Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" травня 2010 р. Справа № 37/273-09
вх. № 7420/5-37
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Заїка Я.О. за довіреністю № б/н від 20.01.2010 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ПП "Федорівське-CГ", с. Федорівка
до ПП "Знам"янське-СГ", с. Федорівка
про стягнення 2384935,93 грн.
В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 37/273-09 за позовом Приватного підприємства "Федорівське-CГ" (позивач) до Приватного підприємства "Знам"янське-СГ" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 2384935,93 грн., з яких 588873,07 грн. сума заборгованості та 1796062,86 грн. сума пені, у зв'язку з не належним виконанням відповідачем умов договору, зокрема п. 3.1. договору № 04/02 про надання послуг від 26.02.2009 р. відповідно до якого відповідач повинен був проводити оплату по договору.
Відповідачу господарським судом була направлена ухвала про відкладення розгляду справи на 18.05.2010 року о 12:00 та передана телефонограма про час та місце слухання зазначеної справи. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, відповідача було попереджено про те, що неявка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановив наступне.
26.02.2009 року між сторонами було укладено договір № 04/02 про надання послуг (далі - договір), предметом якого є оплатне надання виконавцем (позивачем) послуг на здійснення механізованих робіт замовнику (відповідачу).
Пунктом 3.1. договору було передбачено, що оплата послуг здійснюється замовником за ціною:
- дискування 58,33 грн. за 1 га без ПДВ;
- культивація 58,33 грн. за 1 га без ПДВ;
- посів 83,33 грн. за 1 га без ПДВ;
- внесення мінеральних добрив 41,67 грн. за 1 га без ПДВ;
- внесення гербіцидів 41,67 грн. за 1 га без ПДВ.
Кінцева сума договору визначається по факту проведених робіт, що підтверджується актом. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом семи робочих днів, але не пізніше 01 червня 2009 року.
22.05.2009 року між позивачем та відповідачем було підписано Акт № 04/05 прийому передачі виконаних робіт про те, що на підставі договору ПП "Федорівське-СГ" виконало роботи згідно умов договору на суму:
- дискування 1732 га - 58,33 грн. за 1 га - сума без ПДВ - 101027,56 грн.;
- культивація 1732 га - 58,33 грн. за 1 га - сума без ПДВ - 101027,56 грн.;
- посів 1732 га - 58,33 грн. за 1 га - сума без ПДВ - 101027,56 грн.;
- внесення мінеральних добрив 1732 га - 41,67 грн. за 1 га - сума без ПДВ - 72172,44 грн.;
- внесення гербіцидів 1732 га - 41,67 грн. за 1 га - сума без ПДВ - 72172,44 грн.
Всього без ПДВ - 490727,56 грн., ПДВ - 20%, разом з ПДВ - 588873,07 грн.
Також, у даному акті було зазначено про те, що зобов'язання по договору № 04/02 про надання послуг від 26.02.2009 р. позивачем були виконані якісно та в обумовлений строк, та відповідач не має претензій до якості виконаних робіт позивачем.
У п 7.1. договору вказувалося про те, що договір вступає в дію від дня його підписання та діє до повного його виконання.
Пунктом 4.2. договору, що діє в редакції додаткової угоди від 29.05.2009 року, було передбачено, що у випадку прострочення оплати за виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 2,5% від несплаченої суми за виконані роботи за кожен день прострочення.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми у розмірі 588873,07 грн. позивачу за даним договором станом на 01 жовтня 2009 року, у зв'язку з чим прострочення відповідача склало з 02.06.2009 року по 01.10.2009 року включно - 122 дня.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума заборгованості у розмірі 588873,07 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
З огляду на вищевикладене та те, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, господарський суд визнає позовні вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 42487,60 грн.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 6313,61 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 62,54 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 628, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Знам'янське-СГ” (63215, Харківська область, Нововодолазький район, с. Федорівка, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 33709516, п/р 2600600532275 в ХОД РБ "Аваль", код банку 350589) на користь Приватного підприємства “Федорівське-СГ” (63215, Харківська область, Нововодолазький район, с. Федорівка, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 33929138, п/р № 2600930111133 в АКБ “Золоті ворота”, код банку 351931) суму у розмірі 631360,97 грн., з яких 588873,07 грн. сума заборгованості та 42487,60 грн. сума пені.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства “Знам'янське-СГ” (63215, Харківська область, Нововодолазький район, с. Федорівка, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 33709516, п/р 2600600532275 в ХОД РБ "Аваль", код банку 350589) на користь Приватного підприємства “Федорівське-СГ” (63215, Харківська область, Нововодолазький район, с. Федорівка, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 33929138, п/р № 2600930111133 в АКБ “Золоті ворота”, код банку 351931) 6313,61 грн. державного мита та 62,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 25.05.2010 р.