Номер провадження 2/754/4038/21
Справа №754/2598/20
Іменем України
(повне рішення суду виготовлено 23 жовтня 2021 року)
20 жовтня 2021 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М., справа: № 754/2598/20
ОСОБА_1 - позивач
ОСОБА_2 - відповідач 1
Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - відповідач 2
ОСОБА_3 - третя особа
Вимоги позивача: визнання батьківства
Дамітращук І.М. - адвокат позивача
Нільга Н.С. - адвокат відповідача 1 і третьої особи
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання його батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої третьою особою та про внесення змін в актовий запис про народження дитини де виключити запис про батька дитини, вказати його батьком дитини, присвоївши дитині його прізвище і по батькові дитини вказати його іменем. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що в 2014 році він з третьою особою зустрічалися, підтримували тісні та інтимні відносини і в цей час третя особа перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем 1. 04.12.2015 третя особа народила ОСОБА_5 і батьком дитини записано відповідача 1. Після народження дитини позивач та третя особа перестали підтримувати будь-які відносини. Після нового 2020 року, близький друг позивача, який є хресним батьком дитини, помітив схожість дитини із позивачем, зробив декілька фото та надіслав їх позивачу. Позивач помітив, що він з дитиною схожі і 14.01.2020 звернувся до генетичного центру для проведення генетичної ідентифікації. Відповідно до висновку експертизи від 23.01.2020, вірогідність біологічного батьківства позивача відносно ОСОБА_5 : 99,9999 %.
19.02.2020 позивач підписав позов, 24.02.2020 подав даний позов на пошту, а 26.02.2020 цей позов надійшов до суду.
У судовому засіданні позивач і його адвокат позов підтримали і не заперечував проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача 2.
Відповідач 1 і його адвокат позов не визнали посилаючись на пропуск позивачем річного строку позовної давності та не заперечував проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача 2.
Третя особа і її адвокат вважають позов безпідставним та не заперечував проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача 2.
Також відповідач 1 і третя особа та їхній адвокат не заперечували в судовому засіданні, що позивач є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, подавши до суду письмові пояснення з проханням розглянути справу за його відсутності.
З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності відповідача 2.
Вислухавши позивача, відповідача 1, третю особу та адвокатів позивача, відповідача і третьої особи, показання свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Відповідач та третя особа перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.01.1999, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 23.01.1999.
Відповідач та третя особа є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.12.1999.
Відповідач та третя особа записані батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 30.12.2015.
Згідно ст. 125 СК України, 1. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. 2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Згідно ст. 128 СК України, 1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. 2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. 3. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. 4. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно ст. 129 СК України, 1. Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. 2. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Відповідно до наданого відповідачем 1 звіту аналізу батьківства від 03.02.2016, біологічне батьківство відповідача 1 по відношенню до ОСОБА_5 , виключено.
Відповідно до наданого позивачем експертного висновку про біологічне батьківство № MG20-84547 від 23.01.2020, біологічне батьківство позивача відносно ОСОБА_5 не може бути виключено і вірогідність батьківства: 99,9999 %.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20.10.2020 за клопотанням позивача призначено судово-генетичну експертизу.
Відповідно до висновку експерта № 103-289-2020 від 22.02.2021, біологічне батьківство позивача відносно ОСОБА_5 практично доведено.
Відповідач 1, третя особа та їхній адвокат не заперечували біологічного батьківства позивача по відношенню до ОСОБА_5 , однак, заперечували проти задоволення позову, як усно так і письмово з підстав пропуску позивачем, передбаченого ч. 2 ст. 129 СК України річного строку позовної давності для пред'явлення вимоги про визнання батьківства.
Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Перевіряючи дотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 129 СК України, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Свідок з боку відповідача 1 ОСОБА_6 , яка зі слів свідка є матір'ю третьої особи в своїх показання зазначила, що ще в 2016 році позивач говорив їй, що він батько дитини: ОСОБА_5 .
Свідок з боку відповідача 1 ОСОБА_7 , який зі слів свідка є сином відповідача 1 і третьої особи в своїх показаннях зазначив, далі зі слів свідка, що з 2016 року, а потім зі слів свідка до 2016 року його мати та позивач жили разом за адресою позивача. Позивач жодного разу не говорив йому (тобто свідку), що Марія його дочка. Марія батьком називає лише відповідача 1.
Свідок з боку відповідача 1 ОСОБА_8 , яка зі слів свідка є двоюрідньою сестрою відповідача 1 в своїх показаннях зазначила, що в 2015 році їй позивач сам говорив, що він є батьком дитини.
На запитання суду, позивач зазначив, що ОСОБА_8 він до 2016 року взагалі не знав.
Свідок з боку позивача ОСОБА_9 у своїх показаннях зазначив, що він є кумом третьої особи і хресним батьком ОСОБА_5 . У 2015 році позивач запросив його хрестити дитину: ОСОБА_5 . Позивач у 2020 році повідомив йому (тобто свідку), що є батьком дитини.
На запитання суду свідок позивача ОСОБА_9 суду повідомив, що позивача він приблизно з 2017 року чи з 2018 року називає кумом і позивач теж називає його кумом, і як встановлено судом при допиті даного свідка кумом він почав називати позивача саме після хрестин ОСОБА_5 . Крім того, саме даний свідок повідомляв позивача про схожість ОСОБА_5 з позивачем.
На запитання суду, чому він називає позивача кумом, а позивач його називає кумом після хрестин ОСОБА_5 , свідок позивача ОСОБА_9 пояснити в судовому засіданні не зміг.
Зі слів учасників справи, ОСОБА_5 була хрещена в серпні 2016. Організовував та оплачував хрестини дитини позивач.
Зі слів самого позивача він особисто займався влаштуванням третьої особи до пологового будинку при народженні ОСОБА_5 , а також був присутній безпосередньо при пологах та після пологів забрав третю особу з народженою ОСОБА_5 з пологового будинку до себе додому.
Крім того, зі слів самого позивача з моменту народження ОСОБА_5 , саме в нього знадилася «прищепка з пуповиною» дитини.
Саме з допомогою і на основі «прищепки з пуповиною» дитини на замовлення позивача був складений наданий позивачем суду експертний висновок про біологічне батьківство № MG20-84547 від 23.01.2020 і за яким біологічне батьківство позивача відносно ОСОБА_5 не може бути виключено і вірогідність батьківства: 99,9999 %, а також про це ж зазначається і в самому ж цьому висновку.
Вищевикладене дає суду правові підстави для висновку, що з дня народження ОСОБА_5 , позивач міг та мав реальну можливість дізнатися про своє батьківство по відношенню до ОСОБА_5 .
З вищевказаним позовом позивач звернувся до суду з пропуском передбаченого ч. 2 ст. 129 СК України річного строку позовної давності.
Будь-яких конкретних правових та беззаперечних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску, передбаченого ч. 2 ст. 129 СК України річного строку позовної давності, сторона позивача суду не надала і судом таких доказів не здобуто.
За таких обставин у задоволенні позову відмовляється за пропуском річного строку позовної давності для пред'явлення вимог про визнання батьківства.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) і Деснянського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: м. Київ, пр. Маяковського, 15, ЄДРПОУ: 26125532).
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.