465/6229/21
1-кп/465/1316/21
Іменем України
22.10.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження № 12021141050001422 від 29.07.2021 року про обвинувачення:
ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Ківерці Волинської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України, -
11.08.2020 року солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем контрактної служби Збройних Сил України, у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитись від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах особливого періоду самовільно покинув розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 та перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 408 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, пояснення дав аналогічні до фабули обвинувачення. Свої дії пояснив необдуманістю щодо настання негативних наслідків. Просить його суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Згідно з ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 408 КК України доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше не суджений, має постійне місце проживання, за медичною допомогою до Комунального підприємства «Луцька центральна районна лікарня» Підгайцівської сільської ради не звертався та на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; думку прокурора та захисника; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття та у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у вигляді позбавлення волі. Однак суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 , можливе без відбування покарання та рахує за доцільне застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків на підставі ст.76 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався та арешт на майно обвинуваченого не накладався.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374,376 КПК України -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5(п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя ОСОБА_1