Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" травня 2010 р. Справа № 43/42-10
вх. № 2252/3-43
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Кисельов І.М., дор. № 06/09 від 04.01.2010 року
відповідача - Гордеюк О.В., дор. № 16 від 06.04.2010 року
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технічної комплектації "Харківміськбуд", м. Харків
про стягнення 7836,96 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 7836,96 грн. боргу за договором № 2299 на технічне обслуговування газопроводу та (ГРП, ГРУ, ШРП, ДРТ), укладеним між сторонами 01.01.2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, в який у зв'язку із частковою сплатою суми заборгованості відповідачем, зменшує заявлену до стягнення суму боргу та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7806,95 грн.
Враховуючи що у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не суперечить законодавству та не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає можливим прийняти заяву до розгляду. Таким чином суд розглядає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7806,95 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні визнає позовні вимоги в повному обсязі, просив суд надати розстрочку виконання рішення суду.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
01 січня 2009 року між сторонами був укладений договір № 2299 на технічне обслуговування газопроводу та (ГРП, ГРУ, ШРП), який згідно з п. 8.2 договору з кожним наступним роком пролонгувався. Відповідно до умов договору позивач (Виконавець) зобов'язався проводити роботи з технічного обслуговування системи газопостачання у строки обумовлені даним договором на об'єкті відповідача (Замовника), який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 6, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи. На підставі п. 5.1. договору оплата вартості технічного обслуговування мала проводитись Замовником не пізніше 10 днів після отримання рахунку на сплату або на підставі акта виконаних робіт, підписаного представниками сторін.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору, виконав на об'єкті відповідача роботи з технічного обслуговування системи газопостачання, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актами здачі-приймання робіт з технічного обслуговування, підписаними та скріпленими печатками сторін, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи. Відповідач, в свою чергу, не виконав своєчасно та належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, внаслідок чого за період з лютого 2009 року по січень 2010 року станом на 01.05.2010 року утворилась заборгованість в сумі 7806,95 грн., яка до цього часу не погашена.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 7806,95 грн. обґрунтованою законною та підлягаючою задоволенню.
Відповідач в судовому засіданні просив суд надати відстрочку виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає такими, що заслуговують на увагу обставини наведені відповідачем, наявність яких ускладнює негайне та в повному обсязі виконання рішення господарського суду, тому на підставі п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення в частині стягнення 7806,95 грн. основного боргу до 01.12.2010 року.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Прийняти заяву про зменшення позовних вимог до розгляду.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо - технічної комплектації "Харківміськбуд" (61093, м. Харків, вул. Клапцова, 52, поточний рахунок 26007001306078 у 350750 філія ЗАТ "ОТП Банк", МФО 350750, ЗКПО 33066971) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої Революції, № 57/59, поточний рахунок 260063534 в ВАТ "Перший інвестиційний банк" м. Києва, МФО 300506, код 03359552) 7806,96 грн. боргу, витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 7806,95 грн. основного боргу до 01.12.2010 року та виконувати його в такому порядку:
до 01.07.2010 року - 1300,00 грн.
до 01.08.2010 року - 1300,00 грн.
до 01.09.2010 року - 1300,00 грн.
до 01.10.2010 року - 1300,00 грн.
до 01.11.2010 року - 1300,00 грн.
до 01.12.2010 року - 1306,95 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 19.05.2010 року.