідача до стягнення на користь позивача підлягає 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Судові витрати по оплаті судового збору слід лишити за позивачем.
Керуючись ст.10, ст.11, ст.60, ст.88, ст.209, ст.212, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставі ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22 травня 2008 року, - суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нововолинську Волинської області задоволити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області в користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Свередюк