Справа № 2-4691
2010 рік
(заочне)
17 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі
головуючого судді: Михайленка А.В.
при секретарі Козубенко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон на необмежений термін, а саме доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка у своїй заяві посилалась на те, що донька часто хворіє, тому є необхідність часто виїжджати за кордон на відпочинок та оздоровлення. Відповідач відмовляється без певної оплати надати згоду на виїзд доньки за кордон, тим самим позбавляє її можливості відпочити та оздоровитись за кордоном, що порушує її законі права та інтереси.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила його задовольнити з підстав зазначених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, а тому, суд вирішив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, її батьками є: ОСОБА_2, ОСОБА_1.
З свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 14.05.1996 року вбачається, що шлюб між громадянином ОСОБА_2 і громадянкою ОСОБА_1 розірвано, про що в книзі реєстрації шлюбу 14.05.1996 року зроблено запис за №117.
Судом встановлено, що вихованням та утриманням доньки займається мати ОСОБА_1. Мати має намір оздоровити дитину за кордоном, а батько не надає дозвіл на виїзд доньки.
При винесенні рішення суд зважує на те, що позбавлення можливості ОСОБА_3 виїхати за кордон порушує її законні права та інтереси, зокрема ст.ЗЗ Конституції України, яка визначає для громадян України вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України та ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», згідно якої громадянин України має право виїхати з України і не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Суд, також вважає за можливим допустити рішення суду до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст.33 Конституції України, ст.ст.1,4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст.ст.60,80,209,212-215,218224,226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Дозволити виїжджати на необмежений термін за державний кордон України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди її батька -ОСОБА_2.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: