Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" травня 2010 р. Справа № 45/122-10
вх. № 3604/5-45
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Портік В.О., доручення від 06.01.2010 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ Харківський завод будівельних сумішей, м. Харків
до ТОВ "Караван будівельний Харків", м. Харків
про стягнення 53711,56 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 53711,56 грн. боргу, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати мотивуючи тим, що на виконання договору № РХ-40/07Р від 16 березня 2007 року позивач передав у власність відповідача товар, який був оплачений лише частково.
Ухвалою суду від 20 квітня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/122-10 призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19 травня 2010 року.
В засіданні суду 19 травня 2010 року позивач позов підтримує в повному обсязі, надав до матеріалів справи витребувані судом докази, які залучено до матеріалі справи.
Відповідач в засідання суду 19 травня 2010 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов суду не надав, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення із датою отримання - 23 квітня 2010 року.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 20 квітня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:
16 березня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № РХ-40/07Р зі специфікацією. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов'язання щодо доставки та передачі у власність відповідача товару, асортимент та загальна вартість якого вказані у специфікації (додаток до договору), а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на умовах даного договору.
Пунктом 7.7 договору передбачено порядок здійснення розрахунків: оплата товару протягом 7 (семи) календарних днів с з моменту продажу товару третім особам.
Згідно з накладними за період з 14 жовтня 2009 року по 05 січня 2010 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав, товар на загальну суму 55012,00 грн., що підтверджено вищевказаними накладними, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач одержав товар від позивача за дорученнями за вказаний період, які також надані позивачем до матеріалів справи, проте в порушення взятих на себе зобов'язань за договором розрахунок за отриманий від позивача товар здійснив лише частково.
Заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 53711,56 грн.
Як свідчать матеріали справи, 10 березня 2010 року позивач, за вих. № 7 від 09.03.2010 р., направив на адресу відповідача вимогу, за якою просив оплатити борг (або повернути товар) в 7-денний термін. Направлення вимоги підтверджено поштовим описом за 10.03.2010 р. Відповідач відповіді на вимогу не надав та суму боргу (повернення товару) позивачу не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Водночас, 28 лютого 2010 року між сторонами було проведено звіряння розрахунків, за якими було складено акт звіряння, відповідачем визнано наявну у нього перед позивачем заборгованість за товар в розмірі 53711,56 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 53711,56 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 53711,56 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідачем не надано суду доказів того, що отриманий від позивача товар, який є предметом даного судового провадження, є нереалізованим відповідачем.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВ "Караван будівельний Харків", 61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 7 (в тому числі з п/р 26006065159900 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків відділення № 815, МФО 351005, код ЗКПО 34859030) на користь ТОВ "Харківський завод будівельних сумішей", 61035, м. Харків, вул. Матросова, 1-А (п/р 2600260341001 у ВАТ "ТММ-Банк" м. Київ, МФО 300896, код ЗКПО 30509305) - 53711,56 грн. боргу, 537,11 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення по справі № 45/122-10 підписано 21 травня 2010 року.