Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" травня 2010 р. Справа № 38/152-10
вх. № 4538/6-38
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Москаленко О.М. - за довір. № 017042 від 01.05.2010 р.,
відповідача: Серебрянікова Д.Г. - за довір. № 1 від 01.04.2010 р.,
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства «ПКФ «Донбасинвест компани», м.Луганськ
до Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д» - товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків
про стягнення 100000,00 грн.
Позовні вимоги Приватного підприємства «ПКФ «Донбасінвест-Компані» - до Науково-виробничої фірми «Сінтал'Д» - товариства з обмеженою відповідальністю полягають у стягненні 100000 грн. 00 коп. заборгованості за проданий по Договору купівлі-продажу № 57 від 05.12.2009 р. цукор.
У позовній заяві позивач зазначає, що 2.02.2010 р. відповідачем здійснено залік зустрічних однорідних вимог по зобов'язанням з оплати товару, отриманого за Договором купівлі-продажу № 57 від 05.12.2009 р. на суму 11197,52 грн., який позивач вважає безпідставним, а тому просить стягнути з відповідача усю суму заборгованості за Договором № 57.
Представник позивача позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач визнав позов частково в сумі 88802,48 грн., проти стягнення 11197,52 грн. заперечує, вказуючи, що на цю суму 1.02.2010 р. ним було здійснено залік зустрічних однорідних вимог, про що було повідомлено позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
01 жовтня 2009 року між сторонами було укладено Договір найму нерухомого майна, за яким відповідач (орендодавець) передав, а позивач (орендар) прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 2328,5 м. кв., розташоване за адресою Україна, Харківська обл., Золочівський р-н, с. Олександрівка, вул. Набережна, 1Г.
Підпунктом 1.3 Договору найму нерухомого майна встановлено, що майно передається у найм з метою розміщення цукрового складу.
Відповідно до підпункту 2.6 Договору найму нерухомого майна, майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами цього договору акта приймання - передачі.
Відповідно до підпункту 3.1 Договору найму нерухомого майна плата за найом становить 10 000,00 грн.
Підпунктом 10.5 вказаного договору встановлено право орендодавця відмовитися або припинити його дію у випадку необхідності використання переданого у найом приміщення для власних потреб.
1.10.2010 р. за Актом приймання - передачі орендар прийняв від орендодавця приміщення у найом.
20 жовтня 2009 року відповідач (орендодавець) надіслав позивачу (орендарю) повідомлення про припинення дії договору № 552\1, яким повідомив, що у зв'язку з виробничою аварією, яка сталася на цукровому заводі у с. Пархомівка, Краснокутського району Харківської області, з метою недопущення псування сировини планується збільшити виробництво цукру на заводі у с. Олександрівка, тому надане у найом приміщення цукрового складу потрібно орендодавцю для власних потреб, у зв'язку з чим дію договору найму буде припинено.
23 жовтня 2009 року позивач (орендар) надіслав відповідачу лист № 03, яким повідомляв про свою незгоду з достроковим припиненням Договору найму нерухомого майна від 01.10.2009 р., оскільки у орендованому приміщенні на той час знаходились 3 440 т. цукру піску в мішках, що становило 68 800 мішків, перевезення яких орендарем до іншого приміщення було пов'язано зі значними витратами.
27 жовтня 2009 року відповідач (орендодавець) надав позивачу лист № 556\1 від 27.10.2009 р., яким повідомив позивача про готовність прийняти майно, а саме цукор у мішках у кількості 68 800 шт. на зберігання за умови підписання угоди про припинення договору найму.
30 жовтня 2009 року сторони підписали угоду про припинення Договору найму нерухомого майна від 01.10.2009 р, Акт приймання-передачі майна з найму, відповідно до яких орендоване майно було повернено відповідачу, дію Договору найму нерухомого майна припинено.
Таким чином, сторонами дотримано вимоги законодавства при укладанні договору найму нерухомого майна від 01.10.2009 р., переданні приміщення у найом, користуванні приміщенням, повернені приміщення з найму та достроковому припинені дії договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач користувався найманим приміщенням з 01.10.2009 р. по 30.10.2009 року. Тобто з 31 календарного дня жовтня, орендна плата за повний календарний місяць становить 10 000,00 грн.
Отже за фактичний час користування найманим приміщенням позивач мав сплатити відповідачу 9677,42 грн.
Як свідчать матеріали справи, позивач надав у доказ сплати позивачу 9667,00 грн. квитанцію до прибуткового касового ордеру№514 від 30 жовтня 2010 р.
Таким чином у матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем відповідачу залишку боргу з плати за найом приміщення за Договором найму нерухомого майна у сумі 10,42 грн.
30 жовтня 2009 року сторони уклали Договір №64/2009-Хр зберігання, відповідно до якого позивач (поклажодавець) передав а відповідач (зберігач) прийняв у строкове платне зберігання майно позивача (поклажодавця), що знаходилось у приміщенні цукрового складу за адресою с. Олександрівка Золочівського району Харківської області, вулиця Набережна 1г , а саме цукор-пісок у мішках вагою 3 440 тон загальною кількістю 68 800 мішків зі строком зберігання з 30.10.2009 року по 31.01.2010 року, у підтвердження чого сторони склали акт приймання-передачі майна на зберігання.
Ст. 4 Договору № 64/2009-Хр зберігання встановлено, що місцем зберігання речі є Харківська обл., Золочівський р-н, с. Олександрівка, вул. Набережна, 1Г.
Ст. ст. 6,7 Договору № 64/2009-Хр зберігання встановлено, що плата за зберігання становить 5 100 грн. 00 коп., плату за зберігання поклажодавець має перераховувати щомісячно.
Ст. 11 Договору № 64/2009-Хр зберігання встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу повернути поклажодавцю річ.
01 грудня 2009 року позивач звернувся до відповідача листом № 06 з вимогою про повернення цукру-піску у мішках вагою 3 440 тон загальною кількістю 68 800 мішків зі зберігання.
05 грудня 2009 року відповідач звернувся до позивача з офертою про укладання договору купівлі-продажу цукру-піску в мішках на загальну суму 21 500 000,00 грн.
8 грудня 2009 року позивач надав згоду (акцепт) на укладання договору купівлі-продажу.
Таким чином, 8 грудня 2009 року сторони уклали Договір купівлі-продажу № 57 від 5.12.2009р. за яким позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) цукор пісок у кількості 3 440 тон за ціною 6 210,00 грн. за тону з урахуванням ПДВ, на загальну суму 21 362 400,00 грн., та мішок кількістю 68 800 шт., вартістю 2,00 грн. з урахуванням ПДВ на загальну суму 137 600,00 грн.
Ст. 3 Договору купівлі-продажу №57 від 5.12.2009року встановлено, що загальна ціна договору становить 21 500 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%.
Ст. 4 Договору купівлі-продажу №57 від 5.12.2009 року встановлено, що Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві протягом п'яти календарних днів з дня отримання попередньої оплати.
Ст. 4 Договору купівлі-продажу №57 від 5.12.2009 року встановлено обов'язок покупця повністю сплатити товар продавцю протягом 15 днів з дня укладення договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня - платіжним дорученням №20, 21 грудня 2009р. - платіжними дорученнями №61,62,63,64 та 22 грудня 2009 р. - платіжним дорученням №75, Відповідач перерахував позивачу 21 400 000 грн., тобто на 100 000 грн. менше, ніж передбачено умовами договору. Неповне перерахування боргу по Договору купівлі-продажу №57 від 5.12.2009 року визнається відповідачем у відзиві.
5 грудня 2010 року сторони підписали Акт прийому-передачі майна зі зберігання відповідно до якого відповідач, що до того часу здійснював зберігання майна( цукру-піску у мішках) за Договором №64/2009 Хр зберігання від 30.10.2010р. повернув, а позивач прийняв зі зберігання 3 440 тон цукру-піску у мішках загальною кількістю 68800 мішків. Того ж дня сторони підписали видаткову накладну № 010504, згідно якої відповідно до Договору №57 від 05.12.2009 р. позивач передав, а відповідач прийняв цукор-пісок у мішках вагою 3 340 тон, та кількістю 68 800 мішків за ціною 6210.00 грн. з урахуванням ПДВ за тону цукру та 2.00 грн. з урахуванням ПДВ за один мішок, а всього на суму 21 500 000,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що господарські стосунки сторін у межах Договору №64/2009 Хр зберігання від 30 жовтня 2010 року тривали з 30 жовтня 2009 року по 5 січня 2010 року, внаслідок чого, плата за зберігання за весь період дії договору склала: за жовтень 2009 року 164,52 грн., за листопад-грудень 2009року 10200 грн., за січень 2010 р. 822,58 грн., всього 11187,10 грн.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів сплати позивачем відповідачу 11187,10 грн. за послуги зберігання надані відповідачем у межах Договору №64/2009 Хр зберігання від 30 жовтня 2010 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість посилань відповідача на наявність заборгованості позивача з оплати послуг зберігання за Договором №64/2009 Хр зберігання саме у сумі 11187,10 грн.
01 лютого 2010 року відповідач склав та надіслав позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 11197 грн. 52 коп. № 01/02/10-ЗЗВ відповідно до заяви відповідач повідомив позивача про здійснене ним зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до заяви про зарахування відповідач повідомив позивача про здійснене ним зарахування з одного боку заборгованості позивача перед відповідачем з внесення плати за найом за Договором найму нерухомого майна від 01.10.2010 року у сумі 10.42 грн. , та сплати послуг зберігання за Договором № 64/2009-Хр зберігання від 30.10.2009 року у сумі 11187, 10 грн. з іншого боку заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті придбаного товару за Договором купівлі-продажу № 57 від 5.12.2009р. в частині сплати 11197, 52 грн.
Дослідивши обставини справи, суд вважає господарські відносини сторін, що склалися під час укладення та виконання Договору №64/2009-Хр зберігання від 30.10.2009 року, та Договору купівлі-продажу № 57 від 5.12.2009р. такими, що відповідають вимогам чинного законодавства щодо дійсності та укладеності правочинів.
Суд вважає доведеним факт існування на час здійснення заліку зустрічних однорідних вимог заборгованості позивача перед відповідачем за Договором найму нерухомого майна від 1.10.2009 у сумі 10.42 грн.
Суд також вважає доведеним факт існування на час здійснення заліку зустрічних однорідних вимог заборгованості позивача перед відповідачем за Договором №64/2009-Хр зберігання від 30.10.2009 року у сумі 11187, 10 грн.
Сторони не заперечують, та матеріалами справи підтверджується існування на час здійснення заліку зустрічних однорідних вимог заборгованості відповідача перед позивачем з оплати товару, отриманого за Договором купівлі-продажу №57 від 5.12.2009 року у сумі 100 000,00 грн.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватися за заявою однієї сторони.
Відповідно до ч.3 ст. 203 Господарського кодексу зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, строк якої не зазначений, або зазначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 11197 грн. 52 коп. № 01/02/10-ЗЗВ від 01.02.2010 року відповідає приписам ст. 601 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 202-203 Господарського кодексу України, є ґрунтовною та такою що створює юридичні наслідки у вигляді заліку однорідних вимог між сторонами спору.
З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що обов'язок відповідача з оплати позивачу товару (цукру-піску у мішках), що був отриманий відповідачем від позивача 5.01.2010 за Договором купівлі-продажу №57 від 5.12.2009 року на час звернення позивача до суду виконано відповідачем частково, у сумі 21 411 197, 52 грн., в частині сплати решти вартості отриманого товару, а саме 88 802,48 грн. - обов'язок відповідачем добровільно не виконано. Строк виконання зобов'язання, встановлений статтею 5 Договору купівлі-продажу № 57 відповідачем порушено, внаслідок чого право позивача на отримання 88802, 48 грн. сплати за проданий товар підлягає захисту судом. Вимоги позивача в частині стягнення 11197 грн. 52 коп. не підлягають задоволенню у зв'язку із припиненням зобов'язання відповідача з оплати зазначеної суми зарахуванням зустрічної однорідної вимоги (ст. 202 Господарського кодексу України).
Пропорційно до задоволених позовних вимог на відповідача слід покласти витрати по сплаті державного мита. Покладенню на відповідача також підлягають витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д» - товариства з обмеженою відповідальністю (61070, місто Харків, вулиця Чкалова, будинок № 7; поточний рахунок № 26000961052947 в ХФ ЗАТ ПУМБ міста Харкова, МФО 350385; код ЄДРПОУ 14073681) на користь Приватного підприємства «ПКФ «Донбасинвест компани» (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд 136 З поточний рахунок № 26004004980120 в ф-ії Луганської обласної дирекції ТОВ УКБ «Камбио» у м. Луганськ, МФО 364274; код ЄДРПОУ 36638490) 88802,48 грн. заборгованості, 888 грн. 2 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повний текст рішення підписано судом 28.05.2010 р.
Суддя